ПІРАТИ ХХІ СТОЛІТТЯ: ЯК ЇХ ПРИБОРКАТИ?
Піратство виникло у сиву давнину. З історичних джерел відомо, що в їхньому полоні побував і Юлій Цезар. Відтоді минуло чимало часу, але ганебне для цивілізації явище не зникло. Якщо раніше, скажімо, корсари обмежувалися пограбуванням суден, то віднедавна захоплюють заручників, використовуючи вогнепальну зброю. Наприклад, за рік із понад 200 нападів морські розбійники в 120 висаджувалися на борти суден, більш ніж 30 із них було захоплено.
Найбільш «гарячими точками» на морських і океанських просторах є Аденська затока, що неподалік Сомалі, та води поблизу Нігерії.
Якщо проаналізувати тенденції, пов’язані із захопленням кораблів, то можна дійти висновку: найчастіше жертвами піратів стають екіпажі суден, які перевозять цінні вантажі. Згадаймо хоча б вересень минулого року, коли в полоні морських бандитів опинилося українське судно «Фаїна», на борту якого знаходилось 33 танки Т-72 і комплектуючі деталі до них. Вартість вантажу становила кілька сотень мільйонів американських доларів. Отже, пірати знали, що власник вантажу чи держава Україна, громадяни якої потрапили в їхні тенета, виплатять затребувану суму грошей.
1.
Коли говорити про кількість невільників, що протягом останніх років опинялися в руках піратів, то першість, напевно, належить українцям. Принаймні серед європейських держав. І цьому є пояснення: наші земляки, котрі втратили роботу на вітчизняних суднах і опинились без шматка хліба, наймаються на іноземні судна. Зважаючи на високу професійну підготовку, їхні власники охоче беруть українців. Бо, крім належної підготовки, люди не вимагають великої зарплатні, ризикують на морських і океанських широтах.
Напрошується запитання: допоки українці ставатимуть здобиччю розбійників? Допоки їхні матері та дружини виплакуватимуть очі й оббиватимуть пороги чиновників, благаючи допомогти у звільненні заручників?
Фахівці кажуть, що без застосування військових кораблів проблеми не вирішити. На користь такої думки говорить і те, що саме на силу роблять ставку провідні країни світу. Зокрема США, Велика Британія, які після чергової піратської акції біля берегів Сомалі відправили туди по кілька військових кораблів. Загалом ефективна боротьба з морським тероризмом можлива лише спільними зусиллями. Тому нині біля Африканського Рогу діє коаліція військово-морських сил, до складу якої входять кораблі США, Канади, Данії, Нідерландів, Франції, Пакистану та деяких інших країн світу. Вони патрулюють небезпечний район, супроводжують судна.
— Як свідчить досвід, найефективнішими способами застосування ВМС у боротьбі з морськими терористами є патрулювання в районах можливих їхніх дій,— вважає капітан 2-го рангу Сергій Соколик, викладач Національної академії оборони України.— А ще ескортування суден, які перевозять цінні вантажі. Цілком можливими є удари по базах піратів, а також знищення їхніх плавзасобів у відкритому морі та пунктах базування.
Від себе додам: пірати — противник серйозний, до зубів озброєний, маючи не лише стрілецьку зброю, діє на швидкісних човнах і яхтах, що дозволяє успішно втікати за найменшої небезпеки. До того ж ватажки морських розбійників, за свідченнями преси, свого часу навчалися у військових академіях колишнього Союзу.
Отже, українські військові моряки, котрі протистоять їм, певною мірою вдосконалювали б свої морські навички, підвищували професіоналізм. Однак не все так просто...
2.
— Україні потрібно мати більше військово-морських сил,— вважає колишній командувач ВМС України віце-адмірал Володимир Безкоровайний.— Фрегата «Гетьман Сагайдачний» замало для того, щоб працювати в теперішніх умовах. Аби бути морською державою, Україні потрібно щонайменше 12, а то й 24 фрегати. Тоді ми зможемо бути присутніми поблизу Африканського Рогу і біля західного узбережжя Африки, де піратство процвітає.
На думку Володимира Безкоровайного, у світовому океані існує щонайменше три райони, небезпечні для судноплавства. В кожному з них міг би постійно знаходитись український військовий швидкохідний корабель, оснащений сучасним озброєнням. Із ним повинні бути два кораблі забезпечення — це мінімум, без якого не обійтись. Отримуючи інформацію про наближення до проблемного місця судна з вантажем на борту, військові моряки могли б його супроводжувати. Навряд чи корсари ризикнули б напасти. В разі реалізації подібного плану потрібні чималі кошти, котрих, як відомо, бракує. Втім, проблема не лише у цьому: Військово-Морські сили України перебувають у жалюгідному стані. Переважна більшість кораблів, що знаходиться на озброєнні, дісталася нам при розподілі Чорноморського флоту і є морально й фізично застарілими. Давно час оснащувати ВМС новими сучасними військовими кораблями типу «фрегат» і «корвет». Для серійного виробництва суден цього класу Україна має підприємства оборонно-промислового комплексу, науково-технічні кадри. При цьому ми, як мовиться, одним пострілом убивали б двох зайців: дбали про охорону й оборону морських рубежів держави, успішно боролися з піратством, відряджаючи до складу міжнародних угруповань свої кораблі. Щодо серійного випуску фрегатів і корветів говорити поки не доводиться, бо коштів на завершення робіт, що передують цьому процесові, катастрофічно не вистачає: вони взагалі не передбачені бюджетом 2009 року. Прогнози на наступний рік теж невтішні.
Сподіватись, що напади на судна, в екіпажах яких є українці, попереджатимуть інші держави, навряд чи реально.
3.
Проте існує інший варіант вирішення проблеми: власник вантажу, який перевозять українці, має сам дбати про його безпеку і безпеку екіпажу. Тобто повинен забезпечувати супроводження судна (чи суден) бойовим кораблем. Це, звісно, може бути корабель наших ВМС чи іншої держави. Головне — надійна охорона від морських розбійників. До речі, Україна могла б подібним чином поповнювати свій бюджет, оскільки надання таких послуг дорого коштує у світі. Для цього потрібно мати, як було сказано, сучасні кораблі, здатні протистояти піратам.
Словом, хоч як крути, а коли ми дбаємо про безпеку українських екіпажів, що борознять океанські простори, піклуємось про національну безпеку, то потрібно від розмов про модернізацію війська, оснащення його новими військовими кораблями переходити до конкретних справ.
Р. S. Матеріал готувався до друку, коли стало відомо про реакцію влади на події, пов’язані із захопленням піратами українських моряків у заручники. Зокрема, міністр закордонних справ Петро Порошенко заявив, що країна розглядає можливість супроводження підрозділами спеціального призначення кораблів під українським прапором.
— Ми внесли пропозицію, щоб підрозділи спецпризначення, яких фінансуватимуть з державного бюджету, супроводжували кораблі під українським прапором і з українським екіпажем,— зазначив міністр.— Є відповідне доручення Президента, воно погоджене з урядом. Визначено, що виділяємо окреме фінансування та розробляємо відповідні нормативно-законодавчі акти. У такий спосіб намагатимемося укласти угоду з державами, без дозволу яких не зможемо допустити збройні підрозділи на кораблі.
Петро Порошенко також заявив, що потрібно «ухвалити закон, який дозволить у цих програмах використання збройних сил за кордоном».
«Будуть виїздити підрозділи спецпризначення, працюватимуть на умовах ротації з власним озброєнням, щоб у разі потреби знешкоджувати піратів»,— додав він.
Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
- ЗГУБНА СИЛА... КРАСИ
назад »»»