БЛАГОТВОРНА ЕНЕРГІЯ
АЛЬТЕРНАТИВИ
Організатори виставки альтернативної енергетики резонно вирішили провести її в київській «Експоплазі» з настанням холодних днів. Відвідувачів було багато, але ж могло б бути й більше, бо відновлювані джерела енергії стосуються всіх і кожного. Шкода, що не прийшли ні студенти, ні школярі, ні селяни. А подивитись було на що.
ПІСЛЯМОВА ДО ПОВЧАЛЬНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ
Повна назва міжнародної виставки та конференції — «RENEXPO Східна Європа/Альтернативна енергетика». Заходи проводила німецька виставкова компанія REECO та українська «Євроіндекс». Підтримку забезпечили Міністерство палива та енергетики і Міністерство промислової політики України, Національне агентство екологічних інвестицій та Національне космічне агентство України. Спонсор виставки — компанія REHAU.
1.
Нідерланди створили «Голландську торгову місію з енергоефективності», у якій беруть участь більш як 10 провідних компаній цієї країни. Понад 50 учасників з Німеччини, Австрії, Нідерландів, Білорусі та України продемонстрували нові технології альтернативної енергетики — сонячної, геотермальної, вітрової, а також отримання біопалива, біогазу. Цікавими видалися технології енергозбереження в будівництві, особливо німецькі. Російські фірми чомусь представлені не були. Поза увагою залишилась «велика вітроенергетика» з її потужними та надпотужними установками, які могли б позбавити Україну загрози енергетичної залежності. Не було й згадки про використання чорноморського шельфу, ніхто і словом не обмовився перед відвідувачами про величезний науково-технічний потенціал потужних підприємств нашої країни, особливо в південних містах.
Зарубіжні гості поїхали з України, так і не довідавшись з перших уст про можливості суднобудівних заводів Миколаєва, Херсона чи Феодосії, які мають достатньо можливостей для побудови величезних вітроустановок — таких, що мають вежу заввишки майже 125 метрів до вісі обертання ротора з лопатями завдовжки близько 52 метри. Завод у Миколаєві також залишився в тіні, хоч і має змогу виготовляти потужні редуктори, бо саме він виробляв подібні для кораблів та підводних човнів.
Виставка була влаштована добре, але без висвітлення для широкого загалу вітроенергетичного потенціалу мілководних зон біля берегової лінії Чорного та Азовського морів, прибережних ділянок суходолу. Ніхто не згадав про «вітрове Ельдорадо» в районі Сиваша, де в мулі лежить уся «таблиця Менделєєва», а продукції титано-магнієвого комбінату зарубіжні фірми купують чимало і за великі гроші. Будемо сподіватись, що «слона» не помітили не через втручання сил, яким енергетична самодостатність України сниться в найстрахітливіших снах, а потужні вітроустановки десятиріччями залишаються нездійсненою мрією українських інженерів та вчених.
2.
Статистика знає все. Нашими союзниками в галузі великої вітроенергетики можуть бути Німеччина, Іспанія, Данія та Нідерланди. Наприклад, близько 15 тисяч потужних вітроустановок Німеччини в 2007 р. виробили 22247 мегаватів електроенергії, США — 16818, Іспанії — 15145, Індії — 7580, Китаю — 6050. А приблизно 400 українських «гігантів» виробили всього 89 мегаватів.
Виявляється, молоді українські бізнесмени вміють тверезо оцінювати ситуацію. Перші фірми, які почали співпрацювати з німцями в галузі великої вітроенергетики, спіткала поразка та гірке розчарування, стосується це також і німецької сторони. Річ у тім, що в умовах бурхливого розвитку старі вітроустановки в Німеччині демонтують, а на вивільнених площах споруджують ВЕУ-гіганти. Німецькі фірми ладні були мало не задарма передати демонтовані установки Україні. Білорусія отримала дві такі установки — «для початку». Словом, це те ж саме, що й купівля уживаних німецьких автомобілів. Та ба! Було поставлено такі перепони, що співпрацю довелось припинити.
Тому молоді бізнесмени другої хвилі вирішили, що ніхто не заперечуватиме, якщо спроектувати, побудувати та продавати за кордон та в Україні ВЕУ невеликої потужності. Вони ж погоди не роблять і «газовим королям» ніяким чином не заважають!
Найбільш ефективно працювала фірма GRESA-GROUP, заснована в 1991 році. Минули роки, і тепер на українському та зарубіжному ринках з'явилися вітроустановки малої потужності FLAMINGO AERO. Для свого класу це — вироби високого рівня. Група українських учених здійснила порівняльний аналіз техніко-експлуатаційних характеристик «Фламінго» та вітроустановок світових виробників: українські малі ВЕУ виявилися найкращими у світі.
Фірма продає свої «Фламінго» багатьом країнам світу. Наприклад, їх охоче купують канадці, де вітроенергетичні установки на 20 відсотків задовольняють потреби країни в електроенергії.
Що може, наприклад, FLAMINGO AERO 0,8–3,1? Установка має потужність 0,8 кіловата. Діаметр її ротора з лопатями із склопластику — 3,1 метра. Ротор має три лопаті й горизонтальну вісь обертання. Це ВЕУ «класичної» конструкції. У середньому за місяць «маля» на вежі заввишки 17 м може виробити 200 кіловат-годин електроенергії. Мешканці двокімнатної київської квартири споживають приблизно 100 кіловат-годин. «Фламінго» вигідно використовувати там, де електроенергії або зовсім нема, або її постачають нерегулярно. Правда, через ціну 50 тисяч гривень придбання такої маленької ВЕУ українським споживачем видається проблематичним. Інша справа — в розвинених країнах Заходу. Там «Фламінго» дає змогу заощаджувати кошти.
Фірма, у якій працює багато молодих випускників авіаційних інститутів, знайшла свою нішу на світовому ринку. У її планах — проектування та побудова ВЕУ потужністю 20 кіловат. Звісно, це не 6000 кіловат, які спроможна виробляти надпотужна ВЕУ німецької фірми. Ми просто повинні побажати працівникам фірми GRESA-GROUP успіхів — нині й у майбутньому. Можливо, вони змінять назву своєї фірми на українську, бо рано чи пізно багато вітчизняних споживачів звернуться до них з проханням продати «Фламінго» — рожевого птаха великої мрії.
Уже тепер у GRESA-GROUP можна купити водонагрівачі та сонячні модулі, електричні конвектори. Фірма співпрацює із зарубіжними фірмами та українськими підприємствами, серед яких є й завод «Квазар». А ще вона опікується напрочуд гарним фламінго в Київському зоопарку.
3.
Мале столичне підприємство «Дизарт Студія» виготовляє та продає вітроустановки не з горизонтальною, а з вертикальною віссю обертання робочого ротора. Ця модель простіша за «класичну», бо не залежить від напрямку вітру. Має багато плюсів, малошумна. І ще — не вбиває птахів, коли працює.
Ситуація з талановитими розробками «Дизарт Студії» схожа на долю «Фламінго». Беручкі менеджери молодої фірми налагодили контакти з ученими у США. В Україні є й талановиті інженери, і здібні молоді менеджери. З такими можна мати справу. Фірма пропонує також сонячні колектори, теплі карбонові долівки та електрогенерувальні пластини для облицювання фасадів. Це й дуже гарно, і вигідно, принаймні в квартирі чи будинку завжди є тепла вода.
4.
Зарубіжні фірми та корпорації готові до співпраці з українськими партнерами. Створено «Українську вітроенергетичну асоціацію» та групу «Конкорд» для координації спільних зусиль в галузі вітроенергетики. Разом із зарубіжними партнерами українські науково-технічні заклади провадять важливу підготовчу роботу.
На виставці були представники німецької консалтингової фірми GEONET. Фрау Уте Сімон, наприклад, порадила починати з вимірювання сили вітру, тоді атлас вітрів на території України підказав би, де найвигідніше розмістити вітроустановки. Коли майданчик обрано, на ньому встановлюють вежу з приладами для вимірювання сили вітру та визначення його напрямку. Це дає змогу прогнозувати кількість генерованої електроенергії, аби в майбутньому не підшукувати нового місця для ВЕУ.
Австрійська фірма «Баур» привезла в Україну комплекс для контролю за електромережами. Він розміщений у комфортабельному салоні мікроавтобуса «Мерседес». Мабуть, прилади для високовольтних вимірювань та діагностики везти назад до Австрії не доведеться.
Слід згадати й про вітроенергетику в Криму, особливо в Севастополі. Виявляється, там активно працюють у цьому напрямі. Наприклад, фірма «Атаба» має намір змонтувати ВЕУ «Фламінго» на мисі, який вітри продувають майже безперервно. Навіть установки невеликої потужності дадуть великий прибуток, бо енергії в Криму не вистачає.
На виставці розповідали, що потужна німецька фірма біля Севастополя споруджує завод з виробництва величезних стальних веж для надпотужних ВЕУ. Це трохи дивно, бо суднобудівні заводи Херсона та інших міст, зокрема й індустріального Краматорська, могли б розпочати їхнє виготовлення невідкладно. Мабуть, німці все добре прорахували, і, може статись, що виготовлені в Україні за найсучаснішими технологіями вежі будуть морем експортувати в зарубіжні країни.
До речі, західні фірми хотіли б, аби українська сторона побудувала заводи з випуску лопатей роторів ВЕУ з композитних матеріалів, бо потужностей західних фірм для цього явно недостатньо.
Утрачений час не повернеш, але й прогрес зупинити неможливо.
Володимир РЕПАЛО
також у паперовій версії читайте:
- ХТО ЛЮБИТЕЛІВ РОБИТЬ «ПРОФЕСІОНАЛАМИ»
назад »»»