КИЇВСЬКИЙ САМІТ
УКРАЇНА — ЄВРОСОЮЗ
Четвертого грудня в Києві відбувся черговий саміт Україна — Європейський Союз. Ця зустріч стала першим вищим форумом між Україною та ЄС, який відбувся відразу після набуття чинності Лісабонським договором. Водночас в Євросоюзі тривають гострі суперечки між державами, прихильними до перспективи членства України, до яких належать Польща та країни Прибалтики, та скептично налаштованими країнами «старої» Європи. Причому реальне завершення цього непростого процесу явно відкладається на період після підбиття підсумків президентських виборів в Україні. Тож зрозуміло, чому на київському саміті не відбулося вирішального прориву — укладання угоди про асоціацію між нашою країною та Європейським Союзом. У процесі підготовки тексту цієї угоди українська сторона запропонувала розділити політичну частину угоди про асоціацію та її економічну складову, яка стосується утворення зони вільної торгівлі. Однак у Брюсселі не підтримали цієї ідеї, натомість сторони заглибилися в урегулювання непростих торговельних суперечок. Брюссель наполягає на безумовному відкритті українського ринку для товарів європейських виробників і водночас демонструє неготовність на паритетних конкурентних засадах відкрити свій ринок для українських товарів. Тарифні та сертифікаційні бар’єри стали основною «лінією оборони» Європейського Союзу від української продукції, зокрема українського аграрного сектора. Зрозуміло, що позитивних рішень з цих питань у Києві не досягнуто, тому наступні раунди переговорів про утворення зони вільної торгівлі заплановано на березень та травень наступного року. Тобто можливе підписання угоди про асоціацію відкладено на період після завершення президентських виборів в Україні. Так само в стадії обговорення перебувають проблеми, пов’язані з політичними аспектами співпраці. Зокрема, Україна готова розглянути ймовірну участь своїх сил спеціального призначення в операції Європейського Союзу «Аталанта» проти сомалійських піратів. Поки що йдеться про можливу форму такої участі. Обговорювалися також питання наповнення конкретним змістом програми Євросоюзу «Східне партнерство». Позитивним результатом київського саміту можна вважати готовність сторін максимально ефективно використовувати наявні можливості для налагодження взаємовигідної та конструктивної співпраці та подолання перешкод, які виникають на цьому тернистому шляху. також у паперовій версії читайте:
|