РОСІЙСЬКО-АТЛАНТИЧНИЙ ДІАЛОГ
У Брюсселі 24 березня 2010-го «Рада співробітництва Росія–НАТО» розглянула актуальні питання взаємодії. Офіційні відносини Москви з Північноатлантичним альянсом було відновлено лише сто днів тому. Вони були порушені серпневою 2008 року російсько-грузинською війною. Однак практична потреба в діалозі з приводу пошуку спільних підходів до вирішення гострих проблем міжнародної безпеки спонукала обидві сторони зайняти прагматичну позицію.
Наразі головним питанням стала координація дій у протистоянні контрабанди наркотиків із Афганістану. Росія неодноразово висловлювала невдоволення тим, що перебування в Афганістані військ під командуванням НАТО не лише не перекрило потік наркотичної сировини через російський кордон, а навіть збільшило його. На думку експертів, військові НАТО дивляться крізь пальці на проблему наркотичного виробництва. Це пояснюється стратегією організованого підкупу афганських польових командирів, які мають відмовитися від підтримки талібів.
Однак насправді афганські наркобарони встигають вполювати відразу трьох «зайців»: отримати корупційну допомогу від американського бюджету за обіцянку відмови від співпраці з талібами, нагріти руки на торгівлі опієм і не сваритися з талібами. У підсумку ринок наркотичної сировини в Росії та Європі перенасичений. Втім, констатація цього давно відомого факту навряд чи допоможе налагодити ефективну боротьбу з цим злом. Крім того, Альянс знову почув, що РФ готова лише забезпечити вільний транзит військових вантажів до Афганістану, торгувати з режимом Хаміда Карзая зброєю, але в жодному разі не має наміру відправляти до Афганістану російські війська. Тому захищати в Афганістані й російські інтереси безпеки НАТО доведеться самотужки.
Можна вважати, що так Росія «відплатила» Північноатлантичному альянсу за його небажання навіть розглянути кремлівську пропозицію про підготовку нового «системного» договору про колективну безпеку в Європі. У Москві також не забули коментарі Генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена щодо нової російської військової доктрини, яку він назвав «застарілою», адже в ній НАТО визнають за «потенційну загрозу» російській безпеці. Крім того, РФ усе ще не влаштовують сигнали, котрі періодично надходять з Брюсселя стосовно збереження відкритості, що коли-небудь приведе до НАТО Грузію та Україну.
На порядку денному брюссельської зустрічі були також питання, пов'язані з можливістю початку переговорів про розробку нової редакції договору про звичайні збройні сили в Європі. Однак і з цього приводу сторони вирішили не домовлятися. Всі очікують на прискорення процесу підписання нової російсько-американської угоди про скорочення стратегічних наступальних ядерних озброєнь, що дасть змогу повернутися до конструктивнішого діалогу з питань європейської безпеки. Поки Росію не влаштовує ситуація, коли в НАТО її думку лише вислуховують, але рідко враховують. Цей факт створює постійне напруження у російсько-атлантичному діалозі.
також у паперовій версії читайте:
- ЄВРОСОЮЗ БОРЕТЬСЯ З КРИЗОЮ
- БОМБА ЗАМІСТЬ СУБСИДІЙ
- ЛІВІЙСЬКИЙ «ГЕНЕРАТОР» СКАНДАЛІВ
назад »»»