ФІНАНСОВИЙ «ЦУГЦВАНГ»
ЕФЕМЕРНЕ ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ НАГАДУЄ НЕВДАЛУ ШАХОВУ ПАРТІЮ

Заповітна мрія представників Партії регіонів про «ощасливлення» найзнедоленіших верств населення цього тижня частково реалізувалася. У вівторок Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про підвищення соціальних стандартів. Щоправда, «зелене світло» депутати увімкнули не «регіональному» законопроектові, а творінню представника чинної коаліції Олега Зарубінського.
Утім, навіть такий стан справ добряче збурив вітчизняний політикум. Бо і в уряді, й у президентському Секретаріаті категорично проти фінансових норм, які «вимальовуватимуться» в результаті ухвалення згаданого документа загалом.

Хто більше?
Отже, 259 народних обранців віддали свої голоси за те, щоб нові соціальні стандарти мали такий вигляд. Згідно з ухваленим у першому читанні документом з 1 листопада передбачається встановити прожитковий мінімум у сумі 701 грн. Із настанням нового року цей показник пропонується підтягнути до рівня 825 грн, після закінчення першого кварталу 2010-го — до 839 грн, за результатами першого півріччя — до 843 грн. З 1 жовтня 2010 року прожитковий мінімум має зрости до 861 грн, а з 1 грудня — до 875 грн.
Мінімальна зарплата, відповідно до планів народних депутатів, також має збільшуватись пропорційно до прожиткового мінімуму. За півмісяця в державі мають платити не менш ніж 744 грн. З 1 січня 2010-го відбудеться суттєвий стрибок угору (до 869 грн). Далі будуть підвищення більш формальні: з 1 квітня — 884 грн, з 1 липня — 888, з 1 жовтня — 907, з 1 грудня — 922 грн.
Узагалі, якщо реально подивитися на економічну ситуацію в державі та на інфляційні процеси, навіть ці (підвищені) стандарти не ліквідовують у простих смертних бажання побудувати довгеньку фразу з ненормативної лексики. Бо наведені цифри усе-таки залишаються недостатніми, щоб жити більш-менш в достатку.
Та й український бюджет, котрий нині переживає не найкращі часи, такого додаткового навантаження не витримає. Бо аргументація представників Партії регіонів, мовляв, уряд має кошти, просто усе витрачає на передвиборчу агітацію (зокрема «Вона працює!»), не витримує жодної критики. Як би хто не ставився до численних агіток від БЮТ, їхня вартість несумісна з бюджетними потребами для виконання нового закону в разі його остаточного ухвалення.

Паски затягують у держслужбовців
Про відвертий популізм нинішнього рішення свідчить ще один «шедевр» законодавчої думки від народних обранців. Того-таки дня світ побачив проект постанови «Про вжиття додаткових заходів щодо впорядкування окремих видатків державного бюджету України, направлених на підвищення розмірів державних соціальних стандартів та гарантій». Причому, якщо за проект Олега Зарубінського проголосувало лише 259 нардепів, то потенційне «впорядкування бюджетних видатків» припало до смаку конституційній (!) більшості — 316 носіїв мандатів висловилися «за».
Головна суть цього проекту постанови в тому, що зарплати для держслужбовців запропоновано скоротити фактично вдвічі. Вивільнені кошти, згідно з документом, пропонується спрямувати на збільшення видатків державного бюджету з метою підвищення соціальних стандартів.
Коментуючи це «соломонове» рішення, заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук зазначив: ухвалення такого документа не є доцільним. Бо середньомісячна заробітна плата в переважної більшості державних службовців (на рівні місцевих держадміністрацій) становить одну тисячу 700 гривень. В органах місцевого самоврядування дещо більше — до двох тисяч гривень.
Зрозуміло, що переполовинювання такої далекої від захмарності суми відіб'є бажання в багатьох працювати на таких посадах. «А якщо йдеться про високопосадовців,— продовжує пан Матвійчук,— то це не вирішує проблеми загалом. Адже в такому разі йтиметься про не більше чотирьох тисяч осіб, і це абсолютно не є джерелом фінансування 100 мільярдів витрат, які пропонуються на соціальні потреби».
Водночас віце-спікер парламенту, бютівець Микола Томенко позитивно оцінив плани парламенту щодо скорочення зарплат чиновникам. За його словами, таким чином... підтримана ініціатива уряду, яка була озвучена і буцімто навіть частково реалізована в Кабінеті Міністрів ще в березні.
Існує й інший приклад «готовності» народних обранців до скорочення фінансування сильних світу цього. Цю таємницю повідав Голова Верховної Ради Володимир Литвин. За його словами, деякі депутати влаштовують йому істерики через невиплату зарплати за дні блокування роботи парламенту.
Нагадаємо, минулого пленарного тижня, коли блокування трибуни йшло, що називається, повним ходом, Литвин попередив: платні за такі прогули не буде. І ось тепер спікера, за його власним зізнанням, звинувачують у неправомірних діях. Схоже, що це надихнуло Володимира Михайловича на таке припущення: «У Верховній Раді всі радо голосуватимуть за скорочення державних витрат, у тому числі зарплат високопосадовцям. Але лише тоді, якщо це не стосуватиметься конкретно депутатів. Якщо це не торкатиметься депутатів особисто».
До речі, його ідея щодо заборони блокування роботи парламенту також не пройшла. Її не підтримали представники БЮТ і «Нашої України — Народної самооборони». З думками про майбутнє?

Бюджетні «кранти»?
Зрештою, до подібних ситуацій ми починаємо звикати, адже це далеко не єдиний парадокс сьогодення. Комізм ситуації ще й у тому, що представники опозиції на всі голоси звинувачують Кабмін у невиконанні цьогорічного бюджету навіть у тому варіанті, в якому його ухвалили наприкінці минулого року. Себто без додаткових витрат на «соціалку».
Звинувачення ці не позбавлені логіки, в чому переконуєшся, послухавши звіт Рахункової палати України. Голова цього відомства Валентин Симоненко виступив у парламенті наступного дня після ухвалення рішення про підвищення соціальних стандартів.
За інформацією, наданою Симоненком, уряд не зможе (!!!) виконати бюджет на 2009 рік. «Звітний період підтвердив найгірші побоювання Рахункової палати,— констатував він.— Формування держбюджету на основі абсолютно нереальних макроекономічних показників з ігноруванням більше 100 законів і 6 статей Конституції визначило нереальність його виконання. Урядові не вдалося зупинити процеси глибокої рецесії, більше того, негативні тенденції останнім часом значно посилилися. Не реалізовано жоден із пунктів антикризової програми».
Власне, тут доречно пригадати ще й таке. Про антикризові програми у Кабінеті Міністрів говорять щонайменше з грудня минулого року. Однак якийсь цілісний документ так і не було представлено на розгляд Верховної Ради. Інша справа, що навіть якби парламентарії отримали щось подібне, за блокуваннями та постійними з'ясуваннями стосунків їм навряд чи було б коли розглядати такі документи.
Продовжуючи ознайомлюватись з інформацією від Рахункової палати, варто звернути увагу на такі цифри. Валентин Симоненко зазначив: прогноз зростання ВВП торік закладали на рівні 0,4 відсотка. Однак відповідно до експертної оцінки Рахункової палати за вісім місяців він знизився на 18,3%, а за підсумками року падіння становитиме як мінімум 15–16 відсотків.
«Падіння промислового виробництва складає 29,6 відсотка,— продовжує бити на сполох голова Рахункової палати.— Востаннє таке спостерігалося ще у 1997 році. Також висихає й таке джерело росту економіки, як іноземні інвестиції. За вісім місяців їхній приплив зменшився в 3,3 раза порівняно з минулим роком».
Далі більше: «За дев'ять місяців до бюджету надійшло 146 мільярдів гривень, це — 61 відсоток плану. Повні, як кажуть, «кранти» з виконанням загального фонду, у який надійшло 107 мільярдів. А це всього 59%. За нашою оцінкою, до державного кошторису до кінця року не надійде 35 мільярдів гривень, тобто 16–17 відсотків».

«Другий бюджет» пишуть кандидати в президенти
То як за таких умов можна ухвалювати закон про суттєве підвищення соціальних стандартів? Питання, вочевидь, більше з галузі передвиборчої риторики Партії регіонів, котра, перебуваючи при владі, не допускала навіть натяку на значно скромніші спроби тодішньої опозиції домогтися «всенародного благоденствія».
Юлія Тимошенко, котрій довго вдавалося переборювати парламентське бажання поліпшити соціальні стандарти, тепер заговорила про... атомну бомбу.
«Законопроект про фантастичне, необґрунтоване, не забезпечене доходами бюджету підняття соціальних стандартів — це злочин проти народу України,— сказала керівник Кабміну.— Те, що проголосовано на підставі злочинних, я б сказала, популярних вимог кандидатів у президенти — це атомна бомба, закладена під фінансову систему держави. Щоб виконати ці забаганки кандидатів, потрібен другий бюджет України. Я звертаюся до співвітчизників і хочу, щоб вони знали: їх нахабно і цинічно обманули».
Зрозуміло, що Юлія Володимирівна не поділяє стурбованості, що її висловлював керівник Рахункової палати. До цьогорічного бюджету (як і до розробленого її урядом проекту кошторису-2010) вона ставиться оптимістичніше. Себто виходить: головний ворог — ухвалений 6 жовтня законопроект. Прем'єр нагадала, що зарплати і пенсії в Україні виплачують вчасно, «тоді як у деяких країнах по 5–10 місяців немає розрахунків по пенсіях». (Звідки у Юлії Володимирівни такі дані й про які саме держави йдеться, вона, на жаль, не уточнила).
Одначе найбільший парадокс навіть не в цьому. Річ у тім, що наведені звинувачення стосуються не лише «регіоналів». Претензії Тимошенко такою самою мірою слід адресувати комуністам, котрі не раз ставали БЮТ у пригоді під час вирішення певних питань (зокрема й кадрових).
Об'єктом такої нищівної критики став Голова Верховної Ради Володимир Литвин і його фракція. По-перше, він також (як Віктор Янукович і Петро Симоненко) є потенційним кандидатом у президенти, на чиї голови упав гнів Юлії Володимирівни. По-друге, законопроект Олега Зарубінського, члена блоку Литвина, було ухвалено в першому читанні цього вівторка. Хоча існували й інші, розроблені «регіоналами» Папієвим і Пеклушенком. Таким чином, Юлія Тимошенко де-факто визнає, що парламентської коаліції більше не існує?
Зрештою, цього тижня діяльність цієї коаліції ще раз зазнала удару (важко сказати, якого за ліком). Двоє депутатів із фракції «Наша Україна — Народна самооборона» відкликали свої підписи під коаліційною угодою. Ці двоє — представники УНП Ярослав Джорджик і Олександр Клименко. Нагадаємо, ще влітку і без того не бездоганну репутацію парламентської «більшості» підточив екс-мер Києва Олександр Омельченко. Тоді він висловив бажання вийти з коаліції, але жодних правових наслідків його крок не мав.
Нині більшість спостерігачів схиляється до такої самої думки. Хоча більш-менш аргументовано свою позицію пояснила лише «нашоукраїнка» Ксенія Ляпіна, котра від самого початку не входила до «коаліції трьох». Нагадаємо, щоб ухвалити рішення про вихід із коаліції фракції (а не деяких депутатів), потрібне рішення цієї фракції. «А для цього нам потрібно проголосувати за це 37 голосами,— каже Ксенія Михайлівна.— Однак стільки голосів усе одно не набереться з тієї причини, що зараз на засіданнях фракції «НУ–НС» буває від 10 до 15 осіб». Себто виходить, що питання про правочинність чи не правочинність коаліції просто нікого не цікавить.

Тимчасове перемир'я
На відміну від коаліційної «метушні», головне питання обертатиметься в орбіті ухваленого «соціального» рішення ВР. Схоже, ми можемо стати свідками майже унікальної ситуації — навколо ймовірної протидії парламентській ініціативі вперше за тривалий час можуть об'єднатися два «полюси» української влади. Йдеться про Президента Віктора Ющенка та Прем'єр-міністра Юлію Тимошенко.
Річ у тім, що в Секретаріаті глави держави також не в захваті від парламентської ініціативи щодо збільшення соціальних видатків уже цього року. Принаймні заступник глави президентської канцелярії Олександр Шлапак позавчора заявив, що має намір рекомендувати Вікторові Ющенку ветувати закон про підвищення соцстандартів у разі його ухвалення парламентом без доопрацювання.
«Якщо закон буде прийнято у форматі, в якому він був проголосований на першому читанні, я особисто, як помічник Президента з економічних питань, буду рекомендувати накласти на документ вето»,— наголосив О. Шлапак. Що найцікавіше, аргументація чиновника з президентського Секретаріату співзвучна з урядовими претензіями: ухвалення такого закону остаточно розбалансує бюджетну систему і призведе її до колапсу.
Тим часом парламент підтримав доручення профільному комітетові Верховної Ради підготувати цей скандальний законопроект до другого читання за скороченою процедурою. Тобто його доопрацьовуватимуть не два тижні, як передбачено в регламенті, а лише один. Хоча цей документ розглядатимуть усе-таки саме через 14 днів після першого читання. Адже наступний тиждень депутати працюватимуть в комітетах.
На 20 жовтня заплановане «друге пришестя» «соціалки» до стін Верховної Ради. Тоді, мабуть, там буде ще «цікавіше», оскільки епопея з підвищенням соціальних стандартів нагадує цугцванг у шаховій партії. Себто ситуацію, коли будь-який хід наближає... до поразки. В цю ситуацію нас спільними зусиллями заганяє абсолютна більшість політиків. І вже не перший рік...

Ярослав ГАЛАТА

також у паперовій версії читайте:

---