ВАЛІЗИ ПАКУВАТИ НЕ ПОСПІШАЮТЬ...
До урядового подарунка — новорічно-різдвяних вихідних — народ уже звик. Бажання у вільні від роботи дні (з першого до десятого січня) відірватися від столу з наїдками і дременути світ за очі, подейкують, залишається, а от можливості — ні. Аргументи сумні й вагомі: фінанси «співають романси», грип вирує й президентські вибори семимильними кроками наближаються. Причетні до турбізнесу фахівці з болем у серці констатують: «Три в одному може вбити галузь»...

У відпустку йдуть... туроператори
Як відомо, економічно-політичні удари країна переживала ще десять років тому, коли значно падав рівень реальних доходів населення, курси іноземних валют підскакували вгору, банківські платежі «заморожувалися». Тоді над малими і великими турфірмами нависав дамоклів меч банкрутства.
На жаль, подібна ситуація склалася й тепер. Щоправда, оптимісти сподіваються на порятунок. Не марно колись Бонавентура у творі «Сто тисяч» Карпенка-Карого запевнив: «Досвід і практика — велике діло». Тому переважно на це й покладаються турбізнесмени. Плече підтримки їм підставляє Туристична асоціація України (ТАУ). За її ініціативи ще 18 вересня спільно з Радою підприємців при Кабінеті Міністрів обговорювали проблеми в’їзного та внутрішнього туризму. Акцент робили на державній підтримці пріоритетних видів туризму в умовах фінансової кризи. В тій «коаліції» була Ольга Соколова, перший заступник голови Державної служби туризму і курортів, уповноважені представники Мінекономіки та Держпідприємництва. Пізніше відбулося ініційоване ТАУ обговорення проекту розпорядження Кабміну «Про затвердження плану заходів з вирішення проблемних питань розвитку в’їзного й внутрішнього туризму та їх державної підтримки в умовах фінансової кризи».
Утім, як не прикро, домінує в цьому лише термін «проект». Поки. Особливо на собі це відчувають ті, хто працює саме на прийом іноземців в Україні. Високопосадовці знають, що пізнавально-відпочинкова індустрія лідирує в списку найважливіших соціально-економічних галузей світової економіки. В понад сорока країнах — головне джерело наповнення бюджету, в сімдесяти — одна з трьох основних його статей. Ми до цих списків не входимо.
Один із прикладів — туроператори «Олімп-тревел». Вони вже п’ятнадцять років за кордоном «розкручують» принади нашої батьківщини, знайомлять прибульців з історичними, культурними, природними багатствами, їздять на міжнародні виставки. Одне слово, роблять усе, аби до нас їхали люди і ділові, й цікаві. Для таких розробили понад сто маршрутів. Проте участь у престижній виставці ділового й пізнавального туризму ЕІВТМ у Барселоні засвідчує: спостерігається спад інтересу до нас.
— Презентація в Барселоні доволі дорого коштує,— поділилася Тетяна Волошина, генеральний директор «Олімп-тревел».— За один квадратний метр експозиції треба віддати тисячу доларів. Тому й об’єдналися в цьому з готелями «Україна», «Прем’єр-палац» і авіакомпанією МАУ — разом демонстрували можливості надавати вояжерам стіл і дім. Щодня у нас було від 10 до 15 переговорів із європейськими й американськими баєрами (покупцями). Та чи перетворяться вони в угоди про співпрацю,— невідомо. Вижити треба. Торік ми прийняли близько десяти тисяч туристів. Зараз навіть порівнювати страшно: клієнтів було майже на сорок відсотків менше. Це при тому, що їхати в Україну допомагає безвізовий режим з Євросоюзом, США, Канадою та Японією. Зовсім мало було німецьких і американських гостей. А діловий туризм узагалі занепав. Аби нам не вмерти, змушені майже половину співробітників відправляти у відпустку за власний рахунок.

Бум відкладається
Статистика свідчить: показники галузі падають. Процес почався ще торік, коли тільки фінансова криза вдарила по туризму. Тепер до неї приєдналися й грипозні віруси. Особливо зараз, коли пандемія нарощує темпи.
За даними Держкомтуризму і курортів, минулого року Україну відвідало 1,7 мільйона іноземних вояжерів, нині таких клієнтів нарахували 384,5 тисячі. Наших же, які хотіли б поїхати «за бугор», кажуть, на двадцять відсотків стало менше. Це вагомо вплинуло на діапазон пропозицій. Туроператори змушені скоротити бронювання місць у готелях, відмовитися від третини чартерів на Єгипет. Потерпіли й донедавна популярні Фінляндія й Австрія.
— Ми хотіли взяти онука й поїхати до Суомі на свята,— поділилася киянка Світлана Щербаха, котра, мандруючи з сім’єю, пізнає світ.— Знаємо, що спочатку в колишній столиці Фінляндії Турку оголошують «різдвяний мир». Потім настає час Діда Мороза — Йолупуккі. Мріяли, аби наш онук Максим саме там із ним познайомився, отримав подарунок і послухав розповідь про довгу мандрівку з гори Корватунтурі, що в східній Лапландії. Прикро, але сидітимемо вдома — обставини і ціни «прикували» до гнізда.
Зрозуміти їх можна. В середньому за тиждень у Фінляндії людині треба віддати півтори тисячі євро, та ще й при собі мати гроші. Гірськолижна Австрія коштує приблизно стільки ж. Тому активні столичні турагентства акцентують увагу на «демократичних» автобусних турах Європою.
— Ми звикли «і рости, і діяти», прилаштовуючись до ситуації в країні,— каже Наталя Бортновська, директор компанії «Треба тур».— Намагаємося пропонувати за доступний мінімум грошей максимум вражень. Зазвичай це 5–6-добові поїздки автобусами до сусідів в Угорщину, Польщу, Словаччину із заїздами, наприклад, у Відень, Зальцбург, Інсбрук. Любителі мандрів знають: з 14 до 27 грудня спостерігається серйозний спад попиту на пропозиції, тому користуються вагомими знижками. Потім ціни дещо піднімаються — Новий рік їх диктує. Щоправда, раніше до вартості путівки входили й приблизно 50 євро за святковий бенкет, тепер це — ініціатива самих туристів. Узагалі відчуваємо: нині клієнти — особливо фінансово скромні люди.

Турніри турменестрелів
Знаєте, як деякі турбізнесмени, що пройшли Крим і Рим, охрестили себе й колег? Турменестрелями! Адже вони, як класичні менестрелі — народні музиканти, поети й співаки — «прочісують» міста й ярмарки, «оспівуючи» свої пропозиції й можливості. З гіркотою кажуть: у нинішній час, аби економічно-грипозний стрес не добив галузь, змушені влаштовувати між собою своєрідні турніри. Бо, як відомо, тільки переможці виживають.
— Увесь рік боремося зі спадом у галузі,— з болем у серці розповідає Ігор Глушенков, член виконкому Туристичної асоціації України.— Прикро, але загалом показники впали майже на сорок відсотків. У багатьох фірмах навіть літній сезон був зіпсований. Терпіли і сподівалися: взимку кризи вже не буде. В це вірили, бо наприкінці жовтня — в листопаді спостерігався кількісний сплеск охочих виїжджати на відпочинок за кордон. Простимулював це грип. Хто мав можливість, так тікав від нього. Особливий попит був на Туреччину, Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати. Там багато принад, до того ж візи оформлювати не треба. Здавалося, оговтаємося. Потроху публіка почала цікавитися зимовими пропозиціями. Аж раптом зафіксували своєрідні «діри». «Розкручені» й об’їжджені острови Балі й Мальдіви, де за традиційне перебування треба заплатити приблизно три тисячі доларів, попитом зараз не користуються. Тому туди раз на десять днів літак одних туристів привозить, інших — забирає. Цей регіон полюбляють VIP-персони, але перед виборами вони, мабуть, не ризикують виїжджати.
Наразі туристичне затишшя відчувають і сусіди-словаки. Раніше до них літали чартери аж до березня. Нині ж, через кризу,— лише на Новий рік. Це при тому, що на їхні гірськолижні курорти, як, до речі, й на болгарські, з 25 грудня до 3 січня можна придбати путівки в межах 500 євро.
Оці економічні проблеми штовхають їхати на тиждень в рідні пенати — Драгобрат, Буковель, Славське. Там за це просять від 900 гривень до 5 (!) тисяч із особи. Місць достатньо і на Новий рік, і на Різдво. Фахівці порівнюють ціни в двомісному номері готелю в Буковелі з цінами в зимовій польській столиці Закопане. До слова, у поляків мистецьких пропозицій і розваг значно більше, ніж у наших Карпатах. Зазвичай під час зимових свят там влаштовують карнавали, готують спеціальні програми. А ми — додаткові поїзди. Сподіваюсь, вони будуть заповнені...

також у паперовій версії читайте:

---