СПРОБА РЕАНІМАЦІЇ ЄВРАЗЕС
Сьогодні в Мінську відбувається саміт глав держав Євразійського економічного союзу (ЄвразЕС). Нагадаємо, що це міждержавне утворення було започатковане 2005 року, коли Росія, Білорусь та Казахстан поставили за мету формування спільного ринку з чотирма свободами, тобто вільного пересування через кордони товарів, капіталів, робочої сили і послуг. Проте, як зазвичай буває з пострадянськими проектами інтеграції, ЄвразЕС почав «пробуксовувати» з перших років свого існування.
На думку багатьох експертів, причини цього явища полягають у принципово відмінному баченні механізмів досягнення стратегічної мети. Адже Росія продовжує вважати ЄвразЕС лише формою свого домінування на пострадянському просторі. Це не влаштовує не лише Білорусь, а й Казахстан.
Минулого тижня на зустрічі глав урядів країн Співдружності незалежних держав у Ялті знадобилося втручання президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, аби погодити суперечливі питання транзиту нафти та газу територією Казахстану до Росії й взаємної промислової кооперації. Ще гостріші суперечності до ЄвразЕС вносить російсько-білоруська взаємодія.
Нагадаємо, що цьогоріч виповнилося десять років від підписання договору про створення російсько-білоруського союзу. За задумом його ініціаторів, до цього часу мало бути створено спільну грошову одиницю та затверджено конституцію союзної держави. Однак після того як 2000-го президентом Росії став Володимир Путін, темп російсько-білоруської інтеграції зійшов нанівець. Насамперед російський лідер запропонував приєднати Білорусь до Російської Федерації на правах суб’єкта федерації. Це не влаштувало не лише білоруську демократичну опозицію, а й президента Олександра Лукашенка. Регулярними були суперечки Москви та Мінська з практичних економічних питань. Зрештою, «Газпром» за борги приватизував білоруське підприємство «Білтрансгаз», але від того відносини не стали братніми.
Білоруські офіційні кола проігнорували публічну пропозицію державного секретаря російсько-білоруського союзу Павла Бородіна, який ініціював схвалення «перехідної конституції союзної держави».
Водночас президент Олександр Лукашенко висловив сумніви в доцільності російського варіанта угоди про митний союз. Символічно, що Росія, Білорусь та Казахстан не вважають за потрібне (навіть у разі підписання угоди про митний союз) змінювати умови власних переговорів про вступ до Світової організації торгівлі. Адже в останній структурі учасники митного союзу мають вести переговори не індивідуально, а колективно.
Наскільки виправдає себе митний союз у форматі ЄвразЕС — покаже час. Та поки символічно, що напередодні мінської зустрічі в Києві обговорювалися перспективи транзиту через Білорусь української електроенергії до Литви. Це означає, що Білорусь не має наміру робити лише одну економічну ставку на Росію і Казахстан. Така політика послідовного розширення кола торговельних партнерів може бути корисною і для України.