РЕЦЕПТИ ДЛЯ МІЛІЦІЇ
Найбільше нехтують правами людини в нашій країні правоохоронні органи. Намагання змінити ситуацію наражаються на незламну стіну кругової поруки. Не вдається розірвати ланцюг, яким зв'язані працівник міліції, прокурор, що наглядає за дотриманням законності, та суддя, котрий призначає покарання.
ДОТРИМУВАТИСЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ЗМУСЯТЬ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ
І ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА
Факти
підтвердить зйомка Правозахисники розробили і нещодавно запропонували для обговорення рекомендації, покликані істотно поліпшити ситуацію з дотриманням прав людини в діяльності Міністерства внутрішніх справ. Основні акценти зроблено на застосуванні сучасних технічних засобів, просвітництві й аналізі деяких «білих плям».
Найголовнішим представники неурядових організацій вважають запровадження в усіх підрозділах органів МВС системи відеоспостереження і здійснення відеозйомки під час допитів підозрюваних у скоєнні злочину, а також опитувань осіб, запрошених до райвідділів слідчими та працівниками органів дізнання. Відеоматеріали мають протягом визначеного часу зберігатися в архіві, а до керівників, які не забезпечили справність такої техніки, належить вживати суворих заходів впливу. Це покладе край практиці, коли в осіб, які зазнали тортур, вимагають розписку, ніби вони не мають претензій до працівників міліції. А працівники прокуратури під тиском незаперечних доказів не зможуть реагувати на скарги щодо катувань шаблонним: «Під час перевірки факти не підтвердилися».
У кожному органі внутрішніх справ пропонують запровадити автоматизовану реєстрацію всіх відвідувачів. До слова, нині в одному з райвідділів міліції Харкова триває експеримент з її впровадження, ініційований громадською радою при обласному управлінні МВС.
Ще 2003 року Міністерство внутрішніх справ видало наказ, згідно з яким провадити слідчі та інші заходи, зокрема опитування, можна лише в спеціально обладнаних для цього кімнатах, а не в приміщеннях «для доставлених осіб» чи в автомобілях, як це часто трапляється нині. Дотримання цих вимог дало б змогу уникнути спокуси добути зізнання, вдаючись до неправомірних засобів.
Не скарга,
а повідомлення
про злочин Нині скарги на насильство з боку працівників міліції розглядають як звичайні заяви — згідно із Законом України «Про звернення громадян». Правозахисники пропонують ставитися до таких скарг відповідно до положень ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу («Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини»). Поширеною є практика перевірки фактів, викладених у скаргах на неправомірні дії працівників міліції, тим самим підрозділом або співробітником, на якого подано скаргу. Її викорінення позитивно позначилося б на гарантуванні прав людини.
На думку експертів Харківської правозахисної групи, тримати проблему у фокусі уваги можна було б, запровадивши в системі МВС окремий облік заяв про катування та жорстоке поводження. Спираючись на закордонний досвід, варто було б створити єдиний реєстр матеріалів службових розслідувань, які стосуються випадків порушення прав людини працівниками міліції. Щоб результат службового розслідування таких фактів був об'єктивним і незаангажованим, його має провадити окремий підрозділ у структурі міністерства.
У контексті дотримання права на приватність співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров вимагає припинити масове знімання відбитків пальців у всіх осіб, затриманих та доправлених до органів внутрішніх справ. Не секрет, що нині нормативно-правові акти МВС з цього питання суперечать положенням Закону України «Про міліцію». Усунути розбіжності могла б розробка законопроекту «Про дактилоскопіювання осіб».
На часі вивчення ситуації з дотриманням законності в практиці вилучення речових доказів, цінностей та іншого майна, вважають правозахисники. Як це все обліковується? Чи немає проблем із зберіганням? Чи дотримано права власності під час ухвалення рішень про повернення вилученого? Позбутися негативу в цій сфері допомогли б тренінги з гарантування права власності, організовані для керівників слідчих підрозділів, дізнання, карного розшуку, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби з економічною злочинністю, Державтоінспекції. На думку голови фундації «Свобода. Захист. Дія» Володимира Загорульського, треба затвердити положення про спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (зокрема визнаних речовими доказами). Наступний крок — визначення тарифів оплати за доставку та зберігання автомобілів залежно від причин їхнього затримання. Ці заходи справили б позитивний вплив на дотримання права власності та запобігання корупції в лавах міліції.
Про навички
адекватного
реагування Величезний ресурс у сфері дотримання прав людини в діяльності МВС криється в просвітницькій роботі, переконані представники неурядових організацій. Вони посилаються на такий красномовний факт: дослідження кількарічної давнини засвідчили, що значний відсоток працівників міліції не може похвалитися навіть знанням Кримінального кодексу. Тож не буде зайвим обов'язкове щорічне тестування, мета якого — перевірка знання правоохоронцями міжнародних зобов'язань, взятих нашою країною, у сфері дотримання прав людини.
Відомчі освітні заклади спільно з фахівцями правозахисних організацій мали б підготувати лекції з питань дотримання прав людини, а також міжнародних документів, що їх регламентують, зокрема «Кодексу поведінки службовців правоохоронних органів» ООН, «Декларації про поліцію», «Європейського кодексу поліцейської етики», рішень Європейського суду. Велику користь дала б підготовка та проведення спеціальних тренінгів, вважає керівник спілки «Альянс свободи» Олександр Воскобойник. Наприклад, для персоналу патрульної служби, спецпідрозділу «Беркут» — з протидії ксенофобії, дискримінації, дотримання прав біженців та шукачів притулку, а також права на мирні зібрання. Для слідчих, працівників спеціальних установ міліції, управління громадської безпеки оптимальний перелік тем мав би містити питання щодо дотримання прав на свободу та особисту недоторканність, гарантування прав людини під час затримання або арешту, на свободу від катувань і жорстокого поводження.
До тематики занять в системі службової підготовки правозахисники пропонують долучити ознайомлення з рішеннями Європейського суду з прав людини в тих справах проти України, коли розглядалися скарги на незаконні дії або бездіяльність працівників органів внутрішніх справ, а також рішення стосовно інших держав у сфері порушення прав громадян з боку правоохоронців.
Позитивний вплив справило б і запровадження в системі професійної підготовки регулярних занять з формування в працівників міліції навичок адекватного реагування на агресивні прояви з боку інших осіб, а також навичок виходу з кризових ситуацій.
Останнє, але не менш важливе питання — громадський контроль за діяльністю МВС. Його ефективності сприяло б надання методичних рекомендацій членам мобільних груп та працівникам органів внутрішніх справ щодо планових та позапланових (нічних) перевірок спецустанов міліції та кімнат для осіб, затриманих в адміністративному порядку. За таких умов вдалося б досягти поступу в дотриманні прав людини самими правоохоронцями.