Нещодавно фахівці Рахункової палати, перевіривши стан справ з державним боргом України за попередній рік, виявили, що він зріс на 100 млрд грн, тобто більше, ніж удвічі, і перевищує параметри, визначені законом про держбюджет. Голова Рахункової палати Валентин Симоненко зазначає, що прямий державний борг «перевиконано» на 44,8 млрд грн, нині він досяг 130 млрд грн. І це при тому, що його граничний розмір визначено в сумі 89,1 млрд грн.
«Тож проблема все-таки, мабуть, у відповідальності й професіоналізмі влади,— вважає голова Національного комітету порятунку підприємництва, керівник Київської обласної ради Асоціації міжнародних перевізників Валерій Черненко.— Не може бути електрик хорошим хірургом і не може керувати атомною електростанцією хірург. Це — аксіома. А міністром в Україні може бути хто завгодно. Професіоналізм і компетентність в усіх тонкощах роботи галузі — не обов’язкова умова перебування на керівній посаді, головне, була б «своя» людина»,— з сумом констатує він.
Не справдилися сподівання підприємців і на те, що світова фінансова криза стане своєрідним каталізатором і підштовхне Верховну Раду до ухвалення важливих для української економіки законів. Навпаки, ще більше загострилася політична боротьба. Сипляться взаємні звинувачення, хто більше винен у розвалі економіки. Блокування роботи парламенту і неухвалення необхідних рішень призводять до подальшого знищення національного виробника.
«Яскравим прикладом може бути ухвалений у 2005 році закон про оподаткування міжнародних перевезень, що поставив галузь, де працювали понад 100 тисяч осіб, на коліна. А, між іншим, галузь міжнародних перевезень давала валютних надходжень до бюджету 3 мільярди доларів на рік, створювала робочі місця, вчасно сплачувала податки і розвивалась самостійно без дотацій держави. Але тепер понад 30 відсотків підприємств знищено. Замість них на український ринок зайшли іноземні компанії, які мають переваги, бо використовують дешеві кредитні кошти — мають можливість брати кредити під три відсотки річних, до того ж купують техніку за кордоном без розмитнення, бо входять до єдиного економічного простору. Відомо, під який відсоток можна взяти кредит для придбання техніки у нас»,— зауважує Валерій Черненко.
Як наголошує голова Національного комітету порятунку підприємництва, працювати заважає корупція в дозвільній системі. «У нас вже побитий своєрідний «рекорд» по хабарах — 1400 доларів отримав чиновник за видавання «папірця» на одноразове перевезення товару з України до Казахстану. Ми ініціювали перевірку Міністерства транспорту та зв’язку щодо виданих ліцензій. Виявилося, що понад 1000 іноземних компаній зайшло в Україну з порушенням чинного законодавства. Як це відбувається, перевізники знають. Заплативши 5 тисяч доларів хабара, можна без проблем отримати ліцензію. Зараз за цими фактами порушено кримінальні справи. Однак ті, хто видавав ці ліцензії, встигли звільнитися з роботи,— зазначив високопосадовець.— Оскільки говорити з народними обранцями було марною справою, підприємці самотужки підготували зміни до цього закону, пройшли всі погодження. Було складно — змінювалися міністри і директори департаментів. Але врешті-решт отримано бажаний результат — з 1 серпня набрав чинності Закон про нові податкові правила міжнародних перевезень».
Голова правління Київської міської організації роботодавців Іван Голодівський навів не менш шокуючі цифри. Тільки в Києві спад промислового виробництва за перше півріччя цього року становив 33,3 відсотка. Майже на 40 відсотків менше створено нових робочих місць. На початок вересня заборгованість із зарплати у Києві була 151 мільйон гривень. Затверджена антикризова програма не виконується. Натомість у столиці триває запекла боротьба за землю, прибутки і перерозподіл власності. Якщо в найближчий час ситуація не зміниться, підприємці вдаватимуться до активних дій — страйків і акцій протесту, підсумував він. Об’єднавши громадські організації підприємців, на його думку, можна ще раз спробувати захистити себе і свій бізнес від корупції.
Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Український клуб» Роман Кухарук переконаний, що Верховна Рада має терміново ухвалити закон, який би стимулював сферу торгівлі, щоб вона обов’язково брала на реалізацію продукцію вітчизняних товаровиробників.
Бо працювати в Україні вітчизняним товаровиробникам нестерпно. У той час, коли з метою подолання кризи в Європі підприємцям знижують податки, створюють умови для виживання, у нас — навпаки. Мало того, «для отримання необхідного дозволу для започаткування власного бізнесу підприємці змушені сплачувати чиновництву чималі хабарі. Торговельні мережі нерідко відмовляються брати у вітчизняних виробників їхню продукцію на реалізацію, поки не матимуть в тому «власного кишенькового інтересу»,— сказав він.
Миритися з таким станом справ підприємці не збираються. Представники вітчизняного бізнесу одностайні в тому, що на часі — створення самостійної реальної політичної сили, яка у владних структурах захищатиме інтереси вітчизняного виробника.