ЗЛОДІЇ В БІЛИХ КОМІРЦЯХ
Землі лісового фонду нашої держави становлять 10,5 млн га — майже п'яту частину її території, а якщо точніше, то 17,4%. За оцінками екологів тисячу років тому на місцевості, що нині є сучасною територією України, лісів було втричі більше. Звичайно, немає нічого страшного в тому, що решта пішла під ниви, сади, городи та інші об'єкти людської цивілізації. Проте сумно, що цей процес, на жаль, супроводжується злочинним використанням природних ресурсів, що притаманно державам з нерозвиненою економікою, корумпованою владою та зубожілим населенням.
Отже, із земель лісового фонду для виробництва деревини виділено 3,6 млн га. Площі захисного, природоохоронного та біологічного призначення становлять 5,1 млн га, а території відпочинку — 136,6 тис. га. На цих землях діють 342 підприємства Державного комітету лісового господарства, з яких 18 — військові.
У 2008 році працівниками Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС було виявлено 753 злочини, пов'язані з лісовою галуззю, у 2009-му — вже 848.
Найбільш характерними з них є незаконні вирубки, яких торік було виявлено 411, а у 2008 році — 259. Збитки держави дорівнювали, відповідно, понад 12 і 9 млн грн, якщо брати до уваги лише закінчені карні справи. В 2009 році до кримінальної відповідальності було притягнуто 409 осіб (у 2008 — 390), поміж яких 123 (154) службовці територіальних підрозділів Держкомлісгоспу, 11 (13) представників органів місцевого самоврядування, 67 (102) керівників та матеріально-відповідальних осіб інших суб'єктів господарювання.
За словами начальника ДДСБЕЗ Леоніда Скалозуба, ситуація ускладнюється різноманітними зловживаннями з боку посадовців територіальних підрозділів Держкомлісгоспу, зокрема незаконним наданням дозволів на вирубування лісу, заниженням вартості земельних ділянок при наданні у користування та хабарництвом.
Так, зовсім недавно Рівненський міський суд за хабарництво виніс вирок начальнику відділу Державної екологічної інспекції Рівненщини та його заступнику. Злочинці отримали півтори тисячі гривень за те, що не перешкоджали функціонуванню однієї пилорами без дозволів на її розміщення, контролю за викидами в атмосферу та лімітами з утворення відходів. Обоє отримали по п'ять років позбавлення волі (щоправда, умовно) із забороною обіймати керівні посади протягом трьох років.
На Закарпатті нині розслідується діяльність посадовців держпідприємства Тиховецького лісництва, які привласнили кошти від продажу деревини. Зловмисники сфальсифікували документацію, внаслідок чого були вирубані буки та явори. Держава зазнала 1,2 млн грн збитків.
Махінаторів-контрабандистів із числа посадовців приватного підприємства цьогоріч викрито на Львівщині. На підставі підробленої документації про походження лісопродукції вони здійснили 121 експортну операцію деревини дуба і бука до США та Польщі, чим спричинили 2,5 млн грн збитків.
Взагалі позаторік до суду було направлено 370 кримінальних справ, порушених за матеріалами ДДСБЕЗ, а минулого року — 384, з яких 153 вже розглянуто.
До п'яти років ув'язнення та двох років обмеження волі засуджено, відповідно, гендиректора Хотинського держспецлісгоспу Чернівецької області та його заступника. Зловмисники вирішили покращити власні статки у традиційний для чиновників із владними повноваженнями спосіб: за надання приватному підприємцю можливості безперешкодно володіти 50 кубометрами деревини твердих порід посадовці вимагали й отримали 11 тис. грн хабара, а на додачу — автомобіль ЗІЛ-131 вартістю 18 тис. грн.
В Івано-Франківській області Надвірнянський райсуд визнав винними лісничого Довжинецького лісництва та селищного голову с. Бистриця і призначив їм покарання, відповідно, два і три роки позбавлення волі. Перший із засуджених сприяв незаконному відчуженню земельної ділянки лісового фонду площею 1,5 га, внаслідок чого держава зазнала 335 тис. грн збитків. Другий — сфальсифікував рішення сільради та склав довідки про землекористування, на підставі яких було відчужено 2,6 га, чим завдано 577 тис. грн збитків.
Порушуючи цю тему, не можна не сказати про очевидну недосконалість чинного законодавства, яке не гарантує в необхідному обсязі збереження лісів, внаслідок чого заготівля деревини може здійснюватися поза встановленим порядком. Вирубки, наприклад, згідно ст. 70 Лісового кодексу, контролюються накладними чи відомостями, які не належать до документації суворої звітності, а тому їх можна виписувати по кілька разів на один і той самий об'єкт. Тож існує можливість за однією накладною неодноразово вивозити і реалізовувати ліс.
Якщо ж говорити про корупційні ризики, то один із них — системний — полягає в проблемному статусі персоналу і слабкості внутрішнього контролю. Працівники центрального апарату Держкомлісгоспу та його територіальних підрозділів (а їх понад 900 осіб) є державними службовцями, на яких поширюється дія чинного законодавства про боротьбу з корупцією. Разом з тим до складу Держкомлісгоспу входять підприємства, працівники яких не віднесені до відповідних категорій (близько 80 тис. осіб), а отже на них не поширюється антикорупційне законодавство.
Давно вже потребує перегляду Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 11 травня 2004 року, згідно з якою лісники не є службовими (посадовими) особами, хоча вони здійснюють функції з охорони лісу, збереження та використання лісових ресурсів, тобто виконують організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки і є представниками влади.
Внаслідок чинних колізій між положеннями Земельного і Лісового кодексів у питанні статусу земель лісогосподарського призначення і земельних лісових ділянок склалися умови, що дозволяють органам місцевого самоврядування виділяти землі з запасу під житлову забудову. Так, згідно зі ст. 4 Лісового кодексу ділянка менша за 0,1 га не вважається лісом, а це означає, що є законодавчі підстави надавати в користування фактично лісові ділянки площею 0,09 га. І таких «клаптиків» можна багато назбирати. Нечітким є визначення ст. 57 ЛКУ про зміну цільового призначення земельних лісових ділянок. Якщо, скажімо, закортіло збудувати хатинку в лісі, то за допомогою вдячної домовленості з відповідальним чиновником можна на папері оформити шмат лісу під забудову як місцину, вкриту чагарниками, або іншими малоцінними насадженнями.
Розповідаючи про ліс та його проблеми, не можна обійти увагою питання про мисливські угіддя. Воно набуло особливої актуальності після відомої трагедії, що сталася влітку минулого року на Кіровоградщині.
Отже, площа мисливських угідь в Україні становить 47 млн га. 74% із них надано в користування Українського товариства мисливців та рибалок, 14% — підприємствам Держкомлісгоспу, 2% — Товариству військових мисливців та рибалок, а 11%, тобто 5 млн га, отримали інші користувачі, яких налічується понад дев'ять десятків. У мисливському господарстві задіяно 6,4 тис. працівників, а загальні витрати на його ведення постійно зростають і, наприклад, позаторік становили понад 120 млн грн.
На підставі результатів проведених перевірок Леонід Скалозуб констатує, що територіальними підрозділами ДДСБЕЗ регулярно встановлюються непоодинокі факти неправомірного надання в користування лісових ділянок загалом, і мисливських угідь зокрема, що сприяє, окрім іншого, поширенню браконьєрства. Така ситуація зумовлена зловживаннями з боку представників органів влади на тлі численних лазівок у законодавчо-нормативній базі. На підтвердження тому лише один приклад із практики правоохоронців.
На Закарпатті порушено кримінальну справу стосовно службовців двох селищних рад Рахівського району, які підробили акти погодження і надали товариству мисливців та рибалок у користування на 25 років майже 20 тис. га мисливських угідь.
Юрій САХНО
також у паперовій версії читайте:
- ХРОНІКА ПРИГОД
- ПОРНОГРАФІЮ ВИГОТОВЛЯЛИ В... ШКОЛІ
назад »»»