ПРО МІСТЕРА КЕТЛА, ЯКИЙ ЗАКИПІВ...
Твір, запропонований глядачам Національним академічним українським драматичним театром імені І. Франка, ламає всі звичні стереотипи щодо англійців.

Приміром, економка тут, хоч і ввічлива та пунктуальна, не боїться висловити відверте здивування поведінкою господаря. Жінки, котрі приходять до цього будинку, своєю поведінкою наважуються прозоро натякати, що згодилися б на більш, сказати б, неформальні стосунки. Та й власник будинку, містер Кетл, теж таке втнув — після 20-річної сумлінної роботи в банку заявив, що більше туди не з'явиться... Це тільки зав'язка детективної історії, що стала сюжетом прем'єрної вистави столичного Театру імені Івана Франка — «Скандальна пригода містера Кетла та місіс Мун» за однойменною п'єсою класика англійської літератури Джона Бойнтона Прістлі (український переклад Сергія Борщевського).
Творчість цього письменника різноманітна й різножанрова: романи, повісті, рецензії, есе на літературні та історичні теми. Іноді він видавав по п'ять-шість книг на рік. Окрім цього, займався режисурою, керував двома лондонськими театрами. Основною темою більшості п'єс Джона Прістлі є викриття руйнівної сили лицемірства, будь-якої фальші, котра нівелює особистість.
Попри те, що жанр вистави «Скандальна пригода містера Кетла та місіс Мун» визначений як лірична комедія, у ній поєднано елементи психологічної драми, детективу, фарсу, фантасмагорії. Невипадково її постановку здійснив режисер Юрій Одинокий, адже він є майстром кожного з названих жанрів та їхнього синтезу.
Новий спектакль франківців став бенефісом народного артиста України Володимира Нечепоренка і присвячений його 60-літтю. Цього фактурного й талановитого актора добре знають глядачі театру й кіно, а також радіослухачі. В його мистецькому доробку чимало яскравих образів, зокрема Михайло Гурман («Украдене щастя»), полковник Пікерінг («Пігмаліон»), Мортон («Віват, королево!»), Олександр («Сентиментальний круїз»), Атос («Ех, мушкетери, мушкетери...»). Володимир Нечепоренко реалізує набутий професіоналізм і як ведучий концертів, церемоній, популярної науково-пізнавальної програми «АБЦ», що виходить в ефір по понеділках на першому каналі Українського радіо. Пан Володимир устигає й викладати: він є завідувачем кафедри сценічної мови Національного університету культури і мистецтв.
Персонажам, утіленим актором, часто притаманні такі риси як здатність палко кохати, бути вірним у дружбі та любові, шляхетність, принциповість, рішучість. Характер головного героя бенефісної вистави Нечепоренка поєднує в собі багато з названих чеснот. Водночас він є дивовижно суперечливим і неоднозначним. «Кетл» у перекладі з англійської означає «чайник». І ось цей «чайник» раптом закипів, не витримавши нудного й одноманітного життя провінційного міста з його сумнівними цінностями, що нав'язливо декларуються й «обговоренню не підлягають». Бідолашних обивателів охоплює жах, коли вони спостерігають, як Джордж Кетл, який зовсім недавно нічим не відрізнявся від них, раптом полишив свою престижну посаду управителя єдиного банку в невеличкому містечку, й тепер займається казна-чим: бавиться у придбану в магазині дитячу гру «Полювання в океані», вилазить пожежною драбиною на дах власного будинку й прогулюється там. Та й це ще не все. Він перейнявся й музикою. Грає на тарелях, обіцяє також перетворити на музичні інструменти відра й інші побутові предмети, наспівує «Красуні кабаре» і намагається награвати «Половецькі танці» з опери О. Бородіна «Князь Ігор». «Ну то й що? — запитає хтось.— Хай собі людина радіє життю і змінює у ньому все, що забажає». Але ж у будь-якому суспільстві, навіть найвільнішому, знаходиться багато охочих сказати такій людині «зась».
Головного героя «Скандальної пригоди...» намагаються лікувати і майже досягають успіху, однак від повсталого, як каже психотерапевт-гіпнотизер, підсвідомого «я» вже не врятуєш, а тим більше немає ліків від кохання... Саме це почуття дає містерові Кетлу шанс на порятунок.
Гідною партнеркою Володимира Нечепоренка у виставі є народна артистка України Поліна Лазова. Її героїня — Делія Мун у першому виході на сцену схожа, здавалося б, на безнадійно закомплексовану «синю панчоху». Треба мати неабиякі досвід та інтуїцію, аби розгледіти в ній глибоко приховану жіночність, і Джорджу Кетлу це вдається. Не бракує йому і мужності поборотися за жінку, знеособлену в нещасливому шлюбі. Актриса майстерно розкриває характер героїні — внутрішню боротьбу, вивільнення нереалізованих душевних якостей, силу волі, котра прокинулась раптово, але не на одну мить...
На глядачів чекає низка вдалих акторських робіт. У виставі побачите народного артиста України Олега Шаварського (містер Клінтон), заслужених артистів Зінаїду Цесаренко (місіс Твіг, економка), Василя Башу (Стріт, поліцейський інспектор), Володимира Ніколаєнка (лікар Гренок), Ірину Мельник (Моніка Твіг).
Органічною частиною англійської ліричної комедії є музика Ігоря Мамушева, що нагадує монотонне накрапання дощу, проте з певним присмаком загадковості...

Тетяна КРОП

також у паперовій версії читайте:

---