ЩО ЇМО І ЧИМ
ЗАПИВАЄМО...
Пересічні українці не завжди можуть правильно відповісти на це запитання. Зі збільшенням асортименту харчової продукції збільшився і ризик бути ошуканим: навіть вироби відомих торгових марок не гарантують якості.
— Минулого року наші фахівці провели 475 первинних перевірок,— розповідає начальник науково-дослідного центру випробувань продукції державного підприємства «Укрметртестстандарт» Володимир Семенович.— Було перевірено продукції на 69553 грн. Із них вартість товарів, які були виготовлені й реалізовувалися з різними порушеннями, становила 12711 грн. Основними причинами випуску неякісної продукції були: незадовільна організація контролю за її якістю, недостатній рівень технологічного контролю в процесі виробництва тощо.
Наприклад, чотири партії м'ясної та ковбасної продукції, що зберігало і реалізувало одне з ТОВ столиці, не відповідали вимогам Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» за маркуванням: на них, зокрема, були відсутні найменування продукції, адреса імпортера та виробника, а також неправильно вказані терміни придатності і зберігання. Якщо, скажімо, строк придатності бастурми згідно з нормативним документом становить 29 діб, то на етикетці вказувався інший термін — 60 діб, тобто в два рази більший... При цьому конина та бастурма не мали сертифікатів відповідності і висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України. Окрім того, на етикетках не було вказано кінцевої дати споживання, інформації про харчову та енергетичну цінність, умов зберігання тощо.
Різними порушеннями грішать не лише виробники м'ясної продукції: протягом двох місяців фахівці «Укрметртестстандарту», провівши лабораторні дослідження понад 70 видів молочної продукції, у 44 з них виявили консерванти, штучні барвники та рослинні домішки, не передбачені нормативною документацією. Наприклад, у морозиві «Пломбір», яке повинно містити лише молочні жири, виявили жири рослинного походження: деякі зразки містили їх до 90%.
Вдаються до заміни молочних жирів і відомі виробники: у продукції торгової марки «Щодня» — маслі селянському «Прилуцьке» та «Дві корівки» — містилося 25–30% немолочних жирів.
— Виробники вдаються до фальсифікації продукції заради здешевлення її собівартості,— продовжує Володимир Семенович.— Вони використовують дешеву сировину, але при цьому товари, вироблені з неї, реалізують у торговельній мережі за цінами якісних. Масло, при виробництві якого використовують рослинні жири, не є маслом: це спред. Під час перевірок ми виявили чимало й інших порушень. Зокрема, використання у глазурованих сирках, йогуртах, біфідо- та біо-йогуртах консервантів та штучних барвників, про що не були поінформовані покупці.
Сьогодні практично всі міста України заповнені кіосками, де готують кури-гриль. «Дуже зручно,— кажуть прихильники цього продукту.— Придбавши таку курку, економимо чимало часу».
Так, економимо. Але, разом з тим, ризикуємо власним здоров'ям.
— Особисто я не завжди їм кури, які готую,— зізнався мій знайомий Юрій, який займається «курячим бізнесом».— Лише переконавшись, що м'ясо свіже, дозволяю собі поласувати шматочком.
Виявляється, курей для приготування на грилі часто маринують в антисанітарних умовах. Трапляється, вже з птахофабрики їх привозять зіпсованими.
— Подібний товар вигідно купувати,— пояснює Юрій.— Бо його відпускають за значно дешевшими розцінками. Ну, а для того щоб «освіжити» м'ясо, позбавивши специфічного запаху, його попередньо замочують у спеціальних розчинах. Не секрет, що кури-гриль не завжди вдається вчасно реалізувати. Але вони не пропадають. Навіть тоді, коли їх уже не можна виставляти на продаж: господарі віддають туші до кіосків, де готується шаурма. Минулого року — після хвилі отруєнь, що прокотилася столицею, влада обіцяла розібратися і навести лад щодо цього питання. Але, схоже, далі слів справа не пішла...
Найбільше фальсифікату припадає на алкогольну продукцію: за інформацією Міністерства охорони здоров'я, фальсифікована горілка щороку спричиняє смерть майже десяти тисяч наших співвітчизників. Мало не кожного дня правоохоронні органи конфіскують тисячі пляшок оковитої, перенасиченої сивушними маслами та іншими шкідливими компонентами. Наприклад, не так давно на Донеччині було вилучено близько 700 тис. пляшок фальсифікату. А скільки його потрапляє в торговельну мережу?
— Дуже багато,— зізнався в розмові зі мною чиновник СБУ, під керівництвом якого проводилися операції щодо конфіскації контрабандного алкоголю.— Адже горілка приносить шалені прибутки.
Медики застерігають, що концентрація в крові людини п'яти і більше проміле алкоголю спричиняє смерть. Але якщо горілка надто низької якості, насичена надмірною кількістю сивушних масел, інших «інгредієнтів», то для трагічного випадку достатньо і значно менших доз.
В Україні практично немає продукції, придбавши яку можна бути впевненим, що вона відповідає всім санітарним та іншим вимогам.
За часів Союзу, хоч полиці магазинів і не гнулися від товарів, діяли жорсткі державні стандарти стосовно усіх продуктів харчування. І за порушення їх виробникам доводилося відповідати.
На жаль, наразі ми ризикуємо здоров'ям не лише купуючи продукти харчування, а й, наприклад, посуд. Ринок наповнила продукція, що містить свинець, кадмій та інші матеріали, які провокують різноманітні захворювання, у тому числі й онкологічні. Посуд, виготовлений у Китаї, Туреччині й навіть у деяких європейських країнах, є відносно дешевим і тому має непоганий попит.
Останнім часом з'явилося багато підробок і серед тефлонового посуду, як правило, китайського виробництва. Проте цей «тефлон» не має нічого спільного зі справжнім: при нагріванні такі вироби виділяють шкідливу формальдегідну смолу.
...На початку 1970-х Парламентська асамблея Ради Європи прийняла хартію, в якій ідеться про необхідність захисту прав споживачів, а Генеральна асамблея ООН — визначила основні принципи її дії. Зокрема, йдеться про те, що «уряди країн мають вдаватися до всіх можливих заходів щодо захисту прав споживачів, всіляко захищаючи їх від неякісної продукції».
У вітчизняному Законі «Про захист прав споживачів» вказано, що кожен громадянин має право на належну якість продуктів харчування. Вони повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, які регламентують вміст тих чи інших компонентів, визначають термін придатності, зберігання, доступність будь-якої інформації щодо того чи іншого виду продукції тощо.
Коли б закон виконувався належним чином, то українці не ставали б так часто жертвами неякісної продукції, цинічного порушення виробниками вимог встановлених стандартів. Потрібні жорсткі заходи щодо тих виробників продукції, які наражають споживачів на небезпеку. Адже суми штрафів, які вони сплачують за недотримання визначених вимог, значно нижчі від прибутків, що отримують при реалізації неякісних виробів.
Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
- СОКИ ЛЮБИТИ — ЗАХВОРІТИ?
- ЗАМОРОЖЕНІ ВІТАМІНИ МОЖНА «ОЖИВИТИ»
назад »»»