ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ТА УКРАЇНА:
ДЕСЯТЬ РОКІВ ТЕХНІЧНОЇ СПІВПРАЦІ
Швейцарська Конфедерація — невелика за територією країна, але надзвичайно потужним є її вплив на процеси, що відбуваються на європейському континенті й у світі загалом. Добре розвиваються і її відносини з Україною: Швейцарія входить до числа найбільших наших інвесторів. А торік, незважаючи на економічну кризу, за даними Держкомстату, вона збільшила приплив інвестицій в нашу економіку на 12,6 відсотка.
Ще з 1996 року ця держава почала надавати Україні технічну допомогу, щоб підтримати її на шляху становлення громадянського суспільства з розвинутою демократією та ринковою економікою. Загальний обсяг цієї допомоги з 2002-го перевищив 60 млн швейцарських франків. Для її координації десять років тому було створено Швейцарське бюро співробітництва в Україні. Про досвід і перспективи співпраці — розмова з директором бюро Мануелем Еттером.
— Десять років співпраці з Україною — не просто термін, це історія. Як вона була написана, чи можна вважати її успішною?
— Історія співпраці Швейцарії та України розпочалася в середині 90-х років. Швейцарія прагнула мати надійних партнерів серед країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. Тому ухвалила спеціальний закон про надання міжнародної технічної допомоги цим державам. Виходячи з доброго досвіду такої роботи, наприкінці 90-х — на початку 2000-го було засноване Швейцарське бюро співробітництва в Україні, щоб інтенсифікувати співпрацю в галузях, де вона складалася найуспішніше.
Вдалій співпраці сприяли не лише спільні точки дотику, що мали обидві країни, а й те, чим вони відрізнялися. А отже, могли доповнювати одна одну. Наприклад, Швейцарія — маленька держава, а Україна — дуже велика, і це робить нашу співпрацю обопільно привабливою.
— У яких напрямах удалося досягти найбільш плідних результатів?
— Досягнення маємо в різних сферах і галузях. Хотів би згадати про співробітництво впродовж останніх років щодо поліпшення системи управління та сприяння ефективному місцевому розвитку через процеси децентралізації. Йдеться про залучення місцевого населення, громад до процесів, що відбуваються в галузях, де ми працюємо. Зокрема, до ухвалення рішень. Це веде до відповідальності за реалізацію цих ухвал. Скажімо, різні асоціації та об'єднання все частіше й активніше беруть участь у процесах планування, в тому числі на національному рівні. Це свідчить про те, що зміцнюються основні засади громадянського суспільства, це надзвичайно важливо у розвитку будь-якої держави.
Вагомою є співпраця в галузі охорони здоров'я, реформування системи юстиції, зокрема кримінальної юстиції. А також розвитку лісового господарства, ефективного використання та управління лісовими ресурсами. Швейцарські фахівці разом із українськими розробляли проекти так, щоб сприяти сталому розвитку й існуванню цієї галузі. Увагу звертали на вдосконалення відповідного законодавства, поліпшення методик вирубування лісів в Україні. Це гідний внесок до вирішення питань захисту клімату, а з іншого боку — захисту населення. Адже правильне вирубування, ведення лісового господарства сприяє зменшенню повеней, тож люди менше потерпають від цього лиха.
— Хто переважно є замовником ваших послуг — український уряд чи неурядові організації? Чи завжди ви розумієте одне одного?
— Оскільки ми представляємо державне відомство, є частиною адміністративного апарату Швейцарії, то насамперед співпрацюємо з урядом. Намагаємося зробити все для розвитку пріоритетів, які Україна визначила для себе. Проте отримувачами нашої допомоги можуть бути приватні структури і неурядові організації, об'єднання, населення на рівні місцевих громад — міста, села, селища. Але вся наша діяльність, звичайно, узгоджується з українським урядом і владними структурами.
— Як часто залучаєте до своєї роботи українських спеціалістів і оцінюєте їхній професійний рівень?
— Ми співпрацюємо з українськими експертами. Вважаємо однією з сильних сторін те, що не прагнемо принести сюди готові стандартні швейцарські рішення, натомість намагаємося знайти оригінальні, які є в цій країні, й за допомогою місцевих фахівців. Українські спеціалісти добре підготовлені. І, що вкрай важливо, продуктивною є їхня співпраця зі швейцарськими або іншими закордонними експертами. Отримуючи якусь ідею від міжнародних експертів, вони її творчо обробляють та реалізують найоптимальніше для ситуації в Україні.
— Створення громадянського суспільства — кінцева мета економічних і соціальних перетворень. На Вашу думку, чи далеко просунулася Україна в цьому плані й що їй заважає прискорити рух?
— В Україні громадянське суспільство є більш розвинутим, ніж у деяких інших державах. Це видно на прикладі місцевих громад або регіонів, де громадські організації також частково відповідальні за розвиток територій.
Проте існують завдання, які треба вирішувати: удосконалити державний апарат так, щоб він цілковито використовував потенціал, який пропонує громадянське суспільство. Наразі в Україні державний апарат надто централізований і не дає можливості для активної роботи інституцій, заважає їхньому впливу на адаптацію нових реалій.
Те саме стосується економіки. Вона теж досі лишається громіздкою, має складну структуру. Це перешкоджає розвитку ініціатив та надходженню інвестицій.
— Побутує думка, що зарубіжна допомога не буває безкорисливою. Дехто вважає, що так іноземні донори прокладають дорогу своєму бізнесу, а це негативно позначається на розвитку українського підприємництва та економіки загалом. Ваша думка з цього приводу?
— Будь-яка співпраця має певні цілі. Одначе є два підходи до таких питань. Перший — «якщо я виграю, ти програєш», а другий — «якщо я виграю, ти виграєш так само». Ми дотримуємося останнього принципу.
Швейцарія як невелика країна потребує сильних надійних партнерів, аби у світі, який швидкими темпами глобалізується, можна було існувати безпечно та в мирі. Тамтешня економіка орієнтована на експорт. І наші підприємці багато працюють на міжнародному рівні.
Співпраця швейцарської економіки з українською набуде нових обертів, коли стабілізується ситуація і зросте добробут населення. Ми зацікавлені, щоб в Україні було багато людей, спроможних купувати товари, котрі експортує Швейцарія. Переконаний, що це вигідно обом державам.
— Українська економіка зазнала чималих втрат через глобальну кризу останніх років. Ваш прогноз: чи зможе нова політична команда швидкими темпами надати необхідного імпульсу економічним перетворенням?
— Досягти успіху та прогресу можна тоді, коли діяльність орієнтована на певну мету, поєднуються зусилля для її реалізації. На мій погляд, потрібно мати спільне бачення того, як Україна може досягти цього прогресу.
Це — ключовий підхід для будь-якої команди, незалежно від того, хто працюватиме в уряді (щоб рухатися вперед, рухати реформи і зробити необхідні зміни, включаючи конституційні). Йдеться також про спільну базу, підтримку як серед політичних сил, так і населення. Хочу наголосити, що я не віддаю перевагу певній команді, але переконаний, що привести до бажаного результату може лише розуміння того, як досягти поставленої мети.
— Україна, вибудовуючи зовнішньополітичні пріоритети, інколи озирається на Москву, іншим разом на Європу. Чи коригуватимете роботу вашого бюро з огляду на прихід нової української влади?
— На щастя, ми живемо не в двополюсному світі. Сучасна глобалізація дає змогу мати багато друзів. Це стосується і Швейцарії, і, переконаний, України теж. Росія та Європейський Союз є сусідами України. Тож цілком природно мати гарні відносини з ними!
Для міжнародної технічної допомоги вкрай важливо, щоб держава, її уряд мали чіткі пріоритети. І уявлення про те, в яких галузях, сферах необхідна підтримка для цих пріоритетів. Тільки за таких умов міжнародна технічна допомога, що має певні фінансові обмеження, зможе бути ефективною. Саме на таких пріоритетних напрямах ми фокусуємо свою допомогу в Україні.
Степан ГОНЧАРЕНКО, «Українська перспектива»
також у паперовій версії читайте:
- ДЕ ЛЮДЯМ ЖИТИ ДОБРЕ
назад »»»