Цього тижня Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС доповів громадськості про свої успіхи із наведення ладу у кредитних спілках. Їх в Україні налічується 830. Умови, які вони пропонують вкладникам, дещо вигідніші, ніж ті, що можуть запропонувати банки, однак і ризик неповернення грошей там вищий.
Кредитні спілки вважаються неприбутковими організаціями, тому не підлягають контролю з боку податкової служби. Їхню діяльність не контролює і Національний банк України, бо у них інший орган ліцензування, а саме Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).
Утім, попри таке, на перший погляд, хитке юридичне становище кредитні спілки успішно функціонували протягом тривалого часу: приймали вклади, видавали кредити, отримували за них чималі відсотки, аж поки не вдарила економічна криза, яка зірвала маски і показала, що й ця галузь неабияк «засмічена» шахраями.
За дев’ять місяців цього року працівники ДСБЕЗ викрили 646 злочинів, пов’язаних із кредитними спілками, водночас як за весь 2008 рік їх було тільки 443. Матеріали за цими злочинами були об’єднані у 173 кримінальні справи, за якими пред’явлено звинувачення 79 посадовим особам кредитних установ.
Основна стаття обвинувачення — 191, тобто привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем, другорядні статті — 364 і 366 — зловживання службовим становищем і службове підроблення. Механізм розкрадань один і той самий: спочатку новостворена кредитна спілка акуратно виплачує високі відсотки своїм вкладникам, чим створює собі рекламу, потім її керівники масово видають кредити самі собі, доводячи спілку до банкрутства.
Усього в Україні сума завданих збитків сягає 170 мільйонів гривень. Це лише за тими злочинами, які були розкриті цього року, а найбільш масштабні та гучні обвали були, як пам’ятаєте, наприкінці минулого.
Щодо судового результату, то до судів протягом року було відправлено 84 кримінальні справи, за 18 із них винесено вироки, і лише за п’ятьма з них п’ятьох cлужбових осіб кредитних спілок реально позбавили волі. Решті обвинувачених дали іспитовий строк.
Найсуворіше покарання отримала керівник Євпаторійської філії кредитної спілки «Південна» 45-річна Ірина Степанова: вироком міського суду її засуджено до дев’яти років ув’язнення. На її совісті — 6,5 мільйона гривень, поцуплених у вкладників.
Проте основні судові процеси попереду, бо кримінальні справи за найрезонанснішими шахрайствами на кшталт Роберта Флетчера або «Королівського капіталу» поки що знаходяться у стадії розслідування. Серед них — харківська «Слобода-Кредит», де у півтори тисячі вкладників викрали 47 мільйонів гривень, донецький «Капітал сервіс», «Полтава і полтавці» й ще багато інших.
На зустрічі з представниками засобів масової інформації начальник ДДСБЕЗ Леонід Скалозуб також не обминув увагою питання боротьби з нелегальним гральним бізнесом. Від моменту набрання чинності закону про його тимчасову заборону, тобто з 26 червня нинішнього року, органами внутрішніх справ викрито 579 фактів протиправної діяльності гральних закладів, вилучено 6141 гральний автомат. У 73 випадках порушено кримінальні справи за ст. 203 — «Зайняття забороненими видами господарської діяльності». У 281 випадку обмежились притягненням до адміністративної відповідальності — чи то за порушення порядку провадження господарської діяльності, чи то за азартні ігри у громадських місцях. Ще 193 матеріали відправили за підслідністю до податкових органів.
Проте, як сказав Леонід Скалозуб, ділки від грального бізнесу переорієнтували свою діяльність на інтерактивні клуби, які використовують мережу Інтернет, а тут їх викрити набагато складніше, ніж виявити підпільне казино.