ОСЬ ТОБІ Й «КРАЇНА МАВП»!
Процвітанню бразильської літакобудівної фірми «Ембраер» посприяла вдала базова конструкція літака, яку назвали «Платформою-145». Нашим читачам цікаво ознайомитися з цим вдалим і дуже прибутковим сімейством, адже згадані літаки купують в неймовірній для України кількості.
СТРІМКО ПРОГРЕСУЄ МОГУТНЄ СІМЕЙСТВО БРАЗИЛЬСЬКИХ ЛІТАКІВ
Бразилія поступово перетворюється на промислово-аграрного гіганта, причому літакобудуванню відводиться одна з найважливіших ролей. Від часу виникнення бразильської авіапромисловості фірма «Ембраер» спроектувала, побудувала та забезпечила експлуатацію тисячі своїх регіональних літаків десяти базових типів. До сімейства на «Платформі-145» належать пасажирські ERJ 135, ERJ 140 та ERJ 145, лайнер бізнес-класу Legacy-600, цілий ряд військових дозорних і патрульних машин.
За величезних обсягів випуску і вартості від 15,2 до 22,5 мільйона доларів за пасажирський літак та близько 80 мільйонів за військовий чистий прибуток фірми щороку становить від трьох до чотирьох мільярдів доларів. В ухвалі РНБО України мовиться про послаблення позицій українського літакобудування на міжнародній арені. Порівняно з результатами діяльності тільки однієї бразильської фірми «Ембраер» слід було б говорити про провал методів управління підприємствами і крах, який настане, якщо не будуть вжиті жорсткі заходи.
До 1985 року фірма випускала й успішно продавала невеликий регіональний пасажирський літак EMB 120 «Brasilia» з турбогвинтовими двигунами. Літак поступово старів. Фірма почала своєчасно готувати йому заміну у вигляді проекту ERJ 145. Це — подовжений варіант «Бразилії», 75 відсотків деталей на літаках були однаковими. На новий апарат з прямим крилом були встановлені турбовентиляторні двигуни. Дальність польоту — 2500 км. Новинку показали публіці в Парижі в 1989 році.
Не всі у фірмі були задоволені новою «Бразилією». Цілком слушні заперечення опонентів були взяті до уваги, внаслідок чого літак в 1990 році перекомпонували. Він дістав стрілоподібне крило. Два турбовентиляторні двигуни залишилися під крилом, через що треба було сконструювати високе шасі, щоб двигуни не засмоктували сміття з бетонки. У 1991 році двигуни перемістилися у хвостову частину фюзеляжу. У такому вигляді проект і був запущений у серійне виробництво.
За бразильськими прогнозами, що збуваються, літак в основному варіанті ЕRJ 145 випускатимуть принаймні до 2016 року, оскільки замовлення надходять і надходять. Сама тільки авіакомпанія ExpressJet експлуатує 270 машин. Багато цих літаків у Франції, у США, де авіакомпанія «American Eagle» є лідером, маючи понад 200 бразильських «Ембраерів». Якби маркетологи фірми почали доводити, що оновлена «Бразилія» з прямим крилом — саме те, що треба замовникам, то залишилися б ні з чим на радість конкурентам.
Основний варіант ERJ 145 не міг влаштувати всіх замовників. Він розрахований на перевезення 50 осіб, а на багатьох лініях такої кількості пасажирів немає. Були терміново створені зменшені варіанти на 44 і 37 місць. Усе на літаках однакове на 96 відсотків, а фюзеляжі — різної довжини. Кабіна пілотів одна і та ж. Літак пілотують двоє пілотів, а про пасажирів дбає одна стюардеса.
Розробка зменшених варіантів коштувала фірмі приблизно 45 мільйонів доларів, а продають їх замовникам не менш як по 15,2 мільйона за апарат. Замовлень багато, тому фірма давно окупила всі додаткові витрати з метою задоволення запитів і «примх» авіакомпаній. Попрацювали бразильці оперативно. Про розробку нового ERJ 140 оголосили у вересні 1999 року. Перший політ відбувся в червні 2000 року, а комерційний прибуток авіакомпаніям літак почав приносити з липня 2001-го.
У 2003-му фірма «Embraer» уклала угоду про співпрацю з літакобудівним заводом у китайському Харбіні. Була заснована нова — «Harbin Embraer», яка почала випускати ERJ 145 на 50 місць. Крім того, китайці постачають агрегати заводам у Бразилії. Справи там ідуть прекрасно, саме тому прикро через кепські результати з регіональними пасажирськими літаками в Україні.
Можна тільки дивуватися, наскільки швидко і якісно працюють авіаційні фахівці в Бразилії, що тільки розвивається. Для поставок літаків у різні країни необхідно отримати сертифікат, причому від Федеральної авіаційної адміністрації США. Справа ускладнюється великою кількістю варіантів літаків. Наприклад, відомо про мінімум 12 різних варіантів сімейства ERJ 145. Потрібно довести, що вони на всі 100 відсотків є безпечними для пасажирів.
«Ембраери» постачають у багато країн світу, а там свої системи сертифікації. Іноді бразильцям доводиться доопрацьовувати літак, наприклад, під європейські умови експлуатації. Робиться це швидко — замовник довго не чекатиме. Крім того, тривають роботи з удосконалення серійних літаків. Приміром, у ERJ 145XR (Extra-long Range — «Наддалекий») конструктори подбали про численні аеродинамічні вдосконалення, зокрема про паливний бак у хвостовій частині фюзеляжу на додаток до двох основних у крилах, а його конструкцію посилили через збільшення ваги. Апарат має потужніші двигуни, тому літає зі збільшеною крейсерською швидкістю.
Усі двигуни AE3007 на «Ембраерах — виробництва Rolls Royce Allison». Загалом вони фізично однакові, але залежно від умов експлуатації отримують різні варіанти цифрового автоматичного управління роботою FADEC. Математичне забезпечення для цієї системи розробляють бразильські інженери. Якщо механічні деталі британських двигунів чимось не задовольняють бразильців, то фірма Роллс Ройс Аллісон їх доопрацьовує.
Сімейство пасажирських літаків ERJ 145 відрізняється завидною надійністю. Після загального нальоту 12 мільйонів годин станом на початок 2008 року в усього сімейства не було випадків відмови механічних частин і систем. Жодна людина не загинула внаслідок недостатньої надійності техніки, хоча льотні пригоди траплялися. Наприклад, багато шуму було з приводу льотної події в Ріо-Сул. Пілот ішов на посадку із завищеною швидкістю зниження. Він приземлив літак на бетонку зі швидкістю, що значно перевищувала дозволену посадкову. Хвостова частина фюзеляжу спочатку дала тріщину, а потім відірвалася і довго «гналася» за літаком. Мабуть, щоб «намилити шию» пілотові!
У Клівленді «Ембраер» сідав під час сильної сніжної бурі, тому «втік» зі смуги. Пошкодження були незначні, після ремонту апарат і далі літав. Ще один літак розбився на злеті під час пілотування недосвідченим екіпажем. Розбився він ущент, але, на подив, ніхто не був травмований. Звісно, таких показників надійності так просто не доб'єшся, потрібно багато праці і безліч досліджень і випробувань.
Літак бізнес-класу EMB-135BJ Legacy 2006 року зіткнувся в повітрі з Boeing 737-800. Бразильський Legacy пішов на вимушену посадку. Літак дістав незначні пошкодження, але двоє членів екіпажу та п'ять пасажирів не були навіть поранені. Доля «Боїнга», його екіпажу з шести осіб та 148 пасажирів виявилася жахливою. Літак упав на амазонський тропічний ліс, і всі, хто був на його борту, загинули. Неушкодженість «Ембраерів» видається містичною. Але це не так — вони спроектовані і виготовлені бездоганно.
Фірма «Ембраер» багато робить і для оборони країни. На базі пасажирського регіонального літака ERJ 145 створено його чотири військові моделі. Спочатку військовим став потрібним транспортний літак, і вони його отримали. Потім був створений літак раннього попередження та радіолокації, відтак — апарат, оснащений всілякими сенсорами для своєчасного виявлення з повітря, наприклад, танків або ракет. Для патрулювання узбережжя і величезних просторів, укритих тропічними лісами, створено ще один варіант.
Усі військові моделі знайшли зарубіжних покупців. Тепер вони є на озброєнні ВВС Бельгії, Греції, Індії, Мексики. І тут бразильці рухались крок за кроком, завойовуючи все нові позиції. Їм довелося добре потрудилися, щоб досягти успіху. Спочатку домовилися з фірмою Rolls Royce про збільшення тяги двигуна, оскільки військових звичайний двигун не влаштовував. Потім військові зажадали спеціалізованих дозорних літаків, які незабаром були створені. Перший — це бразильський «авакс», обладнаний радаром ERIEYE («Око в небі»). Радар спроектовано шведською фірмою «Ericsson». Бразильці і шведи заявляють, що їхній «малюк» виконує 95 відсотків завдань, які під силу величезним AWACS інших країн. РЛС ERIEYE має максимальну дальність виявлення цілей — 450 км, а малорозмірний винищувач вона помічає на відстані 350 км.
Другий варіант R-99B оснащено сенсорами, радаром бічного огляду, мультиспектральним сканером, системами FLIR для виявлення джерел теплового випромінювання, комбінацією електрооптичних систем. На борту встановлена потужна обчислювальна техніка для обробки отриманих даних і передачі їх у центр управління. Спроектовано також патрульний P-99 з варіантом R-99 для польотів над морем. На відміну від своїх побратимів він має під крилами точки підвіски різних бомб, торпед і протикорабельних ракет. Такі самі Р-99 захотіли мати мексиканські військові, їхнє побажання вже виконано. Очікують нові замовлення, і фірма готова до їхньої реалізації. Загалом грандіозність планів бразильських авіабудівників вражає, як і реальні результати їхньої роботи.
Володимир РЕПАЛО
також у паперовій версії читайте:
- ОКУЛЯРИ-ПЕРЕКЛАДАЧІ
- ПРИТУЛОК ДЛЯ МІСЯЧНИХ ПОСЕЛЕНЦІВ
- ВИНАХІД ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ
назад »»»