«ПІДСУДНИЙ» РЕГЛАМЕНТВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН, ЯКИМ ДОЗВОЛИЛА ФОРМУВАТИ КОАЛІЦІЮ НЕ ЗА ФРАКЦІЙНИМ ПРИНЦИПОМ
Хоча Віктор Янукович не побув главою держави ще й місяця, методи роботи, котрі продукуватимуться за час його президентства, чітко помітні. Власне, вони нічим не відрізняються від тих, що ними діяв чинний український керманич, перебуваючи, скажімо, на прем’єрській посаді — швидко, рішуче, а коли результату досягти не вдається, то й «через коліно».
Саме так цього тижня було черговий раз модернізовано парламентський регламент. Відтепер, згідно з його нормами, парламентську коаліцію можуть утворювати не лише фракції (як то чорним по білому написано в Конституції), а й окремі народні обранці.
Оперативність, з якою представники Партії регіонів провели свій «регламентний бліцкріґ», вражає. Лише минулої середи було подано відповідний проект змін за авторством Валерія Бондика та Володимира Демидка. Буквально наступного дня цей шедевр законодавчої думки було ухвалено в першому читанні й спрямовано на підготовку до другого читання за скороченою процедурою. Себто упродовж тижня.
Утім, порпатися в регламентних «хащах» цілі сім днів «регіонали» також сприйняли за неприпустиму розкіш. Тож уже 9 березня проект знову було внесено і ухвалено загалом 235 голосами. До представників Партії регіонів, КПУ та «литвинівців» традиційно долучилися шестеро «нашоукраїнців» і семеро бютівців. Звісно ж, позафракційні, на котрих у «регіоналів» тепер особливі плани.
Цікава деталь: екс-«регіонал» Тарас Чорновіл, котрий останнім часом аж надто активно критикував своїх колишніх «партайгеноссе» на чолі з В. Януковичем, тепер охоче підтримав такі, м’яко кажучи, некоректні зміни до регламенту. Це при тому, що приміром, за відставку Юлії Тимошенко з посади Прем’єр-міністра, яка відбулася на тиждень раніше, пан Тарас не голосував. Тому все повертається на круги своя?..
Власне, до того, що у парламентських стінах давно більшість рішень ухвалюють без дотримання потрібних процедур, ми звикли. Однак нинішній випадок особливий. Передовсім тому, що законом про регламент підміняється не що інше, як Конституція, котра, як відомо, є документом прямої дії й не допускає верховенства над собою якогось іншого документа.
Усе ж таки короткою виявилася пам’ять у представників Партії регіонів. Рівно три роки тому, коли Віктор Янукович обіймав посаду прем’єр-міністра, вони намагалися «роздути» тодішню «антикризову» коаліцію до розмірів конституційної більшості (саме за рахунок так званого індивідуального членства). Що з того вийшло, нагадувати, напевно, зайве.
Безсумнівно, тодішній президент Віктор Ющенко діяв не бездоганно, ухвалюючи кілька своїх указів про розпуск Верховної Ради п’ятого скликання. Однак Конституційний Суд уже висловлювався (!) з приводу того, як потрібно формувати коаліцію: за фракційним принципом. «Регіонали» ж відверто пропонують біле іменувати чорним.
Нинішні пояснення штатних законників із ПР — Лавриновича та Єфремова — мовляв, на той момент не було ухвалено нинішнього закону про регламент Верховної Ради, також не витримують критики. Бо так будь-яке рішення служителів Феміди можна поставити під сумнів, «протягуючи» нові й нові, вигідні на означений момент, законопроекти.
Звичайно, український Основний закон далекий від ідеалу. Принцип формування коаліції в ній виписаний недосконало. Скажімо, абсурдною виглядала ситуація, коли попередня коаліція юридично існувала, а де-факто налічувала тільки 212 голосів. Задля сякої-такої дієвості до процесу голосувань постійно доводилося залучати голоси комуністів.
Однак це зовсім не означає, що нинішня зміна попереднього статус-кво чимось краща. А «регіональні» правники саме в цьому нас переконують, пропонуючи повірити, що їхні дії — це Божа роса. А хто не вірить, звертайтеся в суд. За таким самим принципом можна ухвалити постанову, що віднині ми живемо не на Землі, а на Марсі чи Венері. Лише потім судом спростовувати таке твердження...
Ще один показовий нюанс. Навіть вносячи згадані зміни до регламенту, народні обранці порушили низку норм... цього самого регламенту. Перший приклад — неймовірний поспіх. Формально не всі охочі встигли внести свої пропозиції до узаконених у такий спосіб новацій. Адже, як було сказано, навіть скорочена процедура підготовки будь-якого законопроекту передбачає семи-, а не п’ятиденний термін. Хоча зрозуміло: шанс бути ухваленими мали лише вигідні «регіоналам» поправки.
Далі. Документ розглядав винятково Комітет з питань регламенту, що його очолює один зі штатних «спічрайтерів» ПР Олександр Єфремов. Однак чимало депутатів під час розгляду питання небезпідставно наголошувало: такі законопроекти мали б розглядати і в інших комітетах, зокрема в Комітеті з питань правової політики. Це також було проігноровано.
Бютівці й більша частина «нашоукраїнців» усе-таки не минуть нагоди оскаржити згадане рішення в Конституційному Суді. Проте і тут є суперечливі нюанси. Передовсім не варто забувати, що судді КС ніколи не відзначалися надмірною оперативністю щодо ухвалення рішень. Тож наразі невідомо, як довго регламент Верховної Ради перебуватиме у неприємному статусі «підсудного». Це означає, що поки не буде ухвалено рішення, його норми (зокрема й коаліційна) діятимуть.
Розрахунок «регіонали» роблять, зокрема, й на це. Коаліція їм потрібна найперше для формування власного уряду. Можливо, коаліцію тоді спробують «перекроїти» ще раз, а от Кабінет Міністрів навряд чи... Щоб довести це припущення, можна звернутися до одного з коментарів, який дав згадуваний Олександр Єфремов у день ухвалення змін: «Сьогодні ми внесли зміни в регламент, який працюватиме як закон України. Звичайно, це рішення може бути оскаржене в Конституційному Суді. Якщо він ухвалить рішення, що це не відповідає Конституції, ми можемо привести це у відповідність до рішення КС». Ось так — ні більше й ні менше! Можемо привести, а можемо й не привести...
Поки не відомо, що скажуть конституційні судді. Бо українська Феміда, як відомо, також непідкупна. Достатньо згадати рішення попереднього складу Конституційного Суду про потенційний другий (третій) термін Леоніда Кучми. Хоча тут ситуація буде взагалі абсурдною. Бо якщо судді КС нині не заперечуватимуть проти таких змін до регламенту Верховної Ради, вони фактично скасують цим самим один зі своїх власних (!) вердиктів. А це вже було б занадто навіть для нашої бувальщини. Хоча хто сказав, що дехто з політиків не прагне у своїй діяльності навіть до таких вершин?
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- ПАРТІЙНІ ПУТА ЛІДЕРІВ
назад »»»