ЦІКАВО ПРО КОСМОС ТА КОСМОНАВТИКУ ДЛЯ ЮНАЦТВА
(І НЕ ТІЛЬКИ)
У Києві видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» презентувало випущену ним у світ енциклопедію «Український космос».
У прес-конференції, проведеній з цієї нагоди видавництвом спільно з Національним космічним агентством України, взяли участь не лише автори книги — Іван Малкович, Сергій Грабовський і Валерій Чередниченко, а й дехто з тих, хто усіляко допомагав авторському колективові у підготовці матеріалів для енциклопедії,— заступник генерального директора НКАУ Едуард Кузнєцов, перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, керівник інформаційно-аналітичного центру «Спейс-Інформ» Микола Мітрахов.
На палітурці енциклопедії «Український космос» її упорядники, вочевидь не позбавлені почуття гумору, надрукували, крім назви книги, ще й фразу, одна частина якої, здавалося б, суперечить іншій: «Для юнацтва від 12 до 112». І такий вельми широкий віковий діапазон — не просто «прикол», а віддзеркалення змісту текстів нової енциклопедії, які за доступністю викладу будуть зрозумілими для дітей та юнацтва — й водночас аж ніяк не скочуються до примітивної поверховості, котра, на жаль, трапляється у деяких дитячо-юнацьких науково-популярних виданнях. А тут — і в історичних розділах книги, і в її частинах, присвячених сучасній вітчизняній та світовій космонавтиці,— популярний характер висвітлення найрізноманітніших даних гармонійно поєднується з широкою і багатогранною інформативністю й цілеспрямованістю подання матеріалів, котрі автори збирали з різних джерел не тільки в Україні, а й в інших державах.
В енциклопедії «Український космос» використано також відомості, надані упорядникам книги Житомирським музеєм космонавтики і Полтавським музеєм авіації та космонавтики, і низка фотоілюстрацій з альбому «Україна космічна», виданого торік НКАУ та центром «Спейс-Інформ», і фотографії з сайту Національного агентства США з аеронавтики і космічних досліджень (NASA).
Попри назву енциклопедії «Український космос», у ній знайшли відображення не тільки події й люди, які певним чином причетні до України. В книзі наведено чимало відомостей і про вчених, конструкторів та інших фахівців з різних країн, котрі як у далекі часи, так і у відносно нещодавні роки досліджували Всесвіт, створювали і випробовували літальні апарати, ракетну і ракетно-космічну техніку.
І все ж, певна річ, найбільше уваги в новій енциклопедії приділено нашим співвітчизникам. Це, зокрема, генерал Олександр Засядько (він у ХІХ ст. створював бойові порохові ракети); революціонер Микола Кибальчич (автор одного з перших проектів польоту в космос); видатні вчені Володимир Вернадський і Костянтин Ціолковський, Юрій Кондратюк (він же Олександр Шергей), який першим опрацював оригінальну розробку щодо траси космічного польоту із землі до Місяця; конструктори ракетної й космічної техніки Георгій Лангемак, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Михайло Янгель, Володимир Челомей, Михайло Решетньов, Гліб Лозино-Лозинський, учений-астроном академік НАНУ Ярослав Яцків; будівничі й керівники ракетних полігонів і космодромів Василь Вознюк, Михайло Григоренко, Олексій Нестеренко та інші.
Окремий розділ присвячено космонавтам — вихідцям із України, починаючи з 1960-х. Це Павло Попович, Георгій Береговий, Георгій Шонін, Георгій Добровольський, Віталій Жолобов, Володимир Ляхов, Леонід Попов, Леонід Кизим, Ігор Волк, Володимир Васютін, Олександр Волков, Анатолій Левченко, Анатолій Арцебарський, Василь Циблієв, Юрій Маленченко, Юрій Гідзенко, Юрій Онуфрієнко, Леонід Каденюк, Олег Котов, Сергій Волков, а також американські астронавти українського походження — Керол Бобко, Джудіт Рєзнік, Брюс Мельник, Хайдемарі Стефанишин-Пайпер, перша канадська жінка-астронавт — етнічна українка Роберта Бондар.
Чимало розділів енциклопедії відведено дослідженням Місяця, Марса та інших космічних об’єктів, зондуванню Землі з космосу тощо, сьогоденню і перспективам розвитку ракетно-космічної галузі України, в тому числі її участі в різних міжнародних проектах — таких як «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «Вега», «Алкантара Циклон Спейс», «ТаурусІІ», «Радіоастрон», «МКС» (Міжнародна космічна станція), «Ехрloration». У книзі є й розділ з прогнозами щодо очікуваних подій наступних десятиліть у світовій космонавтиці.