ЧИ ДИТЯЧИЙ ВІК У «АНТИКВАРА»?
Хоча звідусіль нас лякають масовим вірусом, журнал «Антиквар» усе ж вирішив відзначити свій третій день народження. І зробив це зі смаком, відкривши у галереї «Дукат» виставку «Подорож з антикваром».

Трирічний вік є, по суті, дитячим (ця фраза пролунала з вуст багатьох промовців на урочистостях), тож чи варто було його відзначати? І тут гості галереї продемонстрували дивовижну єдність думок, відповівши «так». А чому? Кожен аргументував по-своєму. Наприклад, мистецтвознавець Галина Алавердова сказала, що нині журнал виходить на новий етап, коли на зміну незрілості прийшов професіоналізм штатних працівників і авторів видання. Директор Київського музею російського мистецтва Юрій Вакуленко вважає число «три» символічним у нашій культурі. До того ж він не погоджується, що цей вік є таким уже малечим для мистецького видання в наших умовах. «Те, що за цей час журнал не просто вижив, а й відбувся, є теж певним показником,— зауважив пан Вакуленко.— Недавно я побував у Петербурзі й переконався, що у північній столиці Росії «Антиквар» знають і цінують».
А як дивляться на пройдений шлях працівники журналу? Цілком оптимістично. Про свої досягнення вони розповіли у прес-релізі, поширеному на відкритті виставки у галереї «Дукат»: «Що змогли ми? Перетворити журнал на авторитетне видання, сформувати коло постійних авторів, котрі співпрацюють з нами охоче, попри труднощі останнього часу; відкрити багато незнаних імен і повернути незаслужено забуті; привернути увагу до приватних і музейних колекцій (не лише столичних); висвітлити важливі для арт-ринку питання експертизи й оцінки; нарешті зробити журнал різноманітним і гарним».
Справді, той, хто відкриє видання й бодай погортає його сторінки, неодмінно захоче ознайомитись детально принаймні з чотирма-п'ятьма матеріалами в номері. Оскільки тематичний діапазон є широким, то навіть людина, не надто обізнана в мистецтві, щось почерпне для себе. Адже в «Антикварі» можна прочитати як коротку інформацію про культурні події, так і розгорнуті, аналітичні матеріали про театральних, кіно-, фотохудожників, живописців, чиї полотна прикрашають приватні колекції, зали музеїв і галерей, історичні розвідки, статті, які допомагають зорієнтуватися на ринку антикварних цінностей, зрозумівши, що є добрим, а що поганим, більше дізнатися про мистецькі аукціони.
На виставці «Подорож з антикваром» представлено мистецькі твори та жанри, про які йшлося в тематичних випусках журналу, присвячених порцеляні, юдаїці, художникам-емігрантам, інтер'єрові та іншим питанням. Ядром експозиції є картини, меблі, бронза, порцелянова пластика із зібрання галереї «Дукат». Крім того, тут експонуються твори з приватних колекцій, також знайомі читачам з публікацій «Антиквара». А ще відвідувачі галереї мають нагоду проглянути новий святковий номер журналу, на вихід якого чекали з нетерпінням його колектив і шанувальники.
Той листопадовий вечір став справді святковим: жоден гість не прийшов у марлевій пов'язці, тож люди дивилися на привітні обличчя одне одного, насолоджувалися мистецькими шедеврами, пили червоне й біле вино, їли шоколадні цукерки й не менш смачний торт, масштабний за розміром, хоч там і горіли лише три свічки. Певно, то символ сподівань редакції на довге і щасливе майбутнє журналу-іменинника.

Тетяна КРОП

також у паперовій версії читайте:

---