КОБЗАРЕВА КРИНИЦЯ
АФОРИЗМИ ІЗ ТВОРІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
9 БЕРЕЗНЯ— ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
БОГ
Все од Бога!
Од Бога все! А сам нічого
Дурний не вдіє чоловік!
____
Встань же, Боже, суди землю
І судей лукавих.
На всім світі Твоя правда.
І воля, і слава.
____
[...] Слово встало,
І слово правди понесли
По всій невольничій землі
Твої апостоли святії.
____
Годіть!
Смирітеся, молітесь Богу
І згадуйте один другого.
____
Все йде, все минає —
і краю немає,
Куди ж воно ділось?
Відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
____
Чудно людям,
Бо люде не знають,
Чому добре умирає,
Злеє оживає.
____
І Бог не знає,
А може, й знає, та мовчить.
____
А Він хоч зна,
Та нам не скаже.
____
І гине, падає народ
За той завіт і за ківот,
І за царя свого пророка.
ЛЮДИ
Бо люде не знають;
Кого Бог кара на світі,
То й вони карають...
____
[...] Иной и ласково смотрит, а кусает, как гиена.
____
Мов пси, гризуться
Брати з братами,
й не схаменуться.
____
А тим часом вороженьки
Чинять свою волю —
Кують речі недобрії.
[...] Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть.
Можна й горілку пити й чесною людиною бути.
____
Ходімо в селища, там люде,
А там, де люде, добре буде.
Там будем жить, людей любить,
Святого Господа хвалить.
____
Для труда и отдыха
мы опередили часы.
Но для доброго дела
нет назначенных часов.
____
Отак живіть, недоуки,
То й жить не остине.
____
[...] У несчастного не должно спрашивать о его прежнем счастии.
____
Сховалося у серці лихо,
Як звір у темнім гаї.
____
Не їсться, не п'ється, і серце
не б'ється,
І очі не бачать, не чують голови!
____
Нехай радіє,
Поки надія серце гріє [...]
____
Какое благодетельное дело труд, особенно если он находит поощрение!
____
О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся...
але не каюсь!..
РОДИНА
Мені ж, о Господи, подай
Любити правду на землі
І друга щирого пошли!
____
Любітесь, діточки, весною.
На світі є кого любить
І без користі.
____
Нащо батько, мати, високі палати,
Коли нема серця з серцем
розмовлять?
____
А обыкновенная женщина,
по-моему, есть самая лучшая женщина.
[...] Слово мамо. Великеє,
Найкращеє слово!
____
[...] Добре жити з родиною.
А ще лучше за горою
З дружиною молодою.
____
А я вже думав одружитись,
І веселитися, і жить,
Людей і Господа хвалить...
____
Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода,
Минула молодость моя.
____
Нема в мене роду,
Нема долі на сім світі [...]
ГРОМАДА
[...] Не дай, Боже, в багатого І пить попросити.
____
[...] Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда,
І чиї ми діти.
____
Чего-то жаль нам в прошлом
нашем,
И что-то есть в земле родной...
____
О Господи!
Дай мені хоч глянуть
На народ отой убитий,
На тую Украйну!
____
Любітеся, брати мої,
Украйну любіте,
І за неї, безталанну,
Господа моліте.
____
Тяжко-важко умирати
У чужому краю...
____
Бо де нема святої волі,
Не буде там добра ніколи.
____
Горе! Горе!
Дрібніють люде на землі,
Ростуть і висяться царі!
____
І знову потекла
Мужицька кров! Кати вінчані,
Мов пси голодні за маслак,
Гризуться знову.
____
Бо на душу мою встали
Сильнії чужії,
Не рять Бога над собою,
Не знають, що діять.
____
Хвала вам, душі молодиє!
Хвала вам, лицарі святиє!
Вовіки-віки похвала!
____
Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать — і мовчать!
ДІЯ
Тяжко-тяжко мені стало,
Так, мов я читаю
Історію України.
____
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
____
Було колись добре жити
На тій Україні...
А згадаймо! Може, серце
Хоч трохи спочине.
____
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
____
По закону апостола
Ви любите брата!
Суєслови, лицеміри,
Господом прокляті.
Ви любите на братові
Шкуру, а не душу!
____
Такії, Боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї
На праведній Твоїй землі!
Ми в раї пекло розвели,
А в Тебе другого благаєм [...]
____
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра;
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього!
____
Орли, орли ви сизокрилі,
Поки вам лихо не приснилось,
Хоч невеличке, хоч на час!
КРАСА
Истинно изящное произведение на художника и вообще на человека сильнее действует, нежели самая природа.
____
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину,
На калині одиноке
Гніздечко гойдає.
____
[...] Дніпр... широкий
та синій,
Підняв гори-хвилі;
а в очеретах
Реве, стогне, завиває,
Лози нагинає;
Грім гогоче, а блискавка
Хмару роздирає.
____
Із-за лісу, з-за туману
Місяць випливає.
Червоніє, круглолиций,
Горить, а не сяє [...]
СЛОВО
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю.
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.
____
[...] Господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало [...]
____
Жива
Душа поетова святая,
Жива в святих своїх речах,
І ми, читая, оживаєм
І чуєм Бога в небесах.
____
Пошли,
Пошли мені святеє слово,
Святої правди голос новий!
І слово розумом святим
І оживи, і просвіти!
І розкажу я людям горе [...]
____
Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть.
____
Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Із збірника «Шевченкова криниця». (К.: Криниця, 2003)
також у паперовій версії читайте:
- НАЙРОМАНТИЧНІШЕ СЛОВО
- ЖІНКИ ПЛАЧУТЬ НАДРИВНІШЕ
- МІГРЕНЬ І МУЗИКА
- КІНОСЕАНС ТРИВАЛІСТЮ 115 РОКІВ
назад »»»