БАНКИ — В МІНУСІ
Торік вітчизняна банківська система зазнала збитків на 38,45 млрд грн, тоді як у 2008 році мала 7,3 млрд прибутку.
На розвиток фінустанов суттєво впливає загальна економічна ситуація в державі, кажуть аналітики Асоціації українських банків (АУБ). У 2009-му порівняно з попереднім роком промислове виробництво у нас впало на 21,9%, обсяги будівництва скоротилися на 48,2%, експорту та імпорту товарів — майже наполовину. При цьому річна інфляція сягнула 12,3% (у 2008-му — 22,3%). Валютні резерви Національного банку на кінець минулого року становили 26,5 млрд дол., тобто на 5,03 млрд менше, ніж на початок року.
Проте країні вдалось уникнути системної банківської кризи, яка принесла б величезні втрати. Так, Угорщині й Польщі вона обійшлася в 10–20% ВВП. Нині, згідно з даними НБУ, ліцензію на здійснення банківських операцій мають 182 банки, на стадії ліквідації — 14 фінустанов (12 — за рішенням Нацбанку, два — судів).
Обсяг банківських активів торік зменшився на 45,8 млрд — до 880,3 млрд грн (переважно за рахунок скорочення кредитних операцій, частка яких була 79,2%). У структурі кредитного портфеля, зазначають в АУБ, проблемні кредити збільшилися у 3,9 раза, що суттєво вплинуло на фінансовий результат банків.
Упродовж року зобов’язання фінустанов зменшилися на 41,7 млрд — до 765,1 млрд грн, власний капітал на 4,1 — до 115,2 млрд грн. У середині торішнього серпня НБУ полегшив облікову ставку до 10,25% річних. Кредитні ставки банків у національній валюті за рік зменшилися з 21,6 до 19,6%, в іноземній — з 12,6 до 10,2%. За цей же період обсяг кредитів, наданих суб’єктам господарювання, зріс на 0,51%, а фізичним особам зменшився на 17,2 відсотка.
Протягом минулого року депозитні рахунки наших громадян і підприємств «схудли» на 43 млрд грн, з банківської системи забрали кожну п’яту гривню. Світовий досвід засвідчує, що вилучення кожної двадцятої грошової одиниці є загрозою для фінустанов. Нашим банкам удалося уникнути колапсу тому, що їхній статутний капітал за рік зріс з 82,5 до 120 млрд грн, підстрахувавши цим ризик неповернення проблемних кредитів. До того ж із торішнього березня відновився приплив коштів на поточні рахунки фізосіб (+16 млрд грн), а з травня у них почали зростати й депозити (+17,5 млрд грн).
Тож у населення гроші є, переконані в АУБ. Одначе після відомих проблем із неповерненням депозитів люди не поспішають нести свої заощадження до банків. Довіру втрачають швидко, а повертають повільно. Недовіра ж населення подвійна — до фінустанов і владних інститутів. Якщо за рік не вдається повернути «заморожені» грошові вклади, то хто масово понесе до банків нові?
Депозитні вклади вітчизняних підприємств скоротилися торік на 27 млрд грн. Поточні рахунки юридичних осіб почали «оживати» з квітня і наприкінці 2009-го збільшилися на три мільярди гривень. Повільне повернення грошей юросіб до банків аналітики АУБ пояснюють збиранням податків наперед і невідшкодуванням ПДВ бізнесу.
У структурі банківських доходів відсоткові становили 84,01, із них 62,82% отримано в результаті надання кредитів суб’єктам господарювання, 30,25 — фізичним особам, 3,23 — від цінних паперів, 3,05 — розміщення коштів в інших фінустановах, 0,61 — від кредитів органам загальнодержавного управління, 0,04% — розміщення коштів у Нацбанку.
Проблеми
й завдання
За словами президента АУБ Олександра Сугоняка, головними проблемами банківської системи є наявність значної кількості проблемних кредитів. А також зростання частки іноземного капіталу, що, за даними НБУ, в сукупному статутному капіталі банків сягнула 35,8% (було 33,7%). Цьогоріч фінустановам доведеться віддати близько 10 млрд дол. на обслуговування зовнішніх позик. Їхнє погашення буде особливо складним. Якщо банки показують збитки, то за рахунок чого вони зможуть розрахуватися з боргами? Хоча не виключено, що значна їх частка може бути реструктуризована.
У числі основних завдань банківського сектора на нинішній рік президент АУБ називає необхідність створення цивілізованого й прозорого ринку реалізації проблемних активів, подальше нарощування банківського капіталу і створення санаційного банку. Крім того, він наголошує на необхідності якнайшвидшої ліквідації банків-банкрутів, а також розробки стратегії розвитку банків, рекапіталізованих за участі держави.
На думку голови ради АУБ, першого заступника очільника парламентського Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Станіслава Аржевітіна, одним із важливих чинників розвитку банківської системи є розгляд зареєстрованого у Верховній Раді законопроекту, яким надано можливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб займатися ліквідацією банків.
Важливим нині є підвищення капіталізації вітчизняного фінансового сектора, а також стимулювання процесів кредитування економіки за допомогою банківських установ.
Банкіри знають свої проблеми і закликають не драматизувати ситуацію. Вони впевнені, що вистоять і захистять інтереси своїх клієнтів. Основні ж ризики для фінустанов криються всередині країни. Банківська система зуміла адаптуватися до викликів кризи торік, у нинішньому буде легше, кризовий рубіж вже подолано. На фінансовому ринку достатньо регуляторів та інструментів, щоб контролювати ризики. Вже зрозуміло, які банки зможуть вижити, а які — ні. Ті, що виживуть, не повторюватимуть своїх помилок і стануть міцнішими.
Проте банківську систему очікують труднощі: не друга хвиля кризи, а запізнілі підсумки першої, які просто замовчувалися. Майже кожний український банк так чи інакше зіткнувся з проблемами недостатньої ліквідності й повернення вкладів населення. Частка «поганих» кредитів цьогоріч може зрости до 25%. Нині в експертних колах проблемними називають 10% усіх виданих кредитів. Але в банківській системі потенційно існує ще до 15%. За оцінками деяких аналітиків, обсяг проблемних кредитів у портфелі фінустанов ще влітку 2009-го перевищив 30%, а зовнішня заборгованість банків сягнула 35 млрд дол. Водночас у Нацбанку зазначають, що поменшало проблемних кредитів, їхня частка знизилася на 0,1% і в лютому становила майже 9,5%. За підрахунками НБУ, обсяг проблемних позик скоротився на 1,7 млрд і на початок лютого становив 68 млрд грн.
Кредитування в Україні зростало надто швидко у 2006–2007 роках, щороку плюс 70%. Це колосальні суми, які не може собі дозволити жодна держава без того, аби не зростали неякісні кредити. Україна увійшла у 2008 рік із 14% проблемних кредитів, зараз, за різними оцінками, має таких 30–40%, запевняють деякі аналітики.
Давно слід провести глибокий стрес-аналіз усієї банківської системи, аби виявити всіх позичальників, які не зможуть обслуговувати взяті позики. Тільки знаючи масштаби «поганих» кредитів, можна виробити ефективну політику зміцнення банківської системи. Причому проблему таких кредитів не можна вирішити за місяць чи рік, для цього потрібно три–п’ять років.
Банківський прагматизм
Банкіри запевняють, що готові прагматично вирішувати проблеми «поганих» кредитів, пропонувати своїм клієнтам реструктуризацію кредитної заборгованості, зниження відсоткових ставок та інші інструменти взаєморозрахунків. А при наданні кредитів мають намір ретельно перевіряти всі дані, які подають претенденти на отримання позик, а також проводити виважену роботу із заставним майном. Кредити видаватимуть не всім, а переважно успішним компаніям, які здатні обслуговувати свої борги.
Нацбанк має намір скласти реєстр недобросовісних позичальників. Банкіри підтримують цю ідею і кажуть, що охоче поділяться своїми спостереженнями за клієнтами. Інформацію про своїх позичальників зголосилися надати майже всі фінустанови. Реєстр поповнюватимуть персонально — батьки за дітей, чоловіки за дружин не відповідатимуть. Тож якщо ви зібралися по кредит, то фінансова репутація має бути незаплямованою. Позичальників, які хоч і з затримкою, але виплачують кредити, з «чорних» списків не викреслюватимуть.
Донедавна такі реєстри складали бюро кредитних історій, їх в Україні кілька, але співпрацюють з ними не всі фінустанови. НБУ матиме повну інформацію, що буде доступною кожної хвилини. Нині комерційні банки радяться, який обсяг інформації надаватимуть Центробанку. Про це комбанки повідомлятимуть позичальників. Зазвичай люди при загрозі розголошення неприємної для них інформації знаходять гроші й повертають борги.
У Спілці громадських організацій, яку створили позичальники, кажуть, що нині 80% громадян, котрі взяли кредити у валюті, неплатоспроможні через кризу. Зараз три тисячі членів спілки судяться з банками, аби ті визнали валютні кредити незаконними. І говорять, що недобросовісні не стільки позичальники, скільки фінустанови, які не повертають вчасно депозитів, але вдаються до жорстких заходів стосовно позичальників.
Банки вирішили «закручувати гайки». Той, хто має іпотечні позики і вперше звертається за кредитними канікулами, повинен мати заборгованість за кредитом не більш ніж два місяці і не мати іншого житла. Захочете отримати поступки вдруге, вимоги будуть суворішими — як мінімум додаткова застава чи додаткове поручительство більш платоспроможного позичальника й погашення всіх прострочених відсотків за попередніми платежами. А от домовитися про поступки щодо автокредитів чи споживчих позик буде вкрай важко
Згідно з новим законом, банк може забрати заставлену квартиру у своїх боржників без суду і слідства завдяки виконавчому напису нотаріуса. Якщо позичальник не виходить на контакт із фінустановою чи неможливо встановити його місцезнаходження, банк має право звернути стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса. Але кредитор має довести нотаріусу наявність заборгованості. Які це будуть аргументи, нотаріус вирішуватиме на власний розсуд. Тільки після того, як нотаріальний напис став чинний, банк може звернутися до виконавчої служби чи самостійно реалізувати заставлене майно. Проте розшукати боржника все одно необхідно до цього напису. Судитися той може вже потім.
Зацікавлених у квартирах, що виставлятимуть на продаж, вистачає. Але до продажу не доходить. Потенційні покупці думають, що заставлене майно буде дешевшим, бо банкам потрібні живі гроші. Але це так лишень наполовину. Майно продаватимуть за ринковою ціною, аби виручені гроші покрили борги. Однак продати швидко не виходить — ринок нерухомості паралізовано, а судова тяганина іноді триває більш як рік.
Жорсткі вимоги зіграють проти самих фінустанов, переконані позичальники. Чиста кредитна історія коштує надзвичайних зусиль. Люди живуть на межі, гроші не можна малювати й витиснути банкам те, чого у людей немає. Проте банкіри налаштовані рішуче — панькатися не будуть. Хто не платитиме, позбудеться майна. Експерти у таку рішучість не надто вірять. Цьогоріч активно продавати заставне майно нереально, покупців немає і не буде, адже в українців зменшилися прибутки. Банкіри й самі це добре розуміють, тому за їхніми жорсткими заявами фахівці угледіли банальне залякування, яким намагаються вплинути на позичальників. Торік 80% позичальників отримали фінансові канікули. Зміна банківського амплуа з кредитора на карателя може принести більше збитків, ніж користі.
Аби пришвидшити повернення позик, банкіри вирішили тісніше співпрацювати з колекторами. Тож вибивати борги з недобросовісних позичальників довірили незалежній Асоціації колекторських агенцій, підписавши з нею меморандум про співпрацю. Наші банки дуже відрізняються від європейських. Ті розглядають боржників як своїх клієнтів, працюють з боргами два-три місяці, потім передають їх колекторським фірмам. У країні лише 5% боргів переадресовують колекторам, 95% фінустанови намагаються вибити самостійно. Цей процес триває від одного до трьох років. В Україні діє дві Асоціації колекторських агенцій, вони мають Кодекс етики, їхня мета — продемонструвати європейський підхід до роботи з боржниками. Але є й такі, що діють не за правилами, їх цікавить швидка нажива.
Надія помирає останньою
Розповідаючи про свої навколокредитні проблеми, банкіри зазвичай не люблять говорити про неповернення вкладів населенню. Чи не єдине пояснення, якщо гроші не повертають банкам, то ті не мають з чого виплачувати депозити. Тим часом доля багатьох проблемних вкладів лишається невідомою. Тому з неповерненням вкладів цьогоріч можуть зіткнутися клієнти багатьох банків, прогнозують експерти. Якщо не зростатиме економіка, то «погані» банківські кредити повагомішають. У результаті у фінустанов скорочуватимуться можливості для повернення депозитів населенню.
Експерти зауважують, що українська економіка найближчим часом навряд чи зможе продемонструвати суттєву позитивну динаміку виходу з кризи. А на стабілізацію банківської системи сподіватися поки не варто.
Навряд чи нинішнього року поменшають кредитні ставки, кажуть в АУБ. Адже міжнародні ринки капіталу закриті, Україна має значний дефіцит бюджету, суттєву інфляцію та соціальні зобов’язання, які ніхто не скасовував. Найреальніше джерело для кредитування — повернення 19 млрд дол., які є у населення. З банків і легальної економіки вилучено понад 100 млрд грн. Ці гроші працюють в «тіні», тож треба створити дієві механізми для їхнього повернення. Щоправда, зараз простежується тенденція до падіння депозитних ставок — гроші дешевшають, а це може призвести до зниження кредитних ставок.
Потрібно змінити структуру балансу банків, оскільки в банківській системі багато іноземної валюти. Це несе істотні ризики для фінустанов та їхніх клієнтів. НБУ був змушений піти на посилення підходів до підрахунку валютної позиції. Тут немає трагедії для жодного банку, усі успішно впоралися з додатковими вимогами.
На жаль, торік не було ефективної співпраці Нацбанку та уряду. Треба мати великий внутрішній стрижень, аби забезпечити, з одного боку, лояльну політику для будь-якого уряду, бо завдання НБУ — сприяти економічній політиці Кабміну. А з іншого — забезпечити жорстке дотримання принципів стабільності національної валюти (як курсової, так і цінової). Тож Центробанку треба залишатися незалежним.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»