ЕКОНОМІЧНЕ ОДУЖАННЯ ЧИ ДРУГА ХВИЛЯ КРИЗИ?
Більшість країн з економікою, що розвивається, демонструє зростання ВВП, констатують експерти міжнародного рейтингового агентства Fich, зокрема Росія — на 4,5%, Казахстан — 3%, Туреччина — 4%. Експерти прогнозують, що цьогоріч обсяг сукупних інвестицій збільшиться на 14%, на такому ж рівні залишиться і в 2011 році.
Аналітики Центробанку Сполучених Штатів (ФРС) запевняють, що економіка країни одужуватиме й надалі. Цьогоріч її приріст сягне 3,5% (на 3% більше, ніж прогнозували у листопаді), інфляція лишатиметься під контролем. Але райдужні перспективи затьмарюються високим рівнем безробіття, що буде таким і в наступні два роки.
Президент США Барак Обама каже, що пакет допомоги економіці на 800 млрд дол. відвернув другу хвилю депресії, врятував або створив 2 млн робочих місць, а цьогоріч — ще 1,5 млн. Республіканська опозиція вважає ці гроші викинутими на вітер.
Цьогоріч урядові США вдасться зекономити майже 200 млрд дол. з коштів, виділених два роки тому на програму допомоги банкам. Їх президент запропонував інвестувати в інфраструктурні проекти, кредитування малого бізнесу. Це має дати поштовх до створення робочих місць у будівельній індустрії, яка дуже постраждала від кризи. Малий бізнес ще недавно забезпечував 65% робочих місць, але прийом на роботу загальмувався, коли через кризу ускладнився процес отримання кредитів на розширення діяльності. Барак Обама запропонував податкове послаблення для громадян, які використовують енергозберігаючі технології. Розроблено й план створення робочих місць у сфері будівництва доріг, упровадження широкосмугових мереж Інтернету, втілення проектів енергозберігання.
Стягуватиметься й спеціальний платіж з великих фінустанов. Так уряд береться гарантувати повернення платникам податків грошей, витрачених на порятунок фініндустрії. Платежі стягуватимуть впродовж 10 років. Новий збір принесе до бюджету 90 млрд дол., але не перекладатиметься на пересічних споживачів банківських послуг. Крім того, Обама має намір не допустити, аби компанії та банки продовжували вести бізнес у докризовому режимі. Уряд зробить все можливе, аби не було відновлене високоризикове кредитування.
Амбітні плани
Керівництво Росії вважає, що пік кризи в РФ і світі вже минув. Російська влада взяла курс на модернізацію економіки. За часів високих цін на нафту цей процес відкладали. Якщо не вдатись до реформ негайно, країна може опинитися «на узбіччі» цивілізації. Основні пріоритети — впровадження медичних, енергетичних, інформаційних технологій, розвиток космічних, телекомунікаційних систем, підвищення енергоефективності. Завдяки залученню сучасних інженерних рішень і створення космічних апаратів нового покоління до 2015 року планується досягти світових показників за потужністю і строками перебування на орбітах супутників зв'язку. Росія планує масштабно задіяти потенціал суперкомп'ютерів і їхніх систем, об'єднаних високошвидкісними каналами передачі даних. Упродовж п'яти років сподівається спроектувати найсучасніші моделі літаків, супутників, авто, ядерних реакторів.
Ліберальні економісти вважають, що модернізаційні ідеї російської влади не спрацюють. І згадують середину 1980-х, коли радянське керівництво зіткнулось зі стагнацією економіки і падінням цін на нафту. Воно вважало, що радикально міняти нічого не треба, варто трохи підштовхнути промисловість, створити два-три холдинги, призначити кілька нових керівників, поставити перед ними завдання, й економічне колесо закрутиться швидше. Та за тодішньої політичної системи і мотивації до праці нічого не вийшло. Економісти кажуть, що попит на інновації виникне, коли ті знадобляться бізнесу як важливі конкурентні переваги. А в нинішній господарській системі Росії перевагами є близькість чи належність до влади.
Рецесія триває
Від гострої рецесії потерпає Латвія з найбільшим рівнем безробіття на 22%. Її економіка торік скоротилась на 20%. Економічна криза почала загрожувати політичній стабільності. На відміну від інших країн, які намагались вийти з рецесії за допомогою міжнародних позик і додаткових витрат з бюджету, Латвія вдалась до болісних заходів — суттєво скоротила соціальні виплати та зарплати. Ці жорсткі методи сподобались МВФ, але не мешканцям країни. Наприкінці грудня латвійську економіку врятували від колапсу позики МВФ.
А найслабша економіка єврозони — грецька. Дефіцит бюджету торік сягнув 12,7%, в чотири рази перевищивши допустимий рівень. До того ж країна є найбільшим боржником у єврозоні. Криза в Греції негативно позначилась на курсі євро. За останні два місяці він втратив 10% своєї вартості. Фахівці припускають, що фінансові проблеми можуть вразити Португалію та Іспанію.
Допомогти Греції обіцяють Франція, Німеччина, Австрія, Швеція. Але й самій країні доведеться вжити непопулярні заходи — збільшити податки, скоротити бюджетні витрати. Влада готова до цього, та найскладніше пояснити людям, чому вони отримуватимуть менше, а податків платитимуть більше. Вже видано закон про підвищення акцизів на бензин, алкоголь, тютюн. Антикризова програма передбачає скасування податкових привілеїв, заборону на прийом на роботу в громадському секторі, зменшення зарплати держслужбовцям.
Деякі громадяни Греції вже змирились з тим, що доведеться тугіше затягти паски, аби допомогти державі вибратись з фінансової ями, інші протестують.
Щоправда, Греція не єдина країна ЄС, де дефіцит бюджету перевищує норму. Проблеми мають 20 з 27 держав. Країни єврозони продовжують роздувати дефіцити, що загрожує зниженням їхніх рейтингів. Сумарний дефіцит може зрости цьогоріч до 7% ВВП. Тож на євро чекає перевірка на міцність. Не виключена й криза довіри до цієї грошової одиниці.
Сумні прогнози
Відомий фінансист Джордж Сорос застерігає від зайвого економічного оптимізму, який висловлюють деякі експерти. Він вважає, що світ очікує друга хвиля кризи, можливо, навіть цьогоріч. Чим довше триває відновлення економіки, тим більше людей починають вірити, що воно продовжуватиметься. Уявлення про реальність відстають від реального розвитку ситуації. Багато хто ще не усвідомив, що нинішня криза відрізняється від попередніх тим, що закінчилась чергова епоха. Віра в те, що фінансовій системі вдалось уникнути колапсу і світ потихеньку повертається до попереднього стану, свідчить про серйозне нерозуміння ситуації, застерігає Сорос. Він закликає впровадити новий механізм регулювання міжнародних фінансових ринків.
Перспективи економіки США сумні, кажуть експерти-песимісти. Після Великої депресії 10 років пішло на відновлення світового господарства і ще десять — на приведення його до нормального стану. Після нинішньої кризи економіка не зможе відновитися за 2–3 роки, шлях до одужання буде довгим. Після кризи у 1980-му японська економіка навіть через 10 років лишалася слабкою.
Ще у 1998 році експерти передбачали, що велика булька світового економічного розквіту лусне. Що у США, яким належить 25% світової економіки, триватиме процвітання ще 6–7 років, а потім країна опиниться в рецесії. Американські витрати впливали на розквіт економіки Китаю, Індії, Бразилії та інших країн. Зараз цей двигун зупинився. 1980 року американці заощаджували 10% доходів, мешканці Китаю та азійських країн — до 40%. Потім люди перестали заощаджувати і почали накопичувати борги. У США 500 тис. людей втратили роботу і доходи. Покращення в економіці країни не відбудеться, поки не стабілізується ситуація з безробіттям. Зараз люди швидше втрачають роботу, ніж за попередніх рецесій. З 1990-го ВВП зріс на 108%, а заборгованість — на 500%.
Суворий ревізор
Світова криза стала ревізором для української економіки, виявила всі її недоліки, поставила перед необхідністю модернізації, розвитку нових економічних взаємовідносин, формування системи імпортозаміщення. Бо тривалий час наше господарство орієнтувалось на експорт продукції найнижчих технологічних укладів. Торік була затверджена концепція Стратегії розвитку національного господарства до 2020 року. У ній зроблено акцент на формування інвестиційно-інноваційної моделі економіки, що ґрунтується на найвищих технологічних укладах.
У Мінекономіки зазначають, що наша економіка починає одужувати. Підсумки грудня продемонстрували, що найскладніший період пройдено. Переломним став листопад, коли вперше за 15 місяців зросло виробництво до показника листопада 2008 р. (+ 8,6%). У грудні промисловість додала 7,4% до грудня 2008 р., що закріпило динаміку відновлення. Обсяг промвиробництва у нинішньому січні зріс на 11,8% порівняно з січнем 2009 р. Зростання зафіксовано в експортно-орієнтованих галузях — металургійній, хімічній, машинобудівній. Торік 58,7% підприємств працювали успішно і одержали 99 млрд грн. прибутку (на 29,7% менше, ніж у 2008 р.).
Утім, експертів подібна позитивна динаміка не дуже втішає. Адже торік економіка впала настільки сильно, що як би вона не працювала вчора і завтра, статистика все одно покаже плюс. Ми не вийшли на рівень 2008 р. Святкувати зарано, адже промисловість — лише чверть економіки, в галузях, орієнтованих на внутрішній ринок (роздрібна торгівля, будівництво, пасажироперевезення), немає ніяких позитивних зрушень. Бо коли МВФ припинив кредитування, урядові довелось затягти паски — недостатнє фінансування дефіциту бюджету негативно вплинуло на внутрішній попит. Люди менше отримували грошей і менше витрачали на товари, вироблені в Україні. Торік 41,3% підприємств виявились збитковими, їхні збитки збільшились у 1,6 раза порівняно з 2008 р. Ще одна причина «лежачого» стану внутрішнього ринку — мертве банківське кредитування.
А ось експерти аналітично-інвестиційної групи «Сократ» очікують на подальше одужання економіки у 2010-му. За їхніми оцінками, виробництво зросте на 6,7% завдяки відновленню попиту на українську продукцію на світовому ринку. А на переконання аналітиків групи «Трійка капітал Україна», якщо нинішні тенденції в нашій економіці збережуться, за підсумками року можна очікувати зростання виробництва на 5%.
Критична ситуація
На Україну чекає новий етап випробувань — поглиблення кризи, вважає народний депутат Ксенія Ляпіна. Країна увійшла в новий рік без коштів на казначейських рахунках, з великими боргами (понад 280 млрд грн), неприйнятим бюджетом, що ускладнює фінансування бюджетного сектора.
А найбільшою проблемою стане боротьба з безробіттям. Нині воно сягає 9%, тоді як у 2008-му було на 3% меншим. На 10 робочих місць претендує 70 працівників. Соціологи підрахували, що торік 95% українців відчули негативний вплив кризи. Кожен десятий втратив роботу. У заможних верств населення впали зарплати, у бізнесу — прибутки. Тож довелось знімати гроші з банківських рахунків, а п'яти відсоткам і цього зробити не вдалось.
За офіційною зарплатою Україна — на останньому місці в Європі. Наші трудівники заробляють у 1,75 раза менше, ніж у Болгарії, в 5 разів менше, ніж у Словаччині, в 6,25 раза, ніж у Польщі, в 37,5 раза, ніж у Франції. У структурі витрат на виробництво промислової продукції зарплата займає 10%. Експерти радять законодавчо закріпити мінімальну частку оплати праці в собівартості продукції на рівні хоча б 25–30%.
Загальна ситуація в українській економіці критична, вважають експерти. Цьогоріч почнеться неповернення кредитів бізнесом, що призведе до поглиблення банківської кризи. Недалеко й до колапсу. Аби забезпечити торік бюджетні видатки, владі довелося не лише позичати за кордоном, а й брати в борг у вітчизняного бізнесу. Неповернення ПДВ чи стягнення податків з підприємств наперед було звичайною практикою.
Розраховуватись із зовнішніми і внутрішніми боргами доведеться вже цьогоріч. Втім, економіка залишається у кризовому стані, відтак і у 2010-му доведеться жити в борг. Саме тому політики, на думку президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, не поспішають з прийняттям бюджету. Адже треба буде показати реальний стан справ у країні. Якщо бюджетні видатки залишаться такими ж, дефіцит бюджету сягне 100–140 млрд грн. Ресурсів для його фінансування немає. Підняти соціальні стандарти нереально. Банки не зможуть здійснювати кредитно-фінансову діяльність, коли люди забирають гроші з депозитів.
Ще одна причина зволікання з прийняттям бюджету — неузгодженість позицій основних політичних сил. Парламент мав доопрацювати проект бюджету і повернути уряду. Але цього не зробив, наполягаючи, що саме уряд має попрацювати над недосконалим кошторисом. Очевидно, що можновладці не хочуть брати на себе відповідальність за непопулярні рішення — підвищення пенсійного віку, збалансування Пенсійного фонду, підвищення тарифів на газ. Ці питання того року ставив перед Україною МВФ. Його вимоги не втратили своєї актуальності й «битимуть» по бюджету.
Поки політичні сили ділять владу, народу живеться сутужно. На розвиток освіти, охорони здоров'я грошей фактично не виділяється, фінансуються лише захищені статті — соціальні виплати, зарплати, пенсії. Без основного фінансового документа Україні доведеться жити ще не один місяць, кажуть експерти. Адже проект бюджету готує Мінфін, подає уряду, який його затверджує, і передає до Верховної Ради. Навіть стандартна процедура займає 2,5 місяця.
На жаль, додаткових джерел надходжень до бюджету не дуже багато. Навряд чи Україні вдасться під час кризи знайти дешеві, як від МВФ, під 4%, кредити. Приватизація фактично заблокована. Серед джерел порятунку — облігації внутрішньої державної позики. Їхні обсяги зростають, тож збільшуються і певні ризики зростання державного боргу.
Під час економічного спаду в економіку треба давати більше грошей, навіть трохи жертвувати ціновою стабільністю, кажуть аналітики. Аналогічно чинять і в інших країнах. Якщо НБУ реалізує ці плани, то інфляція збільшиться, уряду буде простіше наповнювати бюджет.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»