МОРСЬКИЙ «СТЕЛС» ДЛЯ ВМС УКРАЇНИ
Наша держава, схоже, в недалекому майбутньому матиме нарешті бойовий корабель, який за своїми тактико-технічними характеристиками не лише не поступатиметься закордонним аналогам, а й перевищуватиме їх.
За час незалежності у складі Військово-Морських сил України з’явилося лише два нові кораблі — корвети «Луцьк» у 1997 році та «Тернопіль» у 2005-му. Причому обидва були закладені на стапелях ще за часів Радянського Союзу. Зокрема, від початку будівництва і до введення в склад ВМС ЗС України корвета «Тернопіль» минуло 14 років.
До речі, концепцією розвитку вітчизняних Збройних Сил визначено, що саме корвети мають стати основною ударною силою ВМС України. Нагадаю, що корабель класу «корвет» призначений для патрулювання й охорони прибережних районів, військово-морських баз, портів, рейдів, стоянок кораблів, економічної зони і морського кордону, виконання завдань протичовнового дозору та протидії підводним човнам, надводним цілям для охорони конвоїв, цивільних кораблів у відкритому морі й на стоянках.
Навколо будівництва корветів зламано багато списів. Дехто, наприклад, пропонував купувати бойові кораблі аналогічного класу за кордоном, мовляв, вони є кращими за своїми тактико-технічними характеристиками. Прихильники такого варіанту розв’язання проблеми забезпечення ВМС кораблями лукавили: науково-технічна база України, що дісталася нам у спадок від СРСР, дає змогу споруджувати не те що корвети, а й — за великим рахунком — авіаносці. Правда, останні нам з відомих причин не потрібні. Якщо про головну проблему, що заважала протягом тривалого часу реалізувати цей проект, говорити стисло, то це — дефіцит коштів.
Проте, здається, останнім часом у цьому напрямі окреслилися позитивні зрушення. Принаймні підстави сподіватися на це дає нещодавнє проведення в Міністерстві оборони України закритого конкурсу для вибору виконавця державного оборонного замовлення на будівництво кораблів класу «корвет». За його результатами конкурсна комісія визнала переможцем державну акціонерну холдингову компанію «Чорноморський суднобудівний завод».
— Ми розуміли, що кожний крок має бути виважений, адже на шальки терезів поставлено, можна сказати, майбутнє військово-морської компоненти вітчизняного війська,— пригадує директор департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки МО України Володимир Грек.— А тому кожну надану пропозицію ретельно розглядали фахівці на відповідність певним критеріям. Експертна група визначила, що найбільшу кількість балів під час оцінювання отримав саме цей суднобудівний завод.
Аби зрозуміти, що Міноборони не помилилося з вибором виконавця робіт, погляньмо, чим нині є згадане підприємство. ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» засновано в 1897 році. За час свого існування завод побудував для потреб ВМС майже 300 одиниць бойових кораблів та суден забезпечення. До речі, перший військовий корабель зійшов зі стапелів заводу ще 1903-го. Найвідоміші серед них — протичовнові крейсери «Москва» та «Ленінград», артилерійські крейсери «Нахімов» і «Куйбишев», важкі авіаносні крейсери «Київ», «Мінськ» і «Новоросійськ», а також кораблі спеціального призначення та близько 70 підводних човнів.
Завод має вигідне геополітичне положення в місті корабелів — Миколаєві, найбільшому промисловому та портовому центрі України. На його території, загальна площа якої становить близько 300 га, зосереджена вся необхідна транспортна інфраструктура — відкритий вихід до моря, пряме сполучення із залізницею та автомобільними магістралями, а також потужні виробничі площі.
Окремо слід зупинитися на виробничих потужностях цього, без перебільшення, флагмана вітчизняного кораблебудування, адже він має у своєму арсеналі поточно-позиційне виробництво. Що це таке? Якщо можна так висловитися, це критий конвеєр, що дає можливість одночасно будувати кілька суден. Ця унікальна технологія була започаткована ще в СРСР, завдяки їй завод першим освоїв будівництво підводних човнів. Згодом на цьому, так би мовити, заводі в заводі освоїли випуск риболовецьких суден. Щоб читачі могли уявити, наскільки тут ефективно та масштабно організовано виробництво, зауважу, що в кращі часи з конвеєра кожні 15 днів сходив новий траулер.
Щоправда, протягом останнього 10-річчя через брак замовлень на будівництво саме військових кораблів завод був змушений повністю переорієнтуватися на випуск цивільних суден. Проте завдяки виваженому менеджменту керівництву підприємства вдалося зберегти кадровий проектно-конструкторський потенціал, зацікавлений військовою тематикою, на відміну від інших заводів подібного профілю. Нині цим успішно займаються понад 100 інженерів-проектувальників, які «підтримували форму», виконуючи замовлення на проектування військових кораблів для зарубіжних країн, зокрема Нідерландів, Великої Британії, Російської Федерації та інших.
— Ви навіть не можете собі уявити, яке піднесення нині панує в колективі заводу,— каже генеральний директор ДАХК «ЧСЗ» Дмитро Мордовенко.— І не випадково, адже тут працює чимало трудових династій, які протягом кількох поколінь будували саме військові кораблі. Тому в мене не виникає жодних сумнівів, що замовлення на будівництво корветів буде доведене до логічного завершення, аби в нас з’явився черговий привід пишатися нашою державою.
Сподіватися, що так воно і буде, є підстави: на заводі вже не перший рік втілюють інвестиційну програму, спрямовану на модернізацію виробництва. Зокрема, придбано нове сучасне зварювальне обладнання, а на ремонт основних фондів уже витрачено близько 20 млн грн, тоді як програму загальних витрат на наступний рік затверджено в межах 72 млн грн. При цьому також важливо, що навіть у разі припинення бюджетного фінансування «корветної» програми підприємство погодилося не припиняти робіт з будівництва кораблів протягом шести місяців завдяки власним обіговим коштам.
— Ми вважаємо, що серійне виробництво кораблів класу «корвет» має стати першим кроком до відродження національного кораблебудування, — наголосив гендиректор компанії «Смарт-Холдинг» (займається розвитком проектів, зокрема в суднобудуванні,— субхолдинг на базі Херсонського та Чорноморського суднобудівних заводів.— Авт.) Олексій Пертін.— Одне робоче місце в цій сфері створює ще від чотирьох до п’яти додаткових у суміжних галузях, серед них — електроніка, металургія, машинобудування тощо. Саме тому в Україні є передумови, аби вітчизняні верфі зайняли свою нішу в світовому суднобудуванні.
Утім, повернімося до корвета. Міністерству оборони проектувальником було запропоновано аж вісім (!) варіантів корвета з різними корпусами та озброєнням. Тож, як кажуть, було з чого вибирати корвет з оптимальними характеристиками.
Загалом на верфях ДАХК «ЧСЗ» має бути побудовано чотири кораблі цього класу. Причому головний корабель має зійти зі стапелів цього суднобудівного заводу вже 2012-го, решта — у 2014-му, 2016-му та 2017 роках. За своїми тактико-технічними характеристиками та бойовою ефективністю він вигідно відрізнятиметься від усіх відомих нині аналогів. Корвет будуватимуть за сучасною технологією «стелс», яка дасть змогу зробити його малопомітним. До того ж, за задумом розробників, умови розміщення екіпажу на цьому кораблі будуть значно кращими, ніж на наявних суднах.
Тож значення цього проекту для оборонно-промислового комплексу України важко переоцінити. Його ще можна назвати тестом на спроможність вітчизняних підприємств не лише взяти участь у виконанні такого масштабного замовлення, а й продемонструвати світові свою здатність працювати в кооперації. До речі, передбачено залучити потужності 23 вітчизняних підприємств.
— Ситуація, яка склалася в Україні з будівництвом корветів, є певною мірою унікальною, вона не має аналогів в історії кораблебудування,— зауважив директор підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування» Євген Борисов.— За 18 років незалежності наша держава не спромоглася ані спроектувати, ані збудувати жодного бойового корабля за власним проектом. Однак навіть після такої тривалої перерви, коли змінилося практично два покоління військової техніки, ми знайшли в собі сили і практично з «нуля» створили проект власного корвета. У цьому проекті ми намагатимемося реалізувати нові технології, які суттєво відрізняються від тих, що їх застосовували в будівництві корветів ще в минулому столітті.
Безумовно, під час реалізації цього проекту нам уперше доведеться зіткнутися із широкою міжнародною кооперацією, коли нашими партнерами будуть виробники з Італії, Франції, Данії, Німеччини. Тому ми просто зобов’язані довести їм свою спроможність надійно співпрацювати. Словом, будівництво кораблів класу «корвет» є, так би мовити, чи не останнім шансом відродити військове суднобудування в Україні, адже в разі його нереалізації створити нову кооперацію буде практично неможливо. В останнє навіть не хочеться вірити...
Ще трохи про гроші. За попередніми підрахунками, орієнтовна вартість одного корвета становитиме в середньому близько 250 млн євро, що значно менше за європейські аналоги. Але при цьому кінцевий кошторис буде сформовано лише після укладання вигідних контрактів з усіма постачальниками відповідних матеріалів, оснащення, а також озброєння для майбутнього корвета.
Проте ще до початку будівництва корвета економія коштів є вже очевидною. Завдяки тому, що в Миколаєві перебувають і виконавець замовлення, проектант корвета, а також підприємство, на якому виготовлятимуть двигун для цього корабля, тільки на відрядженнях та транспортних видатках буде заощаджено близько мільярда гривень. Крім того, це також допомагатиме здійснювати авторський нагляд за будівництвом корвета, тож дозволить повноцінно контролювати якість виконання робіт. Варто зауважити: аби вчасно розпочати будівництво корвета, потрібно 180–200 млн грн, ця сума вже передбачена в проекті бюджету на 2010-й рік. Сподіватимемось, що після ухвалення головного фінансового документа країни оборонне відомство вчасно отримає кошти, які допоможуть покласти початок нової ери військового кораблебудування задля зміцнення обороноздатності нашої країни.
На цьому наголошував директор департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки МО України, підписуючи контракт на будівництво корветів з представником виконавця робіт — генеральним директором ДАХК «ЧСЗ» Дмитром Мордовенком. Він також висловив сподівання, що засвідчені підписами спільні наміри мають бути практично реалізовані у вигляді готового зразка, прийнятого на озброєння.
Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
- ПІДБИЛИ ПІДСУМКИ І ЗАОХОТИЛИ КРАЩИХ
назад »»»