МИРОН МАРКЕВИЧ: «ЯКЩО НЕ СТАВИТИ ВИСОКОЇ МЕТИ, НЕ ВАРТО ВИХОДИТИ НА ПОЛЕ»
Першого лютого відбувся виконком Федерації футболу, головним питанням якого були вибори нового головного тренера збірної України. За одноголосним рішенням учасників виконкому національну збірну до фінальної частини Євро-2012 готуватиме один із найавторитетніших вітчизняних фахівців — Мирон Маркевич.
Львів’янин за місцем народження і харків’янин — за місцем роботи. Новому наставникові дозволили трудитися на двох фронтах: із рідним «Металістом» він не розлучається. Клубна база харківського клубу відтепер буде ще й місцем дислокації української збірної. За символічним збігом обставин, футболки обох команд, які тренуватиме Маркевич, мають однакові, синьо-жовті, кольори. Після завершення роботи виконкому журналісти мали можливість поспілкуватися з новим наставником національної команди. Найцікавіші фрагменти цієї розмови ми пропонуємо вашій увазі.
— Мироне Богдановичу, робота зі збірною значно складніша, ніж клубна. Чи не лякатиме пресинг з боку вболівальників, журналістів? Адже не завжди Вас хвалитимуть...
— Я вже у такому віці, пройшов таку школу, що мені немає чого боятися. Знаю, що до мене тепер буде підвищена увага, що як під мікроскопом оцінюватимуть кожен мій крок — вдалий і невдалий. Я готовий до цього, і перш ніж запрягатися у новий віз, добре все зважив.
— Раніше президент ФК «Металіст» Олександр Ярославський казав, що нізащо не відпустить Вас у збірну. Що змусило його змінити своє рішення?
— А я й надалі працюватиму з «Металістом», поєднуватиму цю роботу з обов’язками головного тренера збірної. Інша справа, що доведеться більше відлучатися з Харкова. Адже треба переглядати матчі за участі потенційних кандидатів до збірної, хотів би також бути присутнім на їхніх тренуваннях. До пропозиції, щоб я очолив збірну, Ярославський поставився з розумінням. Ми знайшли з ним спільну мову. Радий, що так сталося.
— Подейкують, що у Харкові Ви працюватимете ще півроку, а потім цілковито зосередитеся на справах головної команди країни...
— Такої умови ніхто переді мною не ставив. Юридично продовжую бути тренером «Металіста», водночас працюватиму зі збірною до закінчення Євро-2012.
— Чи реальне завдання президента Федерації футболу України Григорія Суркіса виграти континентальний чемпіонат?
— Кожне завдання нелегке. Я свідомий того, що й інші 15 команд, котрі приїдуть на Євро-2012, поставлять перед собою таку ж мету. Але якщо не ставити високої мети, то для чого тоді виходити на поле? В Україні є чимало кваліфікованих виконавців, грати у футбол вони вміють. Проте вони ще мають повірити, що поставлене завдання виконати їм під силу. Якраз у тому і полягає моя роль. Маю вселити у них упевненість, повинен зробити все, щоб спортсмени показували футбол, на який вони здатні.
— Багато фахівців побоюється надто великої «опіки» над Вами Федерації футболу. Наскільки будете самостійними? Чи не заважатимуть настирливі «поради сторонніх»?
— Ви вже повинні знати, як я ставлюсь до того, коли мені щось силою нав’язують... Завжди готовий прислухатись до чиєїсь поради, оцінити її, зважити, але все одно вирішуватиму сам. Визначатиму склад футболістів на гру, даватиму їм завдання...
— Це Ви попросили собі в асистенти Юрія Калитвинцева? Чи йдеться про рекомендацію Федерації футболу України або, можливо, Григорія Суркіса?
— До Юрія Калитвинцева ставлюсь з великою повагою. Цінував його як висококласного гравця, він був розумним півзахисником. Мені імпонував футбол в його виконанні. Відмінно проявив себе Юрій і як тренер. Під його керівництвом юнацька збірна України виграла чемпіонат Європи. Багато що значить і його робота у «Динамо-2». Юрій добре знає молодих гравців, які можуть поповнити склад збірної. Тож те, що він став моїм помічником, цілком логічно. Переконаний, з Калитвинцевим легко знайдемо спільну мову.
— Він Вас не «підсиджуватиме»?
— Ні в кого з нас немає таких думок. (Сміється). Ми з Юрієм працюватимемо разом на одну мету.
— Хто ще з’явиться у вашому тренерському штабі?
— Воротарів готуватиме фахівець із «Металіста» Андрій Кудимов. Допомагатиме мені львів’янин Павло Сіренко, він відповідатиме за фізичну підготовку і функціональну діагностику. Це відповідальна ділянка роботи, крім Сіренка, у цьому питанні не довіряю нікому. Лікарі будуть харківські. Вони мають великий досвід, у них все апробовано, тож не бачу потреби щось вигадувати, шукати інше.
— Ви маєте перед собою ескіз «збірної Мирона Маркевича»?
— Про це говорити зарано. До травня, коли відбудеться перший товариський матч, уважно переглядатимемо потенційних кандидатів. А визначимося під час першого тренувального збору.
— Попередні тренери наполегливо «відфутболювали» форварда Андрія Вороніна. Чи будете залучати цього футболіста до своєї команди?
— Мені хотілося б бачити його у складі збірної України.
— Вам неважко буде працювати з іншими зірками, адже у кожного свій характер, примхи? Чи готові до того, що вони можуть викинути якогось коника перед новим тренером?
— А ви думаєте, що у «Металісті» мало зірок?..
— У Вас «на олівці» є гравці, яких варто було б залучити до збірної?
— Так, але прізвищ не називатиму.
— У збірній бракує футболіста, котрий міг би віддати гостру передачу, простіше кажучи, справжнього розігруючого?
— Це одна із серйозних проблем. Крім позиції плеймейкера, мене турбує ще й лінія оборони.
— Чи не думаєте у середній лінії скористатися досвідом вашого улюбленця — Олександра Рикуна? Він хоч гравець віковий, зате тямущий, має фантастичне бачення поля...
— Не хотів би поки розвивати цю тему. Нам потрібен ще й класний лівий захисник, і правий. Проблема також у тому, що у Чигринського немає ігрової практики. Є над чим працювати. Водночас не треба поспішати. Є час придивитися, прикинути, випробувати гравців на ділі. Маємо два з половиною роки для формування боєздатної збірної. Гнати коней не будемо, зате прискіпливо придивлятимемось до кожного гравця, кожного нюансу.
— Нинішнього року збірна проведе кілька товариських поєдинків. Чи не проситимете Григорія Суркіса, щоб ці матчі зіграли у рідних для Вас Харкові й Львові?
— У Львові, на жаль, немає стадіону. Нам треба грати на висококласних полях, де відбуватимуться матчі чемпіонату Європи, треба звикати до цієї атмосфери. У Харкові й Донецьку є арени такого класу. Побудують євростадіон у Львові, із задоволенням приїдемо до цього дорогого для мене міста, зіграємо перед місцевою публікою. А поки що виступатимемо там, де створено всі належні умови. Перша гра збірної під моїм керівництвом (проти команди Алжиру) відбудеться 29 травня у Харкові.
також у паперовій версії читайте:
- ЮРІЙ ПАВЛЕНКО: «НАШЕ ЗАВДАННЯ— ЗДОБУТИ НАГОРОДИ У ВАНКУВЕРІ»
- ІТАЛІЙСЬКИЙ БАР’ЄР
- ШІСТНАДЦЯТИЙ ТИТУЛ ФЕДЕРЕРА
назад »»»