ЩО РІК ПРИЙДЕШНІЙ НАМ ГОТУЄ?
Світова економіка нинішнього року виходитиме з кризи, передбачають експерти ООН. Головним рушієм у цьому процесі будуть країни Азії. Китай та Індія вестимуть перед, але показники зростання їхньої економіки будуть нижчими, ніж у докризовий період. Серед держав із перехідною економікою позитивних показників очікують від Росії, а з-поміж розвинутих лідируватимуть США зі зростанням на рівні 2,1%. У європейських країнах та Японії процеси економічного відновлення очікуються слабшими.
Поліпшив прогноз для світового ВВП і Міжнародний валютний фонд. Темпи зростання світової економіки у 2010-му, вважають у МВФ, перевищать попередні прогнози (3%) і сягатимуть 3,8%. Хоча ситуація лишається нестабільною, швидкість відновлення у різних регіонах буде різною. Зокрема, розвинуті держави «одужуватимуть» повільніше, до того ж вони більше залежатимуть від державної підтримки. Прогнози для країн, що розвиваються, значно кращі — вони зможуть подолати наслідки кризи швидше.
Керівники фінансових міністерств азійсько-тихоокеанського регіону дійшли висновку, що світова економіка почала відроджуватися після кризи. На думку міністра фінансів США Тімоті Гайтнера, азійські країни демонструють швидші темпи відновлення, ніж західні держави. Азія веде світову економіку до виходу з кризи, спостерігається зростання у Сполучених Штатах та інших країнах.
В останньому торішньому кварталі китайська економіка зросла на 10,7% порівняно з аналогічним періодом 2008-го. Загалом минулорічний її приріст становитиме 8,7%, передбачають експерти. Економічна криза вразила Піднебесну менше, ніж інші країни. Її економіка «одужала» за допомогою великої урядової фінансової підтримки, більша частина якої була витрачена на удосконалення інфраструктури.
Китай став найбільшим світовим експортером, за перші одинадцять місяців 2009 року його експорт дорівнював 1,7 трлн дол., а експорт країн ЄС скоротився до 1,5 трлн дол. Згідно зі статистикою СОТ, Піднебесній вперше вдалося обігнати за обсягом експорту Німеччину. Ця тенденція зростатиме, зазначають експерти. ФРН, економіка якої торік скоротилася майже на 5%, зараз поволі виходить з рецесії. Економіка Китаю невпинно різко зростатиме. За прогнозами МВФ, цьогоріч за зростанням ВВП Китай може стати другою економікою у світі.
США пережили найважчий період найгострішої економічної кризи з часів Великої депресії. Мільйони американців одержали попередження про звільнення, кількість безробітних сягнула найвищої позначки за 26 років. Кожен десятий житель країни втратив роботу і ще мільйон людей працюють в режимі неповної зайнятості. У лютому 2008-го президент підписав законопроект про асигнування 787 млрд дол. на пакет термінових заходів для стимулювання економіки. А в грудні з'явились ознаки виходу держави з рецесії. Результат не був миттєвим, але прогрес — відчутний.
Щоправда, деякі аналітики кажуть: Сполучені Штати рятували економіку соціалістичними методами. Держава взяла на себе ініціативу і «накачала» економіку грішми, дала пільги людям, які купували перший будинок і новий автомобіль, центробанк знизив облікову ставку до нуля. В результаті пожвавили кон'юнктуру внутрішнього ринку, стимулювали споживчий попит, і суперліберальна, глобалізована ринкова економіка, що була побудована на віртуальних фінансових потоках, почала виходити з гігантської економічної кризи. Хоча безробіття ще залишається високим.
Наприкінці минулого року Японія зробила в економіку додаткові фінансові вливання з державного бюджету. Ті кошти були спрямовані на вирішення проблем ринку праці, фінансування малого й середнього бізнесу, стимулювання внутрішнього споживання. Однак експерти прогнозують, що це кризове фінансування призведе до ще більшого зростання внутрішнього боргу країни, який нині оцінюється у 200% ВВП.
Демонструє ознаки відновлення й економіка Грузії. Хоча експорт у державі зростає слабо і внутрішнє кредитування незадовільне, тож зберігаються ризики. За таких умов не зайвим виявилася позика від МВФ на 85 млн дол.
Єдиною країною в ЄС, яка пройшла через кризу, уникнувши рецесії, є Польща. Зокрема, у торішньому третьому кварталі її ВВП порівняно з другим кварталом повагомішав на 0,6%. Хороші темпи економічного розвитку на тлі інших держав Євросоюзу — це результат оптимізму поляків, які продовжували витрачати гроші на внутрішньому ринку і цим стимулювали національну економіку. А також результат активного використання фінансових ресурсів із бюджету ЄС. Економічне зростання, за підсумками 2009 року, очікується 1,5 відсотка.
Вітчизняні реалії
На початку світової фінансової кризи економіка України була слабкою та позбавленою стратегічних резервів, зазначає економічний експерт, кандидат економічних наук Віталій Шапран. 2009-й, незважаючи на тимчасову макроекономічну стабілізацію, досягнуту за рахунок жорсткої монетарної політики НБУ, за попередніми даними, закінчився з негативними результатами. За десять торішніх місяців промислове виробництв порівняно з аналогічним періодом 2008 р. скоротилося на 26,4%. Плюс значний бюджетний дефіцит, що підкріплюється суттєвим зниженням оподатковуваної бази та втратою підтримки міжнародних фінансово-кредитних організацій. Безконтрольне зростання зовнішнього боргу, який перевищив 104 млрд дол., у майбутньому може призвести до сильного тиску на платіжний баланс країни. Загалом, за підсумками 2009-го, ВВП країни знизиться на понад 15%, а в доларовому еквіваленті цей показник скоротиться більш ніж на третину, прогнозує аналітик.
Проте перелічені проблеми дають лише часткове розуміння негативного економічного сценарію, що може стати реальністю. За даними Держкомстату, за дев'ять торішніх місяців промислове виробництво знизилося на 28,4%, а за десять місяців — на 26,4%. Таке уповільнення спаду промвиробництва є ілюзорним, наголошує експерт. Більш адекватно втрати від кризи треба оцінювати, порівнюючи кризове перше півріччя 2009 р. зі стабільним першим півріччям 2008-го. Падіння в торішньому першому півріччі обсягу виручки у 40 найбільших компаніях країни можна назвати катастрофічним.
У деяких виручка у національній валюті знизилася на 50–80%. Таке обвальне зниження не просто вказує на зменшення оподатковуваної бази, а й дає розуміння глибини кризових процесів на мікрорівні. Серед лідерів падіння опинилися практично всі великі підприємства гірничо-металургійної галузі, а також машинобудування й хімічної промисловості. Спад у них призведе до автоматичного зниження зайнятості й доходів населення, виникне фіскальна проблема.
Логіка впливу світової кризи на вітчизняну промисловість чітко простежується, починаючи з жовтня 2008 року, зауважує аналітик. Для України криза почалася з катастрофічного зниження обсягів замовлень на продукцію металургійних підприємств. Як відомо, основним джерелом проблем у світі є ринок нерухомості. Після банкрутства американського інвестиційного банку Lehman Brothers і проблем, що виникли в інвестиційних банках Merrill Lynch і Bear Stearns, у США дала збій система, що обслуговує прийом і сек'юритизацію іпотечних ризиків. Інвестори перестали вважати іпотечні папери надійним інструментом вкладення коштів, що вплинуло на активність у будівельній індустрії у всьому світі. Отже, будівельні компанії були позбавлені або значно обмежені в доступі до фінансових ресурсів не тільки в США, а й у ЄС і на Близькому Сході.
Негативні очікування споживачів у Сполучених Штатах і Євросоюзі призвели до різкого зниження продажу машин. Такі великі автомобільні компанії як Volkswagen, General Motors, «Автоваз» та інші були змушені спинити конвеєри або суттєво скоротити виробництво. Приміром, в Україні виручка «ЗАЗ» і «Єврокар» за перше півріччя впала майже на 80 відсотків.
Тож глобальне зниження попиту з боку будівельної індустрії й підприємств машинобудування спричинило обвальне падіння попиту на металопродукцію українських підприємств і металургійну сировину (агломерат, феросплави, кокс). Такий флагман української металургії як ММК ім. Ілліча за перше півріччя 2009 р. утратив майже 60% виручки, «Азовсталь» — 40, «Запоріжсталь» — 43, «Арселорміттал Кривий Ріг» — 53%. Ці компанії були найбільшими експортерами металопродукції в Україні, й таке значне зниження їхньої виручки в гривневому еквіваленті є свідченням катастрофічного падіння їх валютної виручки.
Фіскально-газові проблеми
Обвал промислового виробництва автоматично призводить до зниження податкової бази, нагадує експерт. Намагаючись виконати план з доходів бюджету, Державна податкова адміністрація й уряд ініціювали низку змін у податковому законодавстві, зокрема спробувавши підвищити акцизи й змусити підприємства сплачувати податок на прибуток на щомісячній основі. Такі кроки підсилюють податковий тиск на бізнес і змушують його йти в «тінь» або оплачувати нові інструменти оптимізації податків, тому є неефективними. За даними ДПА, заборгованість з відшкодування ПДВ на початок 2010 р. становила майже 20 млрд грн. За оцінками експертів, це близько 8% запланованих доходів.
Відсутність відшкодування ПДВ — це перша і найнебезпечніша ознака суверенного дефолту. Більше того, вона несе величезну соціальну противагу, оскільки бізнес у регіонах не може не скорочувати персонал, якщо держава відмовляється відшкодовувати ПДВ. Певніше за все, уряд нинішнього року у кращому разі зможе розраховувати на податкову базу на торішньому рівні. Це, в свою чергу, веде до необхідності значного скорочення державних видатків або активізації співпраці із зовнішніми кредиторами.
Ціна газу у цьогорічному першому кварталі на рівні 300–310 дол. за тисячу кубометрів для України є неприйнятною, вважає експерт. Слабкі переговорні позиції з Москвою зробили газове питання для обох сторін проблемним. «Газпром» втратив в особі України споживача газу, бо через економічний спад і вимушений перехід на інші види палива в 2010-му наша країна споживатиме газу значно менше, ніж у 2008 р. Комфортною для України є вартість газу в межах 170–200 дол. за тисячу кубометрів.
Торік в Україні спостерігалась негативна практика, коли її енергетичний баланс було профінансовано за рахунок кредитів МВФ і частково — за рахунок коштів державного бюджету через держбанки. Така ситуація сильно б'є по економіці країни, оскільки ресурси, які фактично призначалися для відновлення економіки країни, на 80% пройшли через фінансову систему транзитом. Навіть створили певний тиск на держбанки, які були втягнені у фінансування НАК «Нафтогаз». Ціна 305 дол. за тисячу кубометрів газу підсилить кризові явища й підвищить тиск на торговельний баланс України цього року. На думку аналітика, питання вартості газу має бути вирішено у політичній площині, за існуючих домовленостей країну можна вважати постраждалою стороною. Крім того, газові домовленості між Росією й Україною не стимулюють міжнародні організації до надання нашій державі фінансової допомоги.
Банківські негаразди
Наприкінці минулого року можна було відзначити певні позитивні тенденції в банківському секторі. Зокрема, у четвертому кварталі було зупинено тенденцію до відпливу банківських вкладів населення. Було також частково вирішено проблему з постраждалими вкладниками великих банків, а в частині фінустанов припинено роботу тимчасових адміністрацій. Націоналізовані банки перебувають у робочому стані, однак обвал промислового виробництва й зниження доходів населення не дають можливості з оптимізмом оцінювати сценарій розвитку банківської системи в 2010 році.
Кредитна активність банків може бути оцінена як наднизька. Заборона валютного кредитування, фіксація ставок у національній валюті на рівні 28–35% річних вказує на те, що в більшості банків кредити є недоступними. Це «ставить хрест» на швидкому відновленні промисловості, а також споживчому потенціалі населення. Тому серед першочергових завдань НБУ має бути реформування системи рефінансування, яка повинна виступати одним із основних джерел ресурсів для компаній нефінансового сектора.
Висновки й прогнози
На початок нинішнього року в Україні складається неприваблива ситуація, підкреслює експерт. Напруженість із відшкодування ПДВ, катастрофічне зниження податкової бази, занепад у металургії, хімічній промисловості й машинобудуванні підсилювалися нездатністю банків збільшувати кредитування реального сектора економіки. Платежі за газ відтягували на себе не тільки міжнародну допомогу, а й невеликі внутрішні резерви, які мав уряд. За оцінками експерта, свого піку напруженість у фінансовій сфері досягне в лютому-березні поточного року. Перед новим президентом постане важке завдання — забезпечити функціонування системи державних фінансів за відсутності адекватної податкової бази. Певніше за все, без допомоги міжнародних фінансово-кредитних організацій та з на чверть паралізованою банківською системою, що нездатна збільшувати кредитування реального сектора економіки. Виходом із ситуації, що склалася, може бути оголошення державою дефолту за своїми зобов'язаннями з подальшою їхньою реструктуризацією. На думку аналітика, технічний дефолт у 2010-му є ймовірним навіть у разі, коли МВФ відновить кредитування України. Жорстка монетарна політика напередодні президентських виборів, різке зростання витрат на обслуговування державного боргу, залученого через механізм облігацій внутрішньої державної позики, не до кінця вирішене газове питання значною мірою підірвали потенціал реального сектора економіки.
На жаль, нині проблематичними є перспективи відновлення попиту на український експорт на міжнародних ринках, що могло б урятувати нашу економіку від продовження рецесії в 2010 році. Світова фінансова криза ще триває й проблеми, пов'язані переважно з державними фінансами, в найслабших економіках тільки починаються. А основним джерелом нестабільності лишається ринок нерухомості.
Оптимістичним сценарієм розвитку для нашої країни може бути досягнення нульового темпу зростання ВВП порівняно з 2009 роком і відсутність технічного дефолту за зобов'язаннями держави, наголошує експерт.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»