БЕЗ МІЦНОГО ЗДОРОВ'Я СОЛДАТОМ НЕ СТАНЕШ...
Щороку лави Збройних Сил України, інших військових формувань поповнюють десятки тисяч громадян: наприклад, цього року солдатські однострої одягли понад 50 тисяч молодих людей. Проблем, котрі супроводжують кожну призовну кампанію, багато. Одна з них — здоров'я призовників. Про те, як вона вирішується, я попросив розповісти полковника медичної служби запасу Василя Михайлеця — начальника військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.
— Проблема, про яку йдеться, має загальнодержавне значення,— говорить Василь Юхимович.— Адже, за інформацією Міністерства охорони здоров'я України, патологічна ураженість молодих людей з кожним роком зростає. Приміром, якщо у 1986 році на тисячу призовників припадало 252 захворювання, то у 1997-му — 1215, а в 2007-му — 1711. Торік на тисячу юнаків призовного віку припадало майже дві хвороби. Це означає, що кожен потенційний солдат має дві, а то й більше недуг.
— Що спричинило вкрай негативну ситуацію зі здоров'ям нашої молоді?
— Вважається, що в усьому винна медицина. Вона перебуває не в кращому становищі, однак річ не лише в ній: відомо, що стан здоров'я людини зумовлений насамперед соціальними чинниками, скажімо, її способом життя, екологією тощо. Не є таємницею те, що нині більшість українських сімей, в яких зростають майбутні захисники держави, не може похвалитися статками, що, звичайно, відображається на їхньому харчуванні, відпочинку. Найвищий показник захворюваності у великих містах і промислово розвинутих регіонах України. Зокрема, у Києві, Дніпропетровській, Донецькій областях, де зосереджено промислові гіганти і за «сумісництвом» найбільші забруднювачі довкілля.
Не слід забувати, що останнім часом здоров'я нації різко погіршилося. Протягом останніх десяти років захворюваність на туберкульоз збільшилася майже в п'ять разів, набувши форми епідемії, критично зростає кількість ВІЛ-інфікованих, уражених гепатитом В і С. Значно побільшало недуг кістково-м'язової системи в юнаків, що не в останню чергу пов'язано з низьким рівнем фізичного виховання в загальноосвітніх закладах, захворювань серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Серед недуг, які впливають на придатність юнаків до військової служби, спостерігається зростання анемій, в тому числі залізодефіцитних.
Нагадаю: 12 областей України потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не проходить безслідно для молодих людей, які там живуть. Словом, чинників, що не сприяють здоров'ю молоді, багато. Та, незважаючи на це, державу потрібно захищати, і ми відбираємо з наявного допризовного контингенту якщо не повністю здорових хлопців, то таких, хвороби яких не заважають їм виконувати свій конституційний обов'язок. До речі, свого часу міністр оборони видав наказ, котрим суттєво розширено коло недуг, з якими заборонено призивати. Порівняно з тим, що було раніше, таких хвороб значно більше...
Проте, на жаль, картина загалом невтішна: в цьому легко переконатися на прикладі будь-якої призовної кампанії.
— Гадаю, читачі будуть Вам вдячні, якщо Ви це зробите...
— Будь ласка. Навесні 2009 року на призовні комісії викликали понад 323 тисячі юнаків. Із них придатними до військової служби було визнано 251 тисячу, тобто майже 78 відсотків. При цьому 13 тисяч громадян були тимчасово непридатними, а 40505 хлопців — непридатними до служби у війську в мирний час.
— Якщо 251 тисячі юнаків здоров'я дозволяє служити, то в чому проблема? Це означає, що є з кого вибирати...
— Не забувайте, що з цієї кількості чимало молодих людей має право на відстрочки, гарантовані їм чинним законодавством, а то й взагалі користується правом на звільнення від служби. Словом, вибирати доводиться зі значно меншого контингенту.
— І все ж... Я знаю, що кожного року до війська призивають юнаків, місце яких на лікарняних, а не солдатських ліжках. Що скажете з цього приводу, Василю Юхимовичу?
— На жаль, такі факти є і ми їх не приховуємо. 2008 року зі Збройних Сил України через захворювання, не пов'язані з проходженням служби, до військових комісаріатів було повернуто 124 військовики строкової служби. Найбільше до тих, що знаходяться на території Південного оперативного командування. Водночас кількість тих, хто достроково залишає армійський стрій, з кожним роком зменшується.
— Але ж до рідних домівок достроково повертаються не лише військовослужбовці, яких, так би мовити, помилково призвали до ЗС України, а й ті, котрі захворіли під час служби?
— Торік за станом здоров'я звільнено 987 військовослужбовців строкової служби, що значно менше, ніж у попередні роки: у 2006-му солдатські однострої достроково зняли 1425 чоловік, у 2007-му — 1160. Найчастішими причинами звільнення були хвороби органів травлення, системи кровообігу, кістково-м'язової системи, психічні розлади. Зазначимо, що протягом останніх трьох років показники стосовно цих захворювань (у відсотковому відношенні) залишаються на одному рівні.
— Розкажіть, будь ласка, про проблеми й негаразди, які найбільше дошкуляють Вам і вашим колегам при проведенні призову до Збройних Сил та інших військових формувань.
— Їх стільки, що, як мовиться, хоч греблю гати. Наприклад, протягом тривалого часу залишається великою кількість юнаків, яких викликають на медичний огляд під час призовних кампаній. У 2008 році його проходили 705 тисяч громадян. Це при тому, що до війська було призвано в десятки разів менше юнаків! Така чисельність контингенту збільшує навантаження на лікарів-спеціалістів призовних комісій: у деяких районах великих міст медичний огляд щоденно проходять 90–100 чоловік, а згідно з наказом міністра оборони України військово-лікарська комісія має оглядати не більш ніж 50 осіб на день.
Упродовж тривалого часу актуальною проблемою для багатьох військових частин є захворюваність з-поміж особового складу на вітряну віспу, кір, епідемічний паротит і краснуху, які реєструють протягом року. До речі, кількість хворих зростає з прибуттям молодого поповнення, що свідчить про те, що юнаки не отримали щеплення. Через різні недуги, передовсім так звані дитячі (вітряну віспу, кір, краснуху, епідемічний паротит), військовослужбовці строкової служби не могли виконувати свої прямі обов'язки.
Так, у 2008-му вони не несли військову службу 20 тисяч діб, а вартість їхнього лікування в медичних закладах МО України становила понад мільйон гривень. Коли ми ретельно проаналізували документацію цих солдатів, то не побачили в ній будь-якої інформації про щеплення, проведені у дитячому віці. А її відсутність унеможливлює достовірне вивчення щепного анамнезу молодого поповнення щодо доцільності вакцинації кожного військовика.
Загалом проблема вакцинації, про яку останнім часом чимало говорять, знайома нам, військовим медикам, не лише з чужих слів. Восени 2008 року багато військовослужбовців, наслухавшись різних «страшилок», категорично відмовилися від щеплення проти згаданих інфекцій. Військово-медична служба Збройних Сил України зверталася до МОЗ із проханням про проведення допризовникам і призовникам щеплення. Одначе ми отримали відповідь, що лікувально-профілактичні заклади Міністерства охорони здоров'я не в змозі це робити, бо немає коштів.
Чимало клопоту маємо і з додатковим медичним обстеженням призовників, що пов'язано з незадовільним станом їх здоров'я. Зокрема, навесні 2009 року призовними комісіями було оглянуто 323638 юнаків, із яких понад 42 тисячі відправлено на додаткове медичне обстеження до лікувальних закладів МОЗ України. Найбільше таких призовників виявилося в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській, Харківській областях і Криму. Загалом кількість юнаків, що змушені його проходити, є високою. Наприклад, у 2006 році їх було 104 тисячі, у 2007-му— 102 тисячі, а в 2008-му — 97 тисяч. Не всі з них повертаються до військових комісаріатів, таким чином ухиляючись від призову до війська: протягом 2007–2008 років уникли військової служби більш ніж 70 тисяч юнаків.
Останнім часом чимало солдатів-строковиків достроково залишає військові казарми через захворювання на хронічні вірусні гепатити В і С: упродовж останніх п'яти років із цими діагнозами було звільнено понад 400 чоловік. Особливо непокоїть те, що переважна більшість цих військовиків хворіла ще до призову і їхні недуги було виявлено після того, як їх призвали до війська і вони проходили додаткове обстеження у військових госпіталях.
Не можна не сказати і про недостатній контроль з боку військових комісаріатів за поверненням із додаткового медичного обстеження і повторного прибуття юнаків на призовні комісії, вимогу медичних закладів МОЗ про оплату за медичне обстеження призовників, а також збільшення терміну обстеження, оскільки в лікарнях вони перебувають в загальній черзі тих, хто потребує огляду медиками.
Підготовка до служби в армії має починатися заздалегідь, а не після того, як призовник побував на ВЛК. Проте значну кількість призовників із хронічними захворюваннями виявляють та визнають непридатними до виконання свого конституційного обов'язку лише під час призову, а не на приписці. З цієї причини цю категорію громадян не охоплено лікувально-оздоровчими заходами.
Далеко не всі призовні комісії укомплектовано фахівцями, а ті, котрі там працюють, не завжди знають вимоги керівних документів з питань військово-лікарської експертизи; медкабінети, які, до речі, комплектують коштом місцевих органів влади, не забезпечено як слід медичним і санітарно-технічним майном. Результати останніх перевірок військових комісаріатів засвідчили, що з огляду на проведення організаційно-штатних заходів зі штату обласних військкоматів вилучено посади лікарів. Це, як довело життя, негативно позначилося на організації й проведенні призовних кампаній.
— Що, на Вашу думку, потрібно зробити для молодого поповнення, яке щороку приходить до частин і підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань?
— Найкращий вихід із цієї ситуації полягає в покращенні соціально-економічної ситуації в державі, що неодмінно приведе до поліпшення рівня життя звичайних українських сімей, вихідці з яких приходять до війська. Проте ми розуміємо, що це через відомі причини станеться не так швидко, як нам хочеться. Ми тверезо оцінюємо ситуацію і намагаємось її поліпшити.
На нашу думку, доцільно розширити соціальну базу комплектування війська. Адже нині, згідно з чинним законодавством, близько 30 категорій громадян мають різні пільги щодо призову, в тому числі й такі, котрі дають їм право не служити. Як на мене, то, зважаючи на згадані проблеми, варто переглянути Закон України «Про військовий обов'язок», дещо звузивши коло пільговиків. Хоча б тимчасово, допоки ситуація не поліпшиться чи армія цілковито не перейде на контрактний принцип комплектування.
З метою запобігання направлення до війська призовників із позитивними аналізами на маркери гепатитів В і С, а також тих, яким не зроблено щеплення проти кору, епідемічного паротиту і краснухи, потрібно забезпечувати профілактичні заходи за рахунок місцевих бюджетів.
Щороку зі Збройних Сил достроково звільняють близько 300 військовослужбовців-строковиків, у яких лікарі виявляють розлади психіки та хвороби нервової системи. Це означає, що в роботі призовних комісій (з метою посилення психологічного відбору та недопущення направлення до війська юнаків із нервово-психічними розладами) повинні брати участь і психологи.
Зауважимо, що останнім часом чимало зроблено для поліпшення ситуації з комплектуванням українського війська фізично придатними молодими людьми. Приміром, у результаті співпраці військово-медичної служби Збройних Сил України і МОЗ видано наказ Міністерства охорони здоров'я, яким передбачено вдосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку (взаємодію лікувально-профілактичних закладів МОЗ і військових комісаріатів з питань медичного забезпечення підготовки молоді до служби у війську).
Кабінет Міністрів уніс зміни до положення, яке регламентує підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу, згідно з якими військові комісаріати спільно з органами управління охорони здоров'я планують і контролюють проведення лікувально-оздоровчої роботи, про результати якої інформують місцеві органи влади.
Торік наказом міністра оборони запроваджено нове Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що значно підвищує вимоги до стану здоров'я майбутніх солдатів. Передбачено додаткові лабораторні дослідження, зокрема на серологічний аналіз крові. Це зроблено з метою недопущення до військових частин призовників, які хворіють на гепатит В і С. Для посилення з боку держави соціального захисту військовослужбовців ухвалено урядову постанову, якою передбачено виплату грошових компенсацій в разі настання інвалідності від недуг, отриманих під час проходження військової служби.
Віднедавна призовникам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби через захворювання, які важко діагностувати, надають відстрочку на рік для поглибленого обстеження та лікування у спеціалізованих медичних закладах. Після закінчення цього терміну, якщо призовника не вилікували, його визнають непридатним до служби.
Переконливим доказом того, що військово-медична служба посилює свою роботу, може слугувати і те, що під час осіннього призову-2008, коли на обласні збірні пункти було відряджено найбільш кваліфікованих лікарів з питань військово-медичної експертизи, вдалося запобігти відправленню до війська 2284 юнаків. Із них 236 чоловік визнано непридатними для військової служби за станом здоров'я, а 1277 відправлено на додаткове медичне обстеження.
Інтерв'ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
назад »»»