ІНВЕСТИЦІЙ ЗАБАГАТО НЕ БУВАЄ
Проблеми залучення іноземного капіталу в Україну та інтеграції в міжнародні економічні відносини мають особливу внутрішню складову, зауважують експерти. Йдеться про ступінь зрілості фінансового ринку. Його розвинутість на національному рівні є необхідною умовою для розвитку інтеграційних процесів у світовий ринок. Так, загальновідомий показник ринкової капіталізації внутрішнього ринку дає змогу не лише давати оцінку конкретним ринковим секторам, а й використовувати динаміку цих показників у стосунках з іноземними партнерами — міжнародними фінансово-кредитними установами та приватними інвесторами.
Нерозвинутість фінансової інфраструктури перешкоджає нормальному рухові іноземного капіталу. Не секрет, що нинішній стан фінансових і банківських послуг в Україні є відносно нерозвинутим порівняно з аналогічними сферами держав Центральної та Східної Європи, не кажучи про країни з розвинутою економікою.
Це може ілюструватися як проблемами діяльності комерційних банків, так і відсутністю дієвої інфраструктури фінансового ринку. Причому якщо низький розмір статутних капіталів комбанків не дозволяє розглядати їх як повноправних партнерів для комерційних структур країн з ринковою економікою, то слаборозвинутий фінансовий ринок є певним індикатором відсутності результатів економічних перетворень у державі. Водночас сферу фінансових і банківських послуг можна розглядати як першочерговий важіль інтеграції національної економіки України до світових відносин.
Негативним наслідком світової фінансової кризи для вітчизняної економіки стало уповільнення темпів залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Якщо у 2008 р. їхній приріст дорівнював 20,9%, то минулоріч лише 12,4%. Загалом загальний обсяг ПІІ, внесених в Україну, на початок цього року становив 40026,8 млн дол., тобто 872,6 дол. на одного українця.
За даними Держкомітету статистики, торік у нашу економіку іноземці вклали 5634,6 млн дол., що на 51,6% менше за показник попереднього року. Основними інвесторами стали країни ЄС, які торік інвестували 4016,8 млн дол. (71,3% загального обсягу ПІІ). З країн СНД надійшло 1064,7 млн дол. (18,9%), з інших держав — 553,1 млн дол. (9,8%). Торік нерезиденти вилучили 941 млн дол. своїх капіталів із нашої країни.
Загалом приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці України, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці, тогоріч дорівнював 4410,4 млн дол., що становить 72,6% рівня 2008 року. Найбільше минулоріч зросли обсяги капіталу нерезидентів із Кіпру (+947 млн дол.), Російської Федерації (+ 827,4 млн дол.) і Нідерландів (+804,6 млн дол.).
Останніми роками склад основних держав-донорів інвесторів України практично незмінний. До десятки лідерів, на яких припало майже 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр — 8593,2 млн дол., Німеччина — 66813, Нідерланди — 4002, Російська Федерація — 2674,6, Австрія — 2604,1, Велика Британія — 2375,9, Франція — 1640,1, США — 1387,1, Віргінські, Британські острови — 1371, Швеція — 1272,3 млн дол. На початок нинішнього року інвестиції в нашу країни надійшли зі 125 держав світу.
Слід зазначити, що в 2009-му порівняно з попереднім роком сума кредитів і позик, отриманих підприємствами України у вигляді ПІІ, збільшилася. На початок цього року вона становила 6615,5 млн дол. Найбільше їх надійшло з Кіпру — 1848,3 млн дол., Нідерландів — 802,2, Німеччини — 535,6, Франції — 503,4, Російської Федерації — 435,3, Австрії — 351,8, Великої Британії — 243,4, Польщі — 194,7, Швеції — 189,7, США — 185,4 млн дол. У результаті загальний обсяг ПІІ в Україну, враховуючи позичковий капітал, торік сягав 46642 млн дол.
Хто у фаворі?
Лідерами за залученням ПІІ торік стали підприємства фінансового сектора, які за рік одержали 1813,7 млн дол. Значні обсяги інвестицій удалося залучити у сферу торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку (537,6 млн дол.), операцій із нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям — 451,2 млн дол., а також у промисловість (969,3 млн дол.), у тому числі переробну (885,1 млн дол.).
Найсуттєвіше зросли обсяги ПІІ у хімічну та нафтохімічну промисловість (на 255,7 млн дол.) і у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (+151,3 млн дол.). Вагомим позитивом є те, що за підсумками минулого року про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало вже 19 тис. підприємств України (за підсумками 2008 р. їх налічувалося 17,9 тис.).
На початок нинішнього року найбільші обсяги іноземних інвестицій було зосереджено на промислових підприємствах — 9021,9 млн дол. (22,5% загального обсягу ПІІ в Україну), у тому числі переробної — 7740,8 млн дол. і добувної — 1128,1 млн дол. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій внесено у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 1837,2 млн дол., у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів — 1401,2, хімічну і нафтохімічну промисловість — 1205,6, машинобудування — 1094,1, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції — 834,2 млн дол.
У фінансових установах було акумульовано 8968,4 млн дол. (22,4%) ПІІ, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку — 4224,6 млн дол. (10,6%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям — 4065 млн дол. (10,2%).
Беззаперечним лідером з-поміж регіонів щодо обсягів залучених іноземних інвестицій є Київ — 15756,1 млн дол. (7814 підприємств і 39,4% обсягу іноземного капіталу в економіку країни). До п'ятірки лідерів також входять Дніпропетровська область — 2813,6 млн дол. (1008 і 7%), Харківська — 2054,7 млн дол. (847 і 5,1%), Донецька — 1649,6 млн дол. (568 і 4,1%) та Київська області — 1507,4 млн дол. (907 і 3,8%).
І ми не ликом шиті
Слід зазначити, що обсяги інвестицій з України в економіку інших держав світу зменшилися з 85,5 млн дол. у 2008 р. до 69,8 млн дол. у 2009 р. При цьому інвестування здійснювалося переважно у вигляді грошових внесків. Обсяг ПІІ з України в економіку інших держав світу, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці, на початок цього року дорівнював 6223,3 млн дол., у тому числі у країни ЄС — 5908,3 млн дол. (95% загального обсягу), СНД — 220,1 млн дол. (3,5%), в інші держави — 94,9 млн дол. (1,5%).
Основними інвесторами з України були підприємства, що належать до таких видів економічної діяльності як операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, обсяги інвестицій яких на початок цього року були 5347,5 млн дол. (85,9%); фінансова діяльність — 153,8 млн дол. (2,5%); торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку — 124,9 млн дол. (2%).
Прямі інвестиції з України було здійснено в 51 державу. Найбільші обсяги капіталу (5778,5 млн дол.) спрямовано до Кіпру. До Російської Федерації вкладено 165,5 млн дол., Польщі — 49,4, Грузії — 32,6, Латвії — 31,9, Казахстану — 27,1, Віргінських, Британських островів — 20,8 млн дол.
Найбільші інвестиції здійснено підприємствами Донецької області — 5395,8 млн дол. (86,7%), Києва — 175,6 млн дол. (2,8%) і Дніпропетровської області — 110,9 млн дол. (1,8%).
Сума кредитів і позик, наданих українськими резидентами підприємствам прямого інвестування, на початок поточного року дорівнювала 123,4 млн дол. Загальний обсяг прямих інвестицій з України в економіку інших держав світу, включаючи позичковий капітал, становив 6346,7 млн дол.
Захід нам допоможе
Дуже потрібні інвестиції миколаївським суднобудівникам. Адже колись потужні підприємства нині стоять, внески до міського бюджету надходять лише від заводу «Океан», який виконує замовлення підприємства «Нібулон» на будівництво барж. Чимало кваліфікованих фахівців виїхало з міста і працюють у Росії, Литві, Польщі, Німеччині, Норвегії. У кращі часи на «61-му заводі» працювало 13 тис. робітників, зараз — 1,5 тис., на «Океані» — 11 тис., нині — 3 тис., на Чорноморському суднобудівному — 25 тис., тепер — менш як дві тисячі.
Україна лишається привабливою для іноземних інвесторів, незважаючи на кризу. Хоча вони змінили свої пріоритети, приміром в інвестування наших готелів. Якщо в докризові часи їх приваблювало будівництво чотирьох- і п'ятизіркових, то наразі вони прагнуть вкладати гроші у тризіркові. Напередодні Євро-2012 в Україні не вистачає готелів економ-класу. Потік туристів під час футбольного чемпіонату очікується у майже 1,5 млн. Наразі номерний фонд налічує 62 тис. у 1450 готелях.
Торгова палата Італії (ТПІ) зацікавлена в тому, щоб італійські підприємства інвестували в Україну, зокрема в Луцьк. Розглядають можливості організації виробництва побутової техніки і електротехніки, а також впровадження інфраструктурних програм у сфері комунального господарства. Луцькі підприємці підписали з ТПІ угоду про співпрацю. Першим її кроком буде масштабний проект реконструкції зовнішнього освітлення волинського обласного центру.
Поставлено завдання, щоб Луцьк мав європейське освітлення, були добре освітлені не тільки центральні вулиці, а й околиці, дороги, двори. Головне — реконструкцію проводять з використанням сучасних енергозберігаючих технологій: установлюють світильники, що набагато менше потребують електроенергії, але краще освітлюють майдани та вулиці. Проект дасть змогу наблизитися до євростандартів у вуличному освітленні й забезпечити для учасників дорожнього руху якісне освітлення у нічний час.
Не завадили б іноземні інвестиції й новому зерновому терміналу в Херсонському порту, через який на експорт проходять десятки тисяч тонн зернової продукції. Комплекс розрахований на одночасне зберігання 25 тис. т зерна, будівництво вестимуть у два етапи. Перша черга — завершений технологічний цикл, що дасть змогу порту одразу почати експлуатацію ємностей, розрахованих на 12 тис. т зерна. Друга черга — це додаткові ємності для прийому і зберігання 13 тис. т вантажу. З вісімнадцятьох учасників конкурсу, які виборювали право на роботу, дозвіл отримала компанія, котра неодноразово будувала зернові термінали в Україні.
Уже виконано геолого-розвідувальні роботи й ведуть проектування комплексу. Обладнання для нього поставлятимуть вітчизняні й закордонні підприємства. У порту довго шукали місце для будівництва терміналу, консультувалися з організаціями, що мають великий досвід будівництва подібних об'єктів. Усі фахівці зійшлися на одному: термінал має з'явитися на місці одного з причалів порту. Тут побудують перші дві ємності місткістю по 4 т кожна, висотою майже 20 м. Загальна вартість проекту — 35 млн грн. Першу чергу терміналу портовики планують ввести в експлуатацію цієї осені. Зерновий комплекс дасть можливість створити нові робочі місця. Вже прораховано новий штатний розпис — поки 28 працівників. Це мінімум, який має забезпечити життєдіяльність комплексу. А далі життя покаже.
Ефективна експансія
Нещодавно шведська компанія «Сканія»— світовий лідер серед виробників вантажівок, автобусів, морських і промислових двигунів, відкрила поблизу Києва найсучасніший та найбільш інтегрований дистриб'юторський центр у Східній Європі. З ним компанія пов'язує великі надії, адже сума інвестицій сягнула 10 млн євро. «Сканія» має сильні позиції на нашому ринку, а з відкриттям нового центру має намір їх зміцнити і збільшити частку на ринку. Центр укомплектовано найсучаснішим обладнанням і технологіями, а персонал пройшов спеціалізоване технічне навчання. Це дає змогу проводити ремонтні роботи будь-якої складності за короткий час.
«Сканія» представлена в Україні з 1993 р. мережею сервісних центрів у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Львові, Сарнах, Одесі та Кіровограді. Торік чотири станції сертифіковано відповідно до DOS-стандартів: Проскан (Київ), Донбас-Скан-Сервіс (Донецьк), Дніпро-Скан-Сервіс (Дніпропетровськ) та Сарни-Скан (Сарни). У найближчих планах компанії — створення call Scania Assistance в Україні для СНД, будівництво нових сервісних станцій у Західній Україні та Криму.
Днями німецька компанія Praktiker Group — один із європейських лідерів з продажу будівельних матеріалів і товарів для дому, відкрила в Києві новий гіпермаркет. Це четвертий магазин Praktiker в Україні. До цього компанія відкрила гіпермаркети формату DIY («Зроби сам») у Львові, Миколаєві й Макіївці.
Інвестиції в будівництво київського гіпермаркета становлять майже 11 млн євро (загальний обсяг інвестицій в Україну — 50 млн євро). Новий магазин забезпечить робочими місцями понад 100 українців. Його загальна площа — 10000 кв. м, торгова — 8500 кв. м.
У мережі Praktiker більш ніж 420 магазинів у Люксембурзі, Німеччині, Угорщині, Греції, Туреччині, Польщі, Румунії, Болгарії, Албанії та Україні. Торік чиста виручка від продажу Praktiker Group була близько 3,7 млрд євро. До речі, 10% обороту компанії в Україні становить наша продукція, зокрема 95% сухих сумішей та 50% шпалер вона купує у вітчизняних виробників.
У компанії працює 27 тис. фахівців, у тому числі 11 тис. за межами Німеччини. В Україні Praktiker забезпечує робочими місцями 1500 наших громадян. Компанія планує і надалі розширювати мережу магазинів у нашій державі.
До речі, у Кабміні кажуть, що вже підготували низку цікавих проектів, якими передбачено залучення іноземних інвестицій, зокрема для будівництва висококласних автошляхів.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»