ЧЕРГОВЕ ПОЗАЧЕРГОВЕ,
АЛЕ ДУЖЕ ЗНАКОВЕ ЗАСІДАННЯ
Якось так склалося в нашій державі, що про парламентаризм українські політики переважно згадують тоді, коли в них є реальна можливість залишитися поза парламентом чи політикою як такою. Не вдаючись у тривалі екскурси, нагадаємо лише про таке. Десять років попередній президент Леонід Кучма «воював» із парламентом загалом і народними обранцями зокрема. А наприкінці своєї президентської каденції виявився прибічником парламентаризму і пролобіював конституційну реформу, результати якої ще досі не дають спокійно жити багатьом.
Тепер до справ, ближчих у часі. Цього тижня Голова Верховної Ради Володимир Литвин, відкриваючи шосту сесію законодавчого органу, висловив переконання, що розпуску парламенту новим президентом не буде. У цій заяві не було б нічого аж надто екстраординарного, якби в суспільстві майже півроку не вирували припущення (нітрохи не безпідставні!), що ВР нинішнього скликання після президентських виборів таки може спочити в Бозі.
Чим же викликана така нинішня впевненість Володимира Литвина? Вочевидь, обставинами, що змінювалися і продовжують стрімко змінюватися від моменту проведення першого туру президентських перегонів.
За неповні три тижні, що минули після 17 січня, у ВР було зроблено кілька знакових кроків, здатних неабияк вплинути на перебіг ситуації у другому турі. Найбільш знакова подія — це відставка Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ, котра сталася тиждень тому на позачерговій (!) сесії, скликаній на вимогу «регіоналів».
Знаковість цієї події не лише в тому, що Юлія Тимошенко позбулася вірного соратника, котрий міг би принаймні не допустити деяких спроб Партії регіонів сфальшувати вибори на користь їхнього лідера. Знаковість полягає ще й у тому, що після відставки Юрія Луценка у парламенті окреслився цілком чіткий прообраз нової більшості, котра, ймовірно, може оформитися офіційно в разі перемоги Віктора Януковича на виборах.
Саме звідси «ростуть ноги» упевненості Володимира Литвина в тому, що парламент не буде розпущено. Бо спікер фактично дав зрозуміти обом кандидатам: хто б не переміг 7 лютого, на нього — Литвина — він може розраховувати.
Мабуть, після 17 січня він зрозумів: дострокові вибори для нього подібні до смерті. Причому, на відміну від 2006 року, ця політична смерть стала б для Володимира Михайловича остаточною. За прикладом далеко ходити не потрібно — достатньо, скажімо, зіставити результати Соцпартії на дострокових виборах до ВР у 2007-му (2,8 відсотка) з нинішніми 0,38%, поданими за її лідера Олександра Мороза. Щось подібне чекало б і на Литвина.
Тому і вирішив Володимир Михайлович, як говорив один із персонажів фільму «Покровські ворота», «переквалифицироваться». Тиждень тому парламентська «недокоаліція», котра від самого моменту її створення не вирізнялася міцністю, дала найбільшу тріщину. Що її можна буде склеїти лише у разі перемоги Юлії Тимошенко на президентських виборах.
Тож можна не сумніватися, що Литвин знайде багато аргументів про те, що чинна коаліція існує і має існувати надалі. А він, як її гарант, гідний лишатися на чолі парламенту. Коли переможе опонент Юлії Володимирівни, то переформатування може не забаритися.
Формально в «регіоналів», комуністів і блоку Литвина не було 226 голосів навіть після початку функціонування нинішнього парламентського складу. А нині ПР втратила Тараса Чорновола, Інну Богословську та Василя Кисельова. Саме тому уже тепер «регіонали» намагаються позирати і в бік «Нашої України — Народної самооборони».
Від цієї непередбачуваної фракції можна очікувати чого завгодно. Скажімо, минулого тижня «нунсівці» дали 25 голосів за ухвалення в першому читанні змін до закону про вибори президента. А де є 25, там цілком можна пошукати і 37 (саме стільки голосів фракції НУ–НС потрібно для позитивного рішення про входження в ту чи іншу коаліцію).
Власне, ухвалення цих змін до закону про вибори — це потенційно ще один удар по Юлії Тимошенко. Взагалі виборчий «бестселер» цілком може претендувати на перше місце в номінації абсурдів. Ми вже не раз писали про те, як силами двох найбільших фракцій (ПР і БЮТ) його було ухвалено і подолано президентське вето. Застережень, що лунали, зокрема й від партнерів по коаліції, бютівці тоді вперто не чули.
Нині зміни, запропоновані пропрем’єрською фракцією, кілька разів парламент ігнорував. У результаті голосувати вдома може будь-хто і без жодних медичних довідок. Це ніщо інше, як один зі шляхів до фальсифікацій. Зрозуміло, що в програші тут може опинитися Тимошенко, бо ліквідовувати чималий відсотковий розрив потрібно їй.
Показово, що «регіонали», аргументуючи свою відмову голосувати за нинішні пропозиції БЮТ, наполягали на недоцільності «змінювати коней на переправі». Себто в розпал кампанії змінювати її правила. Найбільше аргументів такого штибу кинув у маси перший віце-спікер Олександр Лавринович.
Однак, ніби в насмішку, саме його законопроект про зміни до виборчих правил гри побачив світ. Тільки зміни ці стосуються аж ніяк не голосувань вдома. «Регіонали» виступають за скасування кворуму в дві третини голосів для ухвалення рішень дільничними та окружними комісіями.
З одного боку, в контексті заяв про нібито наміри бютівців саботувати засідання комісій і зривати вибори в областях, де лідирує Янукович, така правка, можливо, й доречна. (Наприклад, фахівці Комітету виборців ще раніше висловлювали побоювання, що будуть спроби зірвати вибори саме в такий спосіб). Проте зміни несуть чимало інших загроз.
Як говорить заступник голови ЦВК Андрій Магера, при знятті кворуму можна фактично отримати на кожній дільниці... по дві комісії, кожна з яких претендуватиме на складання протоколу і підрахунок голосів. Тож конфлікт існуватиме на рівні дільничних комісій. Навряд чи це розрядить і без того вкрай напружену ситуацію.
А ще зміни надають додаткові й неоднозначні права комісіям, що перебувають вище за рангом. Фактично вища інстанція може скасувати рішення нижчої. Враховуючи, що найвищою в цій ієрархії є ЦВК, виникає запитання: чи не буде усе залежати тільки від неї? А в цьому органі Партія регіонів має абсолютну більшість. Нині, коли ВР призначила до Центрвиборчкому Олександра Осадчука, «антитимошенківська» перевага стала там ще відчутнішою. Бо новий «цвківець» пройшов до головного лічильного органу за квотою блоку Литвина. А про останні тенденції в поведінці спікера ми вже розповіли.
Позавчора Партія регіонів скликала ще одне позачергове засідання, щоб остаточно затвердити свої зміни до закону про вибори президента. Розгляд цього питання більше нагадував відвертий фарс, адже профільний комітет, котрий мав підготувати документ до другого читання, навіть не проводив засідання. А порівняльну таблицю підготували... працівники парламентського апарату. За словами одного з керівників фракції БЮТ Андрія Кожемякіна, відповідне завдання дав перший віце-спікер Лавринович, котрий водночас є автором згаданого «бестселера».
Після невеликої штовханини біля трибуни Володимир Литвин почав методично втілювати в життя план «регіоналів». Навіть попри те, що в залі лунали гострі характеристики щодо законопроекту. Зокрема, Руслан Князевич (НУ–НС), котрий п’ять років тому працював у ЦВК, заявив: «Запропоновані зміни призведуть до того, що частина комісій визнає президентом одного кандидата, а частина — іншого».
Поправка Князевича, де він пропонував, аби комісії ухвалювали рішення простою більшістю членів, не пройшла. «Погодьтеся, що це є компроміс,— наполягав він.— Мова вже йде не про 2/3, а про більшість+1 голос. Це абсолютно логічно. Так є у Верховній Раді. Уявіть, якщо в Раді немає кворуму у 226 осіб. До чого ми дійдемо? Зрозумійте, що в нас половина України матиме одного президента, а інша — іншого, що в нас 17 тисяч комісій визнають одного президента, а 17 тисяч — іншого. Ми заженемо себе в такий глухий кут, що 2004 рік видасться квіточками».
Утім, попри усі застереження зміни таки було ухвалено. Щоправда, фракція блоку Литвина, як і БЮТ, не голосувала. Натомість «регіоналів» цього разу підтримало 29 представників «Нашої України — Народної самооборони». І, звісно ж, КПУ.
Показово, що переважна більшість бютівців вважає, що Президент Віктор Ющенко неодмінно підпише ухвалені зміни. Це буде черговим свідченням його змови з Партією регіонів.
Ярослав ГАЛАТА
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ГОЛОС НЕ ПРОДАЄТЬСЯ
- УКРАЇНСЬКІ МОРЯКИ ПРИБУЛИ НА БАТЬКІВЩИНУ
назад »»»