ВІД АДЕНОМИ ПРОСТАТИ НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ ЖОДНИЙ ЧОЛОВІК
Доброякісну гіперплазію (збільшення) передміхурової залози у народі називають аденомою простати. Ця недуга у чоловіків спостерігається часто. Як не пропустити початок розвитку аденоми, що робити, коли захворювання вже виникло, які перспективи воно дає на майбутнє? Про це наша розмова з головним урологом Київщини, заслуженим лікарем України, завідувачем урологічного відділення обласної клінічної лікарні № 1 Михайлом Олехніком.
— Михайле Миколайовичу, чи відповідає дійсності твердження, що від доброякісної гіперплазії простати не застрахований жодний чоловік?
— Це справді так, оскільки захворювання пов’язане з віком: що старший чоловік, то вища ймовірність розвитку аденоми передміхурової залози. Ще одним чинником ризику є рівень тестостерону — чоловічого статевого гормону. Чим вища його концентрація, тим вищий ризик захворіти на ДГПЗ. Якщо секреція тестостерону в організмі чоловіка зменшена, то знижується й цей ризик. Приміром, у євнухів ДГПЗ ніколи не розвивається. Як засвідчили результати деяких досліджень, велику роль у розвитку цієї недуги відіграє спадковість.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози належить до захворювань із повільним багаторічним перебігом. З віком у більшості чоловіків простата збільшується зазвичай за рахунок її внутрішньої частини, що оточує сечовивідний канал. Залоза починає стискати канал, тому порушується сечовипускання. Якщо вважати, що з віком так має бути, то хвороба прогресуватиме. Прохідність уретри порушуватиметься надалі, і, щоб випорожнити сечовий міхур, потрібні будуть додаткові зусилля. Спочатку це допомагає, але потім цього виявиться недостатньо і в сечовому міхурі збиратиметься залишкова сеча. Відповідно сечовий міхур щоразу більше розтягуватиметься і у хворого розвинеться хронічна затримка сечі. Класичні симптоми ДГПЗ: часті позиви до сечовипускання, слабкий її струмінь, переривчасте випускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, затримка випускання.
— Усі ці симптоми виникають водночас?
— Перебіг недуги має три стадії. Для першої характерне часте сечовипускання, слабкість струменя, але залишкова сеча відсутня. На другій стадії виникає відчуття неповного випорожнення сечового міхура — з’являється залишкова сеча, струмінь поступово слабшає і може виникнути повна затримка випускання. Для третьої стадії характерна хронічна затримка сечі, коли кількість залишкової сечі стає великою і виникає фактично її нетримання.
— Як не довести себе до такого стану? На що передовсім потрібно звернути увагу?
— Мають насторожити нічні позиви до сечовипускання. Здоровий чоловік не повинен прокидатися вночі з бажанням піти до туалету, якщо, звичайно, в нього немає звички багато пити на ніч. На початку хвороби чоловік прокидається раз за ніч, потім два-три, при цьому виділяється лише 80–120 мл сечі. Далі струмінь стає слабшим, спостерігається утруднення під час випускання. Згодом із появою залишкової сечі виникає тяжкість унизу живота, хворий ходить у туалет кожні 20–30 хвилин.
Через хронічну затримку сечі поступово з’являються ознаки ниркової недостатності: сухість у роті, набряки, загальна слабкість, сухість шкіри, неприємний запах із рота. Крім того, залишкова сеча — сприятливе середовище для розвитку інфекцій, хронічного пієлонефриту, циститу.
— Що таке гостра затримка сечовипускання?
— Це патологічний стан, коли пацієнт дуже хоче в туалет, але випускання немає.
— Що робити в такому разі?
— Необхідна термінова евакуація сечі через катетер. Цю маніпуляцію роблять у стерильних умовах, бо існує ризик інфікування сечовивідних шляхів.
— Що може спровокувати розвиток гострої затримки сечі?
— Порушення щадної дієти. Один із головних провокаторів — алкоголь. Тож від міцних напоїв таким хворим потрібно цілковито відмовитися.
— Чи можна сплутати цю недугу за симптоматикою з іншими хворобами?
— Так, за проявами існує схожість між ДГПЗ і раком передміхурової залози. Але для раку більш характерне периферійне, а не центральне ураження залози. Для діагностики чимало інформації про хворобу дає пальцеве ректальне обстеження. Якщо це ДГПЗ, залоза збільшується і часто нагадує кулю, вона стає однорідно щільною. Це принципово відрізняє дисплазію від раку, за якого виникають неоднорідні ущільнення. У переважній більшості випадків залоза зростає у просвіт прямої кишки. Тож поставити діагноз нескладно навіть під час пальцевого обстеження. Але спостерігається і внутрішньоміхурове зростання. Тоді не обійтися без ультразвукового дослідження.
— Які потрібні додаткові дослідження, аби поставити точний діагноз?
— Аналіз сечі може дати інформацію про запальні захворювання сечовивідної системи або приховану кровотечу. За загальним і біохімічним аналізом крові визначають азотовидільну функцію нирок — чи не розвинулася ниркова недостатність. УЗД — найпростіший метод виявлення залишкової сечі та розмірів передміхурової залози.
— Як лікують аденому?
— Важливо не запускати недугу і лікувати її сучасними методами. У розвинутих країнах оперують лише 6% хворих на ДГПЗ, оскільки починають лікувати на ранніх стадіях, коли консервативна терапія допомагає. На жаль, у нас люди звертаються зазвичай на пізніх стадіях, тому відсоток оперативних втручань набагато вищий — 67%. Лікування потрібно розпочинати консервативно з першої стадії захворювання, щоб блокувати зростання аденоми і мінімізувати необхідність оперативного втручання.
— У чому полягає консервативне лікування?
— Воно стало можливим після того, як учені з’ясували причину збільшення залози. Виявилося, що в клітинах передміхурової залози міститься фермент, який трансформує тестостерон на дигідротестостерон (ДГТ). Він є регулювальником зростання залози. Під дією цього ферменту її обсяг навіть у здорового чоловіка збільшується на 1% протягом року. Сенс консервативної терапії полягає у вживанні препаратів, які дають змогу блокувати перетворення тестостерону. На здоров’ї чоловіка це не позначається. Через регулярне вживання ліків залоза зменшується. Ефективність лікування контролюють за допомогою УЗД.
— Як довго треба вживати ліки?
— Медикаментозні препарати потрібно застосовувати протягом життя, навіть якщо передміхурова залоза зменшилася. Відмова від них призведе до відновлення її зростання.
— Михайле Миколайовичу, чи є лікарські засоби, здатні цілковито вилікувати цю недугу?
— Ліків, які стовідсотково допоможуть позбутися аденоми передміхурової залози, насправді немає. Звичайно, подальше зростання хвороби на ранніх стадіях допомагають загальмувати омнік, проскар, кардура, простамол уно тощо. Однак ними вилікувати ДГПЗ неможливо. Тому хворі, котрі своєчасно почали лікування, можуть уникнути операції за умови, що вони усе життя вживатимуть ліки.
— Чи потрібно чоловікам дотримуватися дієти?
— Консервативне лікування слід розпочинати з дієти. Вважається, що їжа, багата на тваринні жири, стимулює розвиток ДГПЗ і раку передміхурової залози. Тому відмовтеся від жирного м’яса, ковбас, сосисок. У раціоні мають обов’язково бути продукти, що містять природні фітоестрогени, які мають схожу на жіночі статеві гормони дію,— соя, горох і квасоля. Обов’язково вживайте томати, що пройшли теплову обробку. Корисні лісові ягоди. Про алкоголь, як ми зазначали, потрібно забути.
— Що робити, коли ліки не допомагають?
— Тоді потрібне оперативне лікування. За великих розмірів передміхурової залози виконують відкрите оперативне втручання шляхом її вилучення. Але у наш час «золотим стандартом» оперування є ТУР (трансуретральна резекція) залози — малоінвазивне (малотравматичне) втручання. Операцію роблять за допомогою ендоскопа, в середину якого вмонтовано рухому петлю, якою керує хірург. На петлю подають напругу високої частоти, внаслідок чого нею можна різати тканини. Петлю вводять у сечовивідний канал і лікар зсередини вистригає ушкоджені гіперплазією тканини залози. Актуальним методом лікування є також щадне випарювання передміхурової залози за допомогою лазера, без ушкодження прилеглих тканин.
Метод оперативного втручання вибирають залежно від можливості клініки та вміння хірурга. Наше відділення має сучасну матеріально-технічну базу, що дає змогу індивідуально призначати лікування. Маємо змогу проводити ТУР залози. У нашому розпорядженні й імпульсний гольмієвий лазер, який використовують не лише при малоінвазивних операціях на передміхуровій залозі, а й у разі літотрипсії — дроблення каменів у нирках хворих на сечокам’яну недугу. Такі методи оперування ДГПЗ як ТУР і лазерне особливо важливі для людей похилого віку із супутніми захворюваннями, оскільки таке малотравматичне втручання не дає навантаження на інші органи й системи. Нас тішить і те, що ці сучасні технології оперативного втручання дають змогу пацієнтам уникати пожиттєвої цистостоми, коли роль сечовивідного каналу відігравала трубочка, виведена назовні живота.
— Що Ви можете порадити для профілактики аденоми?
— Єдиний реальний шлях дбати про своє здоров’я — двічі на рік обстежуватися в уролога.
Яна СНІЖНА
також у паперовій версії читайте:
- ДЕЦИБЕЛИ АТАКУЮТЬ...
- МІНУС ОДНА ПІДОЗРА
назад »»»