ПОТРІБНІ ГРОШІ
НА МОДЕРНІЗАЦІЮ
Аж 35 мільярдів доларів хоче витратити французький уряд на модернізацію країни, а особливо на розвиток вищої освіти. Проте скептики попереджають, що називати цей крок великою чи навіть національною позикою є спритним піар-ходом. Цього не змінює факт, що Франція, яка і так має завелику заборгованість, як держава зони євро заборгує ще більше. Про таку позику влітку говорив президент Ніколя Саркозі. А тиждень тому спеціальна комісія під керівництвом колишніх прем'єрів Мішеля Рокара і Аллана Жюппе передала урядові підготовлену доповідь, в якій оцінює, що подібна позика має становити 35 млрд євро. Водночас зазначається сім головних галузей, на які повинно бути витрачено гроші. Шістнадцять мільярдів євро планується витратити на підтримку університетів, включно з будівництвом нових університетських містечок. У світових рейтингах французькі виші далеко позаду за британськими, швейцарськими, не кажучи про американські. Інші цілі — будівництво міст майбутнього, а це, серед іншого, краща термічна ізоляція соціальних помешкань. У програмі «Інформаційне суспільство» йдеться також про розвиток широкополосного Інтернету. За рахунок кредиту на модернізацію країни уряд має намір підтримувати чисту енергію і чистий транспорт, інноваційні малі підприємства та медичні, біологічні й сільськогосподарські дослідження. «Існує два способи поганої підготовки до майбутнього. Перший — акумулювання боргів, аби фінансувати нинішні витрати. Але другий ще гірший — не інвестувати галузі, які будуть «моторами» розвитку»,— пишуть у своїй доповіді екс-прем'єри. У ній не йдеться, звідки можна взяти 35 млрд євро. Спочатку говорилось про можливість кредиту у громадян. Такий кредит вимагав би загальної державної інформаційної кампанії й більш корисних умов кредитування, ніж дають приватні банки. Останнім часом уряд запевняє, що здобуде гроші на фінансових ринках, але щоб не похитнути кредитного рейтингу Франції, таким чином може позичити ще приблизно 20 мільярдів. Решта мусить походити з тимчасової антикризової допомоги банкам, яку вони зобов'язані повернути. Проблема в тому, що борг Франції набагато більший за дозволені в країні зони євро 3% ВВП. Цього року, за прогнозами Європейської комісії, він сягатиме понад 6% ВВП. Із Брюсселя вже чути грізні нагадування, як тільки мовиться про кредит. Натомість його прихильники звертають увагу на те, що інвестиції вельми потрібні й це — найкращий спосіб їх фінансувати. Остаточне рішення у цій справі ухвалить уряд. Це не перший випадок, коли французька влада звертається до так званої національної позики, щоб фінансувати розвиток. Таку позику взяв у громадян у 1993 році прем'єр Едвард Балладюр і міністр фінансів Ніколя Саркозі. 40 мільярдів франків (приблизно 6 мільярдів євро) мали сприяти створенню місць праці для молодих і публічним будівельним інвестиціям. Держава сподівалась сплатити кредит за гроші від приватизації. Проте доходи виявились недостатніми і уряд змушений був доплатити. Наслідки виявились щонайменше сумнівними — безробіття серед молоді лишається однією з найгостріших проблем Франції. Євген ПЕТРЕНКО також у паперовій версії читайте:
|