РЕЙДЕРСТВУ — СТОП!
Цього тижня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект про внесення змін до низки законодавчих актів щодо протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств. Простіше кажучи, закон про боротьбу з рейдерством. Автор пропонує підкоригувати Цивільний, Цивільний процесуальний, Господарський, Господарський процесуальний кодекси, і, що найважливіше, Кримінальний кодекс України, котрий може бути доповнений трьома статтями, по одній з яких можна отримати три, а по двох інших — десять років позбавлення волі.
Узагалі у вітчизняній історії було чимало спроб запровадити найжорсткіше антирейдерське законодавство. Кілька років тому колишній глава держави Віктор Ющенко навіть доручив керівникам правоохоронних органів запровадити кримінальну відповідальність за рейдерство і визначив конкретний термін, однак із того нічого не вийшло. Бо рейдерство саме по собі не може бути кримінально караним, як не можуть бути кримінально караними подружня зрада чи розбещення, якщо вони не супроводжуються зґвалтуванням, заподіянням тілесних ушкоджень чи викраденням людини, або якщо у справі не фігурують неповнолітні.
Рейдерство — певніше літературний, ніж юридичний термін. Воно складається з кількох дій, на кожну з яких можна знайти відповідну статтю у чинному Кримінальному кодексі. Наведемо класичну схему рейдерського захоплення.
Перший етап зазвичай — фальсифікація документів, згідно з якими певне підприємство має змінити власника. Для цього в ККУ є ст. 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків і використання підроблених документів».
Другий етап — легалізація підроблених документів у суді. Це здійснюється за допомогою хабара, але довести хабарництво практично неможливо, якщо його факт заперечуватимуть обидві сторони — хабарник і хабародавець. Зате цілком реально довести факт перевищення влади (ст. 365) або постановлення суддею явно неправосудного рішення (ст. 375).
Третій етап — безпосереднє захоплення підприємства після завершення його юридичної підготовки. Воно, як правило, здійснюється за допомогою охоронної фірми-«одноденки», куди для виконання одноразового завдання беруть на посаду охоронців молодих і дужих чоловіків. Тут уже, залежно від розгортання подій, їхню поведінку можна буде кваліфікувати і як самоправство (ст. 356), і як групове порушення громадського порядку (ст. 293), і як хуліганство (ст. 296), і як заподіяння тілесних ушкоджень (ст. 121, 122, 125 — залежно від їхньої тяжкості).
Усе перелічене разом узяте можна розцінити як створення злочинної організації: ст. 255 від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі — це на той випадок, коли ватажок нікого пальцем не зачепив, а тільки сидів в офісі й давав вказівки по телефону.
Одне слово, за бажання рейдерство можна жорстко карати навіть в межах існуючих законів. Проте це ні в якому разі не означає, що законодавство не повинні вдосконалювати і поповнювати новими й новими статтями. Адже і їсти можна, користуючись винятково ложкою, але ж людство для чогось придумало й виделку.
Отже, цього разу Кримінальний кодекс пропонують доповнити трьома статтями.
205-1 «Підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи». Це не дуже тяжкий злочин, покарання за який мінімум 500 гривень штрафу, максимум — три роки обмеження волі.
Саме по собі підроблення не може мати тяжких наслідків, якщо воно не супроводжується іншим діянням, яке пропонується кваліфікувати ст. 206-2 «Отримання фіктивних прав на майно підприємств, установ, організацій». Воно стосується заволодіння частками, акціями, паями засновників, акціонерів, членів із використанням підроблених або викрадених документів, печаток. Це, на думку автора, має каратися трьома роками обмеження волі, а якщо при цьому застосовували погрози вбивства чи не дуже небезпечне насильство, то й десятьма роками позбавлення волі.
Найбільш небезпечне діяння, яке передбачене пропонованими нововведеннями, міститься у диспозиції ст. 206-1 «Захоплення будівель чи споруд підприємств, установ, організацій». Якщо воно було здійснене за допомогою працівників приватних охоронних організацій або в поєднанні з небезпечним для життя насильством, то покарання за це — до десяти років позбавлення волі.
Окрім запровадження перелічених вище новел, незначних змін, відповідно до законопроекту, мають зазнати дві статті ККУ з розділу господарських злочинів: 220 («Приховування стійкої фінансової неспроможності») та 221 («Незаконні дії у разі банкрутства»). На перший погляд, вони не мають безпосереднього зв'язку з рейдерством, однак перше враження часто буває помилковим.
Раніше у громадській свідомості рейдери асоціювалися з чимось на кшталт варягів, які припливають з-за моря, або печенігів, котрі скачуть з дикого степу. Проте останнім часом суспільство почало розуміти, що у рейдерських захопленнях часто ключову роль відіграють керівники підприємств, що стали жертвами нападу. Як колись писав Вільям Шекспір, «його змія — в його короні».
Спробуймо пояснити доступною мовою. Уявіть чи то завод, чи то фабрику, чи то магазин, власником якого є акціонерне товариство. Акціонери призначають директора, котрий безпосередньо керує підприємством. Воно виробляє товари чи надає послуги, має від того прибуток і справляє враження зразка стабільності й процвітання. Проте якщо глибоко копнути бухгалтерську звітність, то виявиться, що підприємство з незрозумілих причин в однієї фірми купує сировину за явно завищеними цінами, другій продає готову продукцію за явно заниженими, а у третьої бере позику під надзвичайно високі відсотки. Насправді усіма трьома фірмами через підставних осіб керує директор підприємства. Як то кажуть, сам у себе купує, сам собі продає і сам собі позичає. Потім сам у себе забирає майно за борги.
Поки акціонери стабільно отримують свої дивіденди, вони не переобтяжують себе ревізією бухгалтерських документів та іншою нудотою. Але одного чудового дня вони раптом дізнаються, що рішенням якогось районного суду якоїсь провінційної області «стабільне та процвітаюче» підприємство передано за борги якійсь фірмі, назву якої вони вперше чують. Не дивуйтесь, якщо при цьому директор дужче за всіх волатиме «Рятуйте! Рейдери!», а сам тишком-нишком доводитиме до логічного завершення свої підпільні комбінації.
Саме для таких комбінаторів додатковою перепоною будуть зміни, внесені до ст. 220 і 221 Кримінального кодексу України. Було б наївно думати, що плутяги не знайдуть шляхів, як обійти цей закон, але це вже їм обійдеться дорожче, ніж раніше. Якщо, звичайно, депутати проголосують «за».
Найбільший скепсис у запропонованому законопроекті викличуть, напевно, поправки до ст. 341 ККУ «Захоплення державних або громадських будівель чи споруд». Раніше за це можна було отримати дворічні виправні роботи, шестимісячний арешт або п'ятирічне позбавлення волі. Автори пропонують залишити тільки позбавлення волі без будь-яких зайвих проміжних м'яких видів покарання. Теоретично усе правильно, а от як воно буде практично — велике питання.
У новітній історії України було два найрезонансніші випадки захоплення приміщень державної установи та державного підприємства. Перший (у травні 2007 року) — захоплення Генеральної прокуратури, другий (у січні 2010-го) — державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна». Засоби масової інформації дружно «охрестили» це рейдерством.
Щодо першого випадку, то ГПУ майже три роки щось розслідувала, а потім, напередодні формування нового складу уряду, ухвалила рішення про відмову у порушенні кримінальної справи через відсутність складу злочину у діях учасників подій. Ніскілечки не піддаючи сумніву правильність висновків слідчих прокуратури, хочеться все-таки спитати: чи не надто довго вони чекали результатів експертиз?
По другому випадку триває слідство, однак можна сміливо припустити, що його результат рано чи пізно буде тим же: відмова у порушенні кримінальної справи, згідно зі статтею шостою пункту другого Кримінально-процесуального кодексу, і теж за відсутністю складу злочину.
Погодьтесь, на тлі такої «оперативності» роботи слідчого підрозділу головного наглядового відомства країни посилення кримінальної відповідальності за захоплення державних будівель не надто налякає рейдерів.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ХРОНІКА ПРИГОД
- ОЧИЩЕННЯ ЛАВ
назад »»»