ПАРАД МЕДИЧНИХ ЧУДЕС ІЗ СУМНИМ ЕПІЛОГОМ
У Міжнародному виставковому центрі відбулася 18-та Міжнародна виставка «Охорона здоров’я», організована компаніями «Прем’єр-Експо» (Україна), «ІТЕ Group Pіс» (Велика Британія), «GІМА» (Німеччина), «ІТЕLLC Moscow» (Росія). Співорганізатором експозиції стало Міністерство охорони здоров’я України за підтримки Президента України, Академії медичних наук, комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я та Київської міської державної адміністрації.
Ця виставка завоювала собі славу однієї з найвизначніших медичних подій у нашій державі. У такі осінні дні до столиці України з’їжджаються медики, фахівці з медтехніки, представники різних медичних професій, аби дізнатися, що нового нині у сфері охорони здоров’я, які здобутки вчених працюють на добро людини. Непроста економічна ситуація, яка не оминула й медичної галузі, не завадила багатьом іноземним фірмам представити свої досягнення на медичній арені України. Експозиція «Охорона здоров’я» була й залишатиметься лідером медичного виставкового бізнесу в нашій країні та четвертою серед медичних виставок у Європі. Саме тут професіонали медіндустрії можуть не лише обмінятися унікальним досвідом, а й ознайомитися з останніми надбаннями медичної науки й техніки. Окрім того, виставка є потужним інструментом залучення іноземних інвестицій в Україну. Тут представлені найвідоміші світові бренди та вітчизняні виробники. Традиційними є тематичні розділи: «Медика», «Фарма», «ТехФарм», «Лабораторія», «Медицина катастроф», «Оптика», «Краса та здоров’я». Площа виставки цього року склала понад вісім тисяч квадратних метрів, де були представлені стенди більше як 250 компаній з 28 країн світу, зокрема з Австрії, Китаю, Німеччини, Південної Кореї. Українські виробники рік у рік стають дедалі потужнішими, наздоганяючи світові бренди за показниками та якістю виробів.
У рамках виставки відбулося кілька важливих заходів — науково-практичний семінар «Актуальні питання сучасної рентгендіагностики», «Сучасне обладнання для реанімації новонароджених», презентації та майстер-класи за секціями.
* * *
Протягом багатьох років автор цих рядків буває на виставках, знайомиться з її учасниками, цікавиться долею того чи іншого підприємства. З генеральним директором ТОВ «Завод рентгенівського обладнання «Квант», що в Харкові, Олександром Колядою ми знайомі давно.
— Олександре Миколайовичу, скільки я пам’ятаю, Ви постійно берете участь у різноманітних медичних виставках, зокрема й у традиційній «Охороні здоров’я». Щороку вдосконалюєте свої вироби. То з чим сьогодні завітали на цю виставку і чим здивує вітчизняний виробник наукову та медичну спільноту?
— Ви пригадуєте, ми познайомились з Вами, коли привезли на виставку перший вітчизняний цифровий флюроограф, який експонували разом з фірмою «Телеоптик» на шести квадратних метрах. Це було в 1990 році.
— Тоді ваш завод досяг першого успіху як вітчизняний виробник.
— Справді, наш виріб викликав здивування саме тим, що був виготовлений в Україні, адже його аналоги випускали на той час за кордоном, зокрема в Росії, а Україна їх тільки закуповувала.
— Відтоді вже минуло багато часу. Як складалася доля вашого підприємства після першої виставки?
— Український ринок рентгенобладнання досить молодий — йому трохи більше як десять років. Завод почали створювати у 1995 році. Колишній мер міста Харкова Євген Кушнарьов добре розумів наші проблеми. Рішенням мерії було виділено півгектара землі. Це була територія для відходів виробництва керамічного заводу. Ось тут і закладалися перші цеглини нашого сучасного підприємства. Усі кошти, які ми заробляли, виготовляючи рентгенобладнання, вкладали в подальший розвиток заводу. Торік у грудні в експлуатацію був зданий останній корпус.
— Порівнюючи те, що я бачила минулими роками, і нинішні ваші вироби, ви дуже «виросли» і вже «дихаєте в потилицю» провідним світовим лідерам у галузі рентгендіагностики.
— Нині завод виробляє весь спектр стаціонарного рентгенобладнання, яке застосовується для масового виявлення туберкульозу, онкозахворювань.
— Але ви ще й виготовляєте спеціальні автобуси, за допомогою яких можна обстежити населення у віддалених районах, зокрема людей похилого віку, дітей, які не мають змоги приїхати до районного центру самотужки.
— Таких автобусів у нас уже понад 50, але їх потрібно значно більше за теперішньої ситуації і стану здоров’я наших громадян.
Завод «Квант» — єдине підприємство галузі, яке сертифікувало свою систему виробництва відповідно до вимог, що пред’являються в Європейському Союзі. «Квант» — один з небагатьох виробників рентгенівської техніки, який має всі необхідні ліцензії, дозволи та свідоцтва, передбачені чинним законодавством України з регулювання діяльності у сфері використання та виробництва.
Це лише штрихи до «портрета» гордості вітчизняної науки і техніки — заводу «Квант», на якому працюють високопрофесійні фахівці, завдяки яким населення України отримує високоякісне медичне діагностування.
* * *
Великий інтерес на виставці викликала унікальна кіберклініка Спіженка. Звичайно, про неї потрібно розповідати окремо. Те, що побачили відвідувачі, вражає. Медичний центр «Кіберклініка Спіженка» — унікальний у Східній Європі заклад, у якому застосовують технологію «Кібер-ніж». Він належить до корпоративної мережі аналогічних центрів у США зі здійснення контролю за якістю лікування з використанням технології «Кібер-ножа».
«Кібер-ніж» (СyberKnife) — одна з останніх розробок у сфері високих медичних технологій (Ні-Тесh), що заснована на найсучасніших досягненнях науково-технічного прогресу в галузі робототехніки, комп’ютерної навігації та променевої хірургії. Перша з двох основних унікальних властивостей системи «Кібер-ножа» — мініатюрний лінійний прискорювач, установлений на мобільній роботизованій руці, що значною мірою покращує маневрування, забезпечуючи шість ступенів свободи і даючи можливість з найвищою точністю наводити на пухлину велику кількість радіоактивних пучків з кількох напрямків. Ця система поки що не має аналогів.
Не вдаючись у подальші технічні складнощі «Кібер-ножа», хочу сказати, що це унікальне обладнання вже працює на здоров’я наших співгромадян. Лікування в Україні є значно дешевшим, аніж за кордоном. За короткий час роботи клініки тут уже проліковано майже 60 тисяч хворих. До цієї клініки звертаються пацієнти з інших країн світу. Безумовно, створення такого центру дає надію на життя багатьом хворим.
Окрім високих технологій, на виставці були представлені різноманітні системи лікування. Цікаву маленьку лекцію біля свого стенду прочитав кандидат медичних наук Юрій Погорецький, доцент кафедри кардіології і функціональної діагностики НМАПО ім. П. Шупика, головний лікар НПМЦ «УкрТелеМед», президент Української асоціації медицини сну.
Як з’ясувалося, звичайне хропіння чоловіка чи жінки уві сні є досить небезпечною хворобою. Багато пацієнтів взагалі не вважають, що хропіння, а також синдром обструктивного апное сну є захворюванням. Але як довела медична практика, це проблема, з якою потрібно боротися. Адже у таких пацієнтів під час сильного хропіння підвищується тиск, порушується серцевий ритм, постійно погіршується самопочуття. А як долати цю хворобу, знають у «Лабораторії сну».
* * *
Без упередженості можна сказати, що гордістю вітчизняної фармацевтичної галузі є створення в нашій державі інсулінового заводу «ІНДАР». Завдяки йому наші співгромадяни позбулися залежності від транснаціональних компаній. Тепер кожен хворий, що вживає препарати цього заводу, знає, що вони завжди є і йому не загрожує, в прямому розумінні цього слова, смертельна небезпека. На виставці «ІНДАР» представив свої досягнення. Крім того, він почав постачати інсулін на експорт і в такому обсязі, що значно перевищує кількість препарату, потрібного в Україні. Та спочатку трохи історії.
У червні 1999 року в столиці України почав працювати завод, що перетворив нашу країну з колишнього споживача інсуліну на його виробника. Інсуліном було забезпечено понад 65 відсотків пацієнтів, які хворіли на цукровий діабет. Підприємство одним з перших в Україні отримало міжнародний сертифікат GМР. Це означає, що система контролю за якістю і технічний стан виробництва ЗАТ «ІНДАР» відповідають найвищим стандартам Всесвітньої організації охорони здоров’я та нормативам Європейського Союзу. Вітчизняні препарати впевнено конкурують не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку. Але за всі роки існування «ІНДАР» постійно «тіпає». Адже чимало транснаціональних компаній, які виробляють інсулін, не можуть змиритися з тим, що в Україні є своє конкурентоспроможне виробництво, яке гарантовано забезпечує пацієнтів ліками. З утратою багатомільйонних прибутків дехто не може змиритися донині. Усі ці роки «ІНДАР» очолює талановитий, високоосвічений керівник, доктор медичних наук Олексій Лазарев. Саме він доклав неабияких зусиль для того, щоб цей завод не потрапив у чужі руки. Завдяки йому на «ІНДАРі» (а це один з чотирьох заводів у світі) виробляють усі можливі види інсуліну за повним технологічним циклом.
* * *
Цікаво було поспілкуватися на виставці зі співробітниками Інституту гастроентерології АМН України, а також з представниками науково-виробничого об’єднання «Міжнародний медичний центр». Останній займається лабораторним виробництвом основних препаратів фітолінії професора Ю. Філіпова, розробкою та вдосконаленням методик діагностики і лікування патології органів травлення, серцево-судинних захворювань з використанням цих дивовижних препаратів, які вже давно пройшли клінічні випробування, мають державну та європейську реєстрацію, а також є екологічно чистими. І що головне для хворих на нинішньому етапі — доступними за ціною.
Кожен стенд — це своєрідна маленька історія того чи іншого підприємства, кожної людини, яка працює на ньому. А в цілому це — історія нашої держави, її розвитку, здобутків, і що казати — поразок. Адже нинішня тенденція — спочатку гроші, а потім здоров’я, не робить честі нашій країні. Оглядаючи виставку, знайомлячись з фахівцями, дійшла сумного висновку: без грошей пересічний українець навіть мріяти не може хоча б про найменшу високотехнологічну допомогу. Колись популярне гасло «Здоров’я кожного — багатство держави» зійшло нанівець.
Теперішні високі адміністратори від медицини позбавляють «маленького» українця будь-якої медичної допомоги від держави. І це незважаючи на те, що люди старшого покоління віддали здоров’я, сили, працюючи на ту саму державу. Прикро, коли пацієнти йдуть у лікарню зі своїми ліками, харчами і навіть постіллю. Як може вилікуватись чи хоча б елементарно підтримати своє здоров’я пересічний збіднілий українець за такої ситуації? На словах на медицину виділяються величезні кошти. Та чому ж вони не доходять до хворих? Правда, це тема вже іншої статті. От і виходить, що «відносне» здоров’я може «купити» собі та людина, яка має змогу якісно обстежитись і вчасно виявити хворобу. А ті, хто ледве зводить кінці з кінцями, про здоров’я навіть не хочуть говорити.
Подібні медичні виставки відбуваються в багатьох країнах. Але там люди з досягнень світової медицини мають користь. Медицина працює на їхнє здоров’я, незважаючи на те, чи то рядовий громадянин, чи президент.
І наостанок. Багато років тому з нашої держави до Ізраїлю виїхала одна моя знайома. Як жінка старшого віку, вона мала неабиякі проблеми з серцем. Державним коштом їй зробили кілька операцій, забезпечили ліками та медичним персоналом. І все це — безплатно. У нас про таке і мріяти не можна. А дуже хотілося б, щоб люди похилого віку могли прожити свої останні роки гідно, а молоді — бути здоровими.