ВЕСНЯНІ ВОДИ: ЩО ВІД НИХ ЧЕКАТИ?
Сніжна і затяжна зима спричинила чимало невтішних прогнозів щодо небезпеки масових підтоплень у період весняного потепління.
Багато хто, напевно, пам'ятає негативні наслідки повеней 1979, 1986, 1994, 1999 і 2004 років, до яких ми виявилися неготовими. Тому люди налякані небезпідставно. До того ж чутки постійно підігрівають деякі ЗМІ.
Чи насправді становище настільки загрозливе? Слово — начальникові Українського гідрометцентру Миколі Кульбіді.
На деяких річках України перша хвиля весняного водопілля минула. Це — Західний Буг у межах Львівської області, верхів'я Прип'яті у межах Волинської, Рівненської та Житомирської областей, де рівень води над передпаводковими позначками становив від 0,5 до 1,8 м. Пройшли максимальні рівні й на притоках Сіверського Донця, а також деяких притоках Дніпра в Дніпропетровській області. Перші наслідки весняного водопілля ми вже маємо — це перевищення небезпечних позначок підтоплення сільськогосподарських угідь і територій у населених пунктах. Стосується воно Волинської, Рівненської, Житомирської, Луганської й частково Дніпропетровської областей. В Херсонській є підтоплення, але вони пов'язані не з річковими процесами, а з підйомом ґрунтових вод.
Що стосується, скажімо, Дністра, ситуація загалом спокійна, пройшов невеликий, нижче середнього на цей період паводок. Щодо річок, які формують приплив води до Київського водосховища і загалом до Дніпра (Десна, Дніпро і частково Прип'ять), гідрометеорологічна ситуація протягом місяця практично не змінилася.
Більш-менш бурхливо процеси розвиватимуться після 25 березня, коли в Україну надійде справжнє весняне тепло і почнеться інтенсивне танення снігу. Пік весняного водопілля у басейнах верхнього Дніпра та Десни, зокрема поблизу Києва, може бути з 20 до 30 квітня.
До очікуваних негативних наслідків повені слід віднести масове затоплення заплавних територій та ускладнення ситуацій у районах, пов'язаних із Дніпром, Десною й річками середнього Дніпра, до яких входять Чернігівська та частково Київська, Полтавська, Черкаська, Кіровоградська і Дніпропетровська області. Це регіони, які підпадають під найбільший ступінь ризику весняного водопілля. Проте за будь-яких обставин цьогорічні наслідки будуть меншими, ніж 1979 року.
До того ж для великої води заздалегідь готують відповідну «нішу». Для цього по каскаду дніпровських водосховищ скидають воду, звільняючи так звану ємність. Відповідні вільні ємності створено й у водосховищах річок Дністра, Сіверського Донця, Південного Бугу.
Не слід забувати й про те, що традиційно весняний надлишок води «акумулюють» у водосховищах, щоб використовувати його влітку для потреб півдня України. Наприклад, Крим на 80 відсотків забезпечується дніпровською водою.
В усіх основних басейнах річок створено і працюють спеціальні міжвідомчі комісії, які встановлюють та контролюють дотримання режимів роботи каскадів водосховищ і водогосподарських систем. До їхнього складу входять представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, водокористувачі, екологи, представники громадськості.
Завідувач відділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин і систем НАН України Марк Желєзняк зазначає, що нині люди налякані тим, що й досі лежить сніг, і значить, буде високий паводок. Однак насправді паводок — це не кількість снігу в наших дворах, а сніг, що лежить на великих територіях Російської Федерації, Білорусі у верхів'ях Дніпра та російської частини Десни. Тут не тільки кількість снігу визначає величину паводка. Важливо й те, як ліг сніг.
Проаналізувавши ситуацію, науковці дійшли висновку, що цієї весни пік паводка по річці Прип'ять та верхньому Дніпру і Десні слід очікувати в останній декаді квітня. Реально в Україні буде найвищий паводок за останні 15 років, але він не буде надто великий, вважає науковець.
Марк Желєзняк зазначив, що вперше в Україні разом із МНС проведено роботу, яка враховує все детально: і карту глибин Дніпра, і можливості дамб, і карту позначок поверхні міста.
За прогностичним сценарієм, паводок буде в 1,5 раза менш багатоводний, ніж у 1979 році.
При прогнозованих рівнях води дачний масив Русанівських садів, захищений греблею (усупереч поширеним чуткам), не затоплюватиме. Може бути притоплено частину дачного масиву Осокорки.
Що стосується занепокоєння мешканців житлових масивів Києва, розташованих біля Дніпра, то вони безпідставні. Жодних неприємностей у них не буде, запевнив науковець.
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- ЯКЩО СТАНЕТЬСЯ ЗЕМЛЕТРУС...
- СТИХІЯ НЕ ВИЗНАЄ ЖАРТІВ
назад »»»