Вітчизняні та зарубіжні економічні експерти вважають цілком прийнятним показник дефіциту українського бюджету 3–4%. Про це заявив директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць під час засідання «круглого столу», який пройшов за участі глави уряду Юлії Тимошенко та провідних закордонних і українських експертів. Валерій Геєць зазначив, що такий дефіцит бюджету — нормальна величина і що може бути схвалена на 2010 рік. До речі, Росія наступного року планує дефіцит держбюджету від 6 до 7,5%, Румунія — 6,5, Ірландія — 7, Велика Британія і Латвія — до 10, США — майже 12 відсотків.
Провідні вітчизняні експерти підтримують ініціативу уряду щодо формування довгострокових стратегій розвитку економіки в період кризи і після неї. Якщо цього не буде зроблено, то на Україну чекає черговий етап фінансової й, як наслідок, платіжної кризи. Невід'ємною складовою стратегічної програми є формування державного бюджету на 2010 рік і його частини, спрямованої на підтримку банківської системи. Уряд і Нацбанк мають діяти ефективно та прозоро, аби наступного року вирішити боргову проблему банківського, а паралельно й реального сектора економіки. Для цього доведеться створювати спеціальні фонди, куди увійдуть «погані» кредити, і без уряду тут не обійтись.
Без банкрутства й реструктуризації банків країна не зможе включитись у новий технологічний цикл. Нині програма реструктуризації банків реалізується важко. Щоб активізувати цей процес, потрібна політична воля й достатні фінансові ресурси, але внутрішніх не вистачає, потрібні міжнародні. Крім того, доведеться паралельно вирішувати важливу проблему реформування судової системи, яка здатна захистити майнові права.
Що стосується проекту бюджету-2010, то розробники схильні вважати його бюджетом розвитку, а опоненти — лишень бюджетом виживання. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко запропонувала опонентам представити власні альтернативні варіанти бюджету і навіть пообіцяла підтримати кращий.
Що планують урядовці Під час формування показників проекту бюджету-2010, зазначають урядовці, використовували сценарій прогнозу економічного і соціального розвитку України на наступний рік. На його підставі розраховували основні прогнозовані макроекономічні показники. Зокрема планується, що номінальний ВВП становитиме 1178,6 млрд грн і зросте на 3,7%, індекс споживчих цін буде 9,7%, витрати на оплату праці досягнуть 331 млрд грн, дохід прибуткових підприємств — 252,2 млрд грн. Баланс товарів і послуг, тобто платіжний баланс досягне 1836 млн дол, експорт товарів і послуг — 65079 млн дол. (+9,5%), їхній імпорт — 63243 млн дол. (+6,3%).
Економічна політика уряду, наголосила Юлія Тимошенко під час презентації проекту бюджету, спрямована на підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації виробництва та стимулювання внутрішнього споживчого попиту населення, сприятиме відновленню тенденцій економічного зростання у 2010-му та їхньому закріпленню в середньостроковій перспективі.
Прогноз доходів бюджету-2010 із урахуванням макропоказників і підсумків виконання минулорічного та цьогорічного бюджетів за зведеним бюджетом становить 359,4 млрд грн (30,5% ВВП), у тому числі із загального фонду — 278 млрд грн (23,6% ВВП), зі спеціального — 81,4 млрд грн. Доходи місцевих бюджетів плануються у 81,1 млрд грн.
Під час формування проекту бюджету-2010 уперше передбачено децентралізацію частини загальнодержавних податкових надходжень на 3,04 млрд грн, що спрямовані на посилення фінансової бази місцевих бюджетів.
При прогнозуванні надходжень від податку на прибуток підприємств розрахунок робили на підставі його сплати у 2008–2009 роках і з урахуванням поступового відновлення фінансового стану галузей економіки, позитивної динаміки виробництва, послаблення депресивного впливу світової фінансової кризи на економіку країни, зазначають розробники проекту бюджету. Враховано також вплив на формування дохідної частини кошторису схвалених цьогоріч законодавчих змін, зокрема щодо заборони грального бізнесу.
Надходження у 2010-му податку на додану вартість планувались з урахуванням очікуваного послаблення негативного впливу світової фінансової кризи на економіку та запровадження комплексних заходів урядової політики, спрямованої на стабілізацію банківської системи, вдосконалення тарифної політики й підтримки реального сектора економіки.
На наступний рік передбачається дефіцит держбюджету 46,7 млрд грн, або 3,97% ВВП, у тому числі із загального фонду — 24,8 млрд грн (2,1% ВВП). При цьому 50 млрд грн за рахунок запозичень планується спрямувати на капіталізацію банків і 9,7 млрд грн — на формування Стабілізаційного фонду.
У проекті бюджету передбачено надання державних гарантій на 45 млрд грн, у тому числі за забов'язаннями Державної служби автомобільних доріг (за запозиченнями, зобов'язаннями з оплати введених у дію інвесторами об'єктів і за договорами концесії). А також з виконання заходів, пов'язаних із підготовкою й проведенням в Україні Євро-2012. Визначено державні гарантії для підприємств космічної галузі щодо реалізації програм та інвестиційних проектів; для державних вугле- і торфодобувних та шахтовуглебудівельних підприємств за кредитами, отриманими на інвестиційні проекти з будівництва, технічного переоснащення й капітального ремонту гірничошахтного обладнання. Ще для підприємств авіабудування для модернізації технологічно-виробничої бази, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів; для Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та Державної іпотечної установи. Загальний обсяг видатків на надання кредитів планується у 409,7 млрд грн.
У проекті бюджету визначено, що обсяги підтримки вугільної галузі сягатимуть 21,6 млрд грн, що на 6,4 млрд більше від цьогорічних. Пряма підтримка вугільної галузі у 12,6 млрд буде спрямована на часткове покриття витрат із собівартості продукції (зокрема на оплату праці та сплату обов'язкових зборів і платежів, пов'язаних з її виплатою) — 5,4 млрд грн, будівництво та переоснащення вугле- і торфодобувних підприємств — 1,1 млрд, гірничорятувальні заходи — 0,3 млн, пенсійне забезпечення працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, та членів їхніх сімей — 4,2 млрд грн, інші напрями — 0,6 млрд грн.
На подальший розвиток ракетно-космічної галузі та виконання заходів з управління та випробування космічних засобів передбачено 381,7 млн грн. Тож загальний обсяг державної підтримки ракетно-космічної галузі наступного року становитиме 501,5 млн грн, що на 191,8 млн перевищує обсяг цьогорічної підтримки.
Як і в поточному році, у проекті бюджету-2010 передбачається створення Стабілізаційного фонду у розмірі 26,8 млрд грн.
Місцеві бюджети повагомішають Заплановано й збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів за рахунок плати за ліцензії та сертифікати, за державну реєстрацію (+351,6 млн грн.); збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення (+705,3 млн); плати за використання інших природних ресурсів (+1,3 млн); плати за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення (+1,3 млн).
У повному обсязі до місцевих бюджетів зараховуватиметься плата за землю (+1994,4 млн), збір із власників транспортних засобів і збір за забруднення довкілля (+360 млн). До місцевих бюджетів розвитку зараховуватиметься 10% податку на прибуток підприємств, крім підприємств державної й комунальної власності (крім бюджету м. Києва) — 1624 млн грн і 15% податку з доходів фізичних осіб (1754 млн грн). До місцевих бюджетів включатиметься податок на прибуток підприємств та їхніх філій.
Такі зміни дадуть змогу збільшити фінансовий ресурс місцевих бюджетів на 12,2 млрд грн, у тому числі бюджетів сіл, селищ, міст районного значення — на 8,6 млрд.
Обсяг загального фонду місцевих бюджетів на 2010 рік визначено у 13878,1 млн грн, що на 3155,8 млн (29,4%) більше від цьогорічного. Доходи загального фонду (без трансфертів) становитимуть 65471,3 млн грн, це на 4548,6 млн (7,5%) більше, ніж у поточному році. Загальний обсяг міжбюджетних трансфертів, що надаються із загального фонду держбюджету до місцевих бюджетів, установлено у 79711,6 млн грн.
Уперше наступного року не вилучатимуть кошти з місцевих бюджетів, які збалансовані з передачею коштів до держбюджету (крім Києва), а це 1928,2 млн грн. Цей додатковий фінансовий ресурс залишатиметься у розпорядженні органів місцевого самоврядування для вирішення проблем громад.
Не все так
гладко Експерти Національного інституту стратегічних досліджень наголошують, що проект бюджету-2010 розробляли у складній макроекономічній ситуації. Адже в Україні вирує соціально-економічна криза, що призвела до значного падіння обсягів виробництва і ВВП, ускладнення наповнення державної скарбниці. В таких умовах говорити про оптимізм у формуванні нового бюджету навряд чи можливо. З іншого боку, у проекті йдеться про збільшення дохідної частини бюджету. Якщо порівняти прогнозований показник виконання цьогорічного кошторису, то зростання буде майже 40%. Аби досягти цього, треба розраховувати на активне економічне зростання.
У проекті бюджету закладено зростання ВВП на рівні 3,7%. Цей показник, вважають аналітики, може бути досягнутий, адже Україна цьогоріч переживає глибоку кризу, тож матиме низьку порівняльну базу. До того ж економіка нині демонструє перші ознаки відновлення, а наступного року вони міцнішатимуть. Проте експерти неабияк занепокоєні тим, наскільки реальними будуть можливості наповнення дохідної частини бюджету. Чимало з них зазначають, що варто зменшити бюджетні видатки, аби вони були адекватнішими до наповнення бюджету. Та яким буде соціальний ефект від звуження бюджетного сектора, яким негативом воно обернеться для споживчого попиту, а отже, для подальшої активізації економіки? Тому експерти радять ефективно використовувати фіскальні інструменти, стимулюючи внутрішній попит.
Непокоїть аналітиків і розмір дефіциту держбюджету у майже 47 млрд грн, що трохи менше від 4% ВВП. Цей показник узгоджений з МВФ, основна частина його фінансування запланована за рахунок запозичень. Тому бюджет-2010 передбачає збільшення державного боргу. Одначе бюджет не є звичайним кошторисом доходів і видатків держави, він є інструментом економічної політики, тож має закладати певні її пріоритети. Як констатують експерти, з цього проекту важко їх виокремити. Уряд декларує, що бюджет-2010 є бюджетом розвитку. Це традиційні запевнення всіх урядів. Проте детальний аналіз не дозволяє стверджувати, що в проекті бюджету закладено суттєві видатки для фінансування розвитку економіки.
Ще один недолік бюджету аналітики бачать у суттєвому посиленні ручного управління економікою. Проектом передбачаються широкі права уряду у збільшенні обсягу бюджетного дефіциту і запозичень. Оскільки дефіцит і запозичення є потужними макроекономічними чинниками, то більшість макроекономічних процесів може перейти під ручне керування і можливе ухвалення адміністративних рішень виконавчої влади.
Не надто схвально оцінюють експерти закладений у проект урядового бюджету курс національної валюти на рівні 7,5 грн за долар. Це негативно позначиться на обсягах експорту та ВВП, вважає президент Центру ринкових реформ, доктор економічних наук Володимир Лановий. Він переконаний, що за нинішніх умов найоптимальніший курс національної валюти, який варто закладати до бюджету,— 8,5 грн за долар. Для того щоб зміцнити курс до 7,5 грн, треба щомісяця мати на ринку додаткові фінансові ресурси, не повертати закордонні кредити, а пролонгувати їх. А ще приріст щомісячних інвестицій не 300 млн дол., як зараз, а 700–800 млн дол., і щоб експорт був не меншим за імпорт.
Туманні
перспективи Деякі експерти вважають, що показники, закладені в проект бюджету, нереальні, й називають його емісійним. У разі схвалення цього варіанта державний борг наступного року може сягнути 35-36% ВВП. Недооцінює уряд і перспективи інфляції, прогнозуючи її на наступний рік на рівні 9,7%. Цей показник є радше психологічним і покликаний зменшити інфляційні очікування. Аналітики говорять про вищу інфляцію. Це має вплинути на розмір бюджетних доходів і скоригувати розмір видатків.
А ось представники вітчизняних профспілок, об'єднань роботодавців, асоціацій малих міст, сіл і селищ підтримують проект держбюджету на 2010 рік, який підготував уряд.
Відстань від представленого урядом проекту бюджету до ухвалення його парламентом і підписання Президентом України зазвичай, тобто у нормальних умовах, має бути завдовжки десь у 2,5 місяця. Щоправда, з огляду на українські особливості, ця відстань може бути більшою. Адже нинішні умови для роботи над бюджетом несприятливі, а прогнози щодо його затвердження — очікувані. Верховна Рада ніколи не схвалить бюджет на 2010 рік, який запропонував уряд, очолюваний Юлією Тимошенко. Таку заяву зробив народний депутат від Партії регіонів, міністр фінансів опозиційного уряду Микола Азаров. І доповнив її словами, що цей папірець під назвою «бюджет» є авантюрою, аферою і абсурдом. Ці різкі слова нардеп сказав після того, як глава Кабміну розкритикувала уряд Віктора Януковича і особисто тодішнього міністра фінансів Миколу Азарова за взяті ними не надто вигідні для країни позики. «Регіонали», зрозуміло, з такою оцінкою не погодились.
Особливу думку, як і належить, має спікер Володимир Литвин. Він переконаний, що у період міжсезоння, коли є певна невизначеність у тому, якими будуть результати президентських виборів, треба схвалювати бюджет не для політиків, а для держави.