ВІДСТОЮЮТЬ ІНТЕРЕСИ ДЕРЖАВИ І ЛЮДИНИ
Серед багатьох чинників, що впливають на боєготовність війська, не останнє місце посідає дотримання в ньому вимог чинного законодавства.
1 ГРУДНЯ— ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ
ПРОКУРАТУРИ Останнім часом кількість різних правопорушень, а також і злочинів у Збройних силах України суттєво скоротилася. В цьому, без сумніву, чимала заслуга командирів, інших посадових осіб частин і підрозділів. Одначе вагомий внесок у цю важливу справу роблять і військові правоохоронці. Напередодні їхнього професійного свята — Дня працівників прокуратури — я зустрівся з першим заступником начальника Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, заслуженим юристом України, генерал-майором юстиції Василем Козачуком і попросив його розповісти про роботу, яку проводять військові прокурори щодо зміцнення у ЗС, інших військових формуваннях держави законності й правопорядку.
— Хочу передовсім зазначити, що протягом останніх років окреслилась стала тенденція до зменшення в українському війську кількості злочинів і різних правопорушень,— говорить Василь Петрович.— На підтвердження сказаного посилатимусь на статистичні дані за останні десять місяців поточного року і аналогічний період минулого. Так ось, за 10 місяців 2009-го у ЗС зареєстровано 575 злочинів, що на дев’ять відсотків менше, ніж за цей самий період минулого. Особливо радує те, що поменшало випадків зловживання владою — на 47 відсотків, злочинів проти власності — на 30, у тому числі скоєних шляхом грабежу, розбою — на 69, а також загальнокримінальних злочинів — на 19 відсотків.
— Від самого початку нашої розмови не можу обійти увагою трагічну загибель солдата в одній з частин Південного оперативного командування, що викликала неоднозначну реакцію в суспільстві. Преса, зокрема, стверджує, що командування може спробувати якось вигородити офіцера, з пістолета якого був застрелений юнак. Що скажете з цього приводу, Василю Петровичу?
— Обставини, за яких пішов із життя хлопець, ретельно розслідують органи військової прокуратури. Про цей прикрий випадок поінформовані не лише перші особи Міністерства оборони, а й країни, приміром Президент Віктор Ющенко. Тому говорити про якісь намагання приховати справжні обставини, за яких загинув солдат, не доводиться. Переконаний: кримінальна справа, порушена за фактом загибелі військовослужбовця, буде розслідувана, а про результати поінформують громадськість.
— У колишній Радянській армії солдати часто потерпали від так званих позастатутних відносин. Зі створенням Збройних сил України чимало надій покладалося на викорінення цього ганебного явища. Проте, на жаль, воно досі існує. Чому?
— Проблема позастатутних відносин військовослужбовців є складною і однозначну відповідь на це запитання важко знайти. В суспільстві побутує думка, що в цьому винне винятково військо. Як людина, котра віддала службі в органах військової прокуратури кілька десятків років життя, категорично не згодний із цим твердженням. Як на мене, витоки так званої дідівщини слід шукати в сім’ях, де протягом 18 років виховували майбутніх «дідів», навчальних закладах, де вони вчилися, і загалом у нашому суспільстві. Ми знаємо, що нині до війська приходить чимало юнаків, батьки яких не займалися як слід їхнім вихованням, бачимо, які «цінності» пропагує телебачення тощо. Словом, майбутнім солдатам змалку прищеплюють хибні цінності. Скажіть, невже офіцер спроможний протягом кількох місяців перевиховати підлеглого, який звик свої проблеми вирішувати за допомогою кулаків? Якщо молода людина перебувала в міліції на обліку за скоєння протиправних дій, то чи дослухається вона до закликів командира дотримуватись загальноприйнятих правил поведінки і не кривдити своїх товаришів? Гадаю, що ні. Принаймні у більшості випадків. Проте це ніскільки не виправдовує посадових осіб, які не приділяють достатньо уваги дотриманню у своїх частинах і підрозділах статутного порядку, не знають справжнього стану речей. Перефразовуючи вислів відомого кіногероя, скажу так: той, хто знущається над іншими солдатами, принижуючи їхню людську гідність, має відповідати за свої вчинки, в тому числі згідно з Кримінальним кодексом України.
— До речі, що каже з цього приводу статистика?
— Протягом десяти місяців 2009 року в усіх військових формуваннях України в результаті позастатутних відносин постраждав 241 військовослужбовець. Це на 54 відсотки більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ця цифра має насторожити найперше офіцерів, які відповідають за здоров’я і життя своїх підлеглих.
— Однією з найболючіших проблем армії є проблема травматизму, смертності з-поміж особового складу. Звідси й запитання: допоки українські матері зустрічатимуть своїх синів із війська з підірваним здоров’ям, а то й у трунах?
— Так, ця проблема є надзвичайно болючою. Насамперед для батьків травмованих і загиблих вояків, які, проводжаючи синів до війська, сподіваються дочекатись їх живими і здоровими. Знаю, що керівництво Міністерства оборони, інших силових відомств чимало для цього робить. Проте, на жаль, поки не вдається досягти того, щоб усі військовослужбовці поверталися до рідних домівок живими і здоровими. За десять місяців поточного року у військових формуваннях лише в результаті злочинів загинуло 16 військовослужбовців, а всього через різні надзвичайні події пішли з життя 63 військовики. З них при виконанні службових обов’язків загинуло восьмеро чоловік. Інакше, як украй трагічною, цю статистику важко назвати. Зважаючи на ці статистичні дані, командири, посадові особи силових відомств мають докладати значно більше зусиль для запобігання травматизму і смертності у підлеглих їм частинах і підрозділах.
— Як прокоментуєте те, що в одній з військових частин столичного гарнізону двоє офіцерів тривалий час принижували людську гідність своїх підлеглих?
— Вони заплямували офіцерські погони і недостойні їх носити: про офіцерську честь не кажу, бо її у старшого лейтенанта і капітана, мабуть, ніколи не було. Тому обох звільнили з армії, позбавили військових звань і, за рішенням Київського військового суду, засудили до трьох і двох років обмеження волі відповідно. На щастя, такі прецеденти не є характерними для війська: переважна більшість офіцерів — як старших, так і молодших, є порядними людьми, котрі розуміють важливість покладених державою на них обов’язків і сумлінно їх виконують. Приємно, що з кожним роком кількість офіцерів, які порушують чинне законодавство, зменшується. Приміром у Збройних силах, якщо брати статистику за січень–жовтень 2009 року, таких випадків поменшало на 13 відсотків, а в інших військових формуваннях — на 11 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року.
— Військові прокуратури, як відомо, крім багатьох і різних функцій здійснюють наглядову діяльність. Хотілось би детальніше почути про її результати.
— Одним із пріоритетних напрямів нашої роботи є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України, законами прав і свобод, нагляд за дотриманням законів щодо збереження військового майна, зброї, боєприпасів, цільового використання коштів. За результатами проведених перевірок за десять місяців поточного року порушено 600 кримінальних справ, а в результаті розгляду внесених військовими прокурорами актів реагування відшкодовано збитків, коштів і соціальних виплат на загальну суму майже 60 мільйонів гривень, з яких понад 13 мільйонів спрямовані до державного бюджету. При здійсненні наглядових перевірок у сфері захисту конституційних прав і свобод громадян військовими прокурорами порушено 169 кримінальних справ, відшкодовано майже 37 мільйонів гривень.
Приміром, улітку поточного року військовою прокуратурою Одеського гарнізону порушено кримінальну справу проти директора одного з державних підприємств Міністерства оборони України, який, зловживаючи посадовим становищем, у період мораторію на укладення договорів, пов’язаних із відчуженням майна державних підприємств, без отримання згоди МО та відповідного погодження з Фондом державного майна, здійснив відчуження його. Цим він спричинив державі збитків на суму 1,3 мільйона гривень.
Аналогічні дії, скоєні посадовими особами одного з підприємств Чорноморського флоту, завдали збитків на чотири мільйони гривень.
— Нині поширеними є правопорушення і навіть злочини, пов’язані з відчуженням земельних ділянок. Найперше тих, що є привабливими для ведення бізнесової діяльності. Чи протидіють військові прокуратури різним спритникам, які намагаються заволодіти землею Міністерства оборони?
— Охочих провести сумнівні земельні оборудки, які часто межують зі злочином, вистачає. Це не дивно, оскільки в земельні ділянки, насамперед ті, що розташовані у великих містах, Криму, вигідно вкладати кошти. Наприклад, військова прокуратура Військово-Морських сил України свого часу позивалася до кількох бізнес-кіл, котрі, зумівши, як мовиться, обійти чинне законодавство, заволоділи кількома військовими містечками.
— Невже містечка, в яких раніше дислокувалися військові частини чи установи, є такими цінними?
— Самі містечка, звичайно, ні. А ось земля, на яких вони розташовані, так: вона знаходиться у привабливих районах Криму і на ній можна побудувати розважальні комплекси, котрі, зрозуміло, з часом приноситимуть їхнім господарям чималий зиск. Подібних фактів можна навести чимало.
— В Україні, як відомо, значного поширення набула корупція, про що говорять на найвищому державному рівні. Чи дісталася вона і війська?
— На жаль, так. Це зрозуміло, бо парканами від цього ганебного явища аж ніяк не обгородишся. За десять місяців 2009 року працівники військових прокуратур склали та відправили до судів 268 протоколів про скоєння корупційних правопорушень, за наслідками розгляду яких до відповідальності притягнуто 245 осіб.
Зокрема, один із офіцерів штабу Західного оперативного командування, користуючись службовим становищем, незаконно виділив собі службову трикімнатну квартиру, маючи приватизоване житло. За протестом військового прокурора Західного регіону це рішення скасували, а рішенням суду полковника притягли до адміністративної відповідальності.
Заступник командира військової частини Південного оперативного командування протягом кількох місяців «виділяв» підлеглих комерційній структурі, де вони працювали як вантажники. Звісно, робив це не з благодійницьких мотивів: бізнесмени «віддячили» офіцеру 1500 тис. гривень. Суд (за поданням наших колег із військової прокуратури Південного регіону) притягнув його до адміністративної відповідальності.
Чимало випадків хабарництва виявляємо і у військових комісаріатах. Зазвичай вони пов’язані з наданням громадянам права на відстрочку від призову до Збройних сил, а то й звільненням від виконання конституційного обов’язку, видаванням військових квитків. Подібним чином «відзначились» посадові особи деяких військових комісаріатів Кіровоградської, Запорізької, Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей.
— Хотілось би почути про плани військових прокурорів щодо зміцнення законності й правопорядку у піднаглядних Вам частинах і установах Міністерства оборони України, інших силових відомствах.
— Військова прокуратура надалі неухильно виконуватиме функції, передбачені ст. 121 Конституції України та ст. 5 Закону «Про прокуратуру».
Не обмежуючись репресивними заходами, військові прокурори надалі зосереджуватимуть зусилля щодо захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, поновлення їхніх порушених прав і законних інтересів. Адже захист людини у погонах, яка в умовах нинішнього кризового лихоліття сама потребує допомоги, був і лишається невід’ємною складовою роботи військових прокурорів.
— Дозвольте від імені читачів нашої газети привітати Вас і Ваших колег з професійним святом, що наближається. Побажати всіляких життєвих гараздів, успіхів у вашій нелегкій, але такій потрібній роботі.