Нещодавно відома міжнародна аудиторсько-консалтингова компанія «Делойт» оприлюднила рейтинг 500 найбільших компаній Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Рейтинг було складено на підставі даних про рівень доходів компаній вісімнадцяти держав регіону за минулий рік. Частка українських представників у ТОП-500 досягла 10,4% (52 компанії), серед них — 17 підприємств енергетичної та видобувної галузі, 13 — промислових, 16 — споживчої сфери і транспорту.
Моніторинг показав, що збільшуються всі складові держборгу — зовнішня, внутрішня, обсяги державних гарантій. Ситуація ускладнюється тим, що 80% держборгу — валютні запозичення.
Свої висновки Рахункова палата передала Президентові, уряду, парламенту. Реакція високопосадовців здивувала. Глава уряду Юлія Тимошенко зазначила, що державний борг України не перевищує 30% ВВП, тоді як у США, Південній Кореї, Японії ці показники є значно вищими, тож запас міцності у нашої країни високий і загрози національній безпеці немає.
Дійсно, державний борг Сполучених Штатів перевищує 70% ВВП, Японії — 160%. Але, наголошує Валентин Симоненко, порівнювати Україну з провідними державами світу не тільки некоректно, а й методологічно неправильно, адже ані США, ані Японія не залучають іноземних кредитів для розвитку своєї економіки. Вони — найбільші світові кредитори, мають позитивні активи й іншу структуру боргу. У тих країнах борг утворюється внаслідок розміщення державних цінних паперів, основними покупцями яких є населення. Наша влада заборгувала не населенню, а майже на 100% — нерезидентам.
Лише за нинішнє перше півріччя держборг зріс на 29,5 млрд грн і тепер перевищує 218 млрд грн, вийшовши за рамки гранично допустимого розміру, визначеного на кінець 2009-го в сумі 193 млрд гривень. Граничний розмір гарантій держборгу — 6,8 млрд дол., а рішень вже ухвалено на 5,6 млрд дол. За підсумками восьми місяців, держборг сягнув 256 млрд грн.
Згідно з інформацією НБУ, на перше січня цього року розмір валового зовнішнього боргу України дорівнює 103,2 млрд дол. (56,7% ВВП). За підсумками першого кварталу цей показник зменшився до 99,2 млрд доларів. Однак у другому і третьому кварталах країна отримала від МВФ кредити на 6,1 млрд дол., тож зростання боргу триває.
Окрім зовнішнього держборгу, на стан державних фінансів і стабільність бюджетного процесу, зазначає Валентин Симоненко, негативно впливають внутрішні боргові зобов'язання (прямі і гарантовані урядом). Їхній обсяг, за повідомленням Міністерства фінансів, становить 62,6 млрд грн. При цьому уряд і Мінфін зокрема не враховують у складі внутрішнього держборгу зобов'язання з погашення вкладів клієнтам колишнього Ощадбанку (понад 120 млрд грн). Не слід забувати й про державне гарантування вкладів фізичних осіб у банках. Нині сума таких депозитів у фінустановах перевищує 200 млрд грн, а Фонд гарантування вкладів має лише 4,8 млрд грн.
У цьогорічному держбюджеті на погашення й обслуговування державного боргу передбачено 42,5 млрд грн — майже 18% його прибуткової частини. У подальші роки ці витрати збільшуватимуться, застерігає Валентин Симоненко. А зростання ВВП, навпаки, є досить проблематичним. Від початку цього року, за найскромнішими підрахунками, його скорочення перейшло межу 20%.
За висновками Рахункової палати, звітність Мінфіну та Держказначейства про держборг за минулий рік суперечить фактичному стану справ. У Мінфіні стверджують, що державний борг — це той, що гаситься за кошти держбюджету, і не беруть до уваги борги суб'єктів господарювання, зокрема компанії «Нафтогаз України», «Укравтодору», «Укрзалізниці». Кредити МВФ теж вважають не державним боргом, а боргом Нацбанку. Торік обслуговування боргу зросло на 20%, що в 4,3 раза більше, ніж у 2007-му. За оцінками Рахункової палати, наприкінці року держборг перевищить 44% ВВП. Уряд, каже Валентин Симоненко, наполегливо будує фінансову піраміду, що загрожує національній безпеці. Це стало наслідком того, що в країні немає чітко продуманої боргової політики. Україна ще не на межі дефолту, але прямує до нього.
До речі, Рахункова палата перевіряла, як НБУ рефінансував комерційні банки в жовтні— грудні 2008-го, і виявила порушення. Гроші в основному пішли не на збільшення кредитних портфелів банків, а на наповнення їхніх кас.
Чи вистачить грошей на пенсії? Невтішні справи й у Пенсійному фонді. Нова трирівнева система пенсійного забезпечення ще не створена, хоча будується вже майже десять років. Аналіз динаміки бюджету ПФ за останні три роки показує, що його доходи збільшилися в 1,5 раза, а витрати — в 1,7 раза. Минулий бюджетний рік ПФ закінчив з дефіцитом у сумі 6 млрд грн. У цьому році його бюджет становить 164 млрд грн. Це — понад 60% видатків держбюджету. А дефіцит затверджено в розмірі 13 млрд грн.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі виникнення браку власних коштів у ПФ на фінансування пенсійних виплат дефіцит покривається за кошти з держбюджету. Починаючи з 2004 року, Держказначейство надає Пенсійному фонду безвідсоткові кредити для покриття касових розривів на умовах їхнього повернення.
Такі кредити були надані ПФ і торік. Залишок непогашених позик наприкінці 2008 року сягнув 6 млрд грн, з яких, відповідно до ст. 81 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», підлягають списанню 4,7 млрд грн.
Практика надання Держказначейством безвідсоткових кредитів триває і цього року згідно зі ст. 58 закону про держбюджет на 2009 рік. За вісім місяців ПФ вже отримав 23,4 млрд грн з державної скарбниці, з яких не погашено 11 млрд грн (за підсумками семи місяців цей показник дорівнює 9,8 млрд грн). При цьому торішній борг (4,7 млрд грн) ще не списаний.
Тож за підсумками восьми місяців, реальний дефіцит бюджету Пенсійного фонду становить 11 млрд грн (85% затвердженого річного дефіциту). А 4,7 млрд грн, власне, є втратами державного бюджету.
У проекті бюджету Пенсійного фонду на наступний рік передбачено дефіцит у сумі 18 млрд грн. Законом про держбюджет на 2010 рік визначена норма надання ПФ короткострокових кредитів на покриття дефіциту. Крім того, передбачена нова стаття про впровадження системи взаємозаліків між ПФ та вугле- і торфовидобувними підприємствами на суму заборгованості фонду перед держбюджетом.
Нині, наголошує Валентин Симоненко, у Пенсійному фонді акумулюються величезні кошти, але його бюджет затверджується урядом келейно, без попередньої експертизи і детального аналізу. На думку керівника Рахункової палати, такий бюджет мають відкрито обговорювати фахівці й народні депутати, затверджувати його потрібно на засіданні Верховної Ради і подавати разом з проектом держбюджету.
Нині ПФ обслуговують 38 тис. держслужбовців. На їхнє утримання витрачається 2,4 млрд грн, які надходять з пенсійних внесків громадян і підприємств. На переконання Валентина Симоненка, ці гроші мають надходити з держбюджету, тоді влада замислиться, чи не варто їх заощаджувати. Що ж до підвищення пенсійного віку, то це питання, за словами керівника Рахункової палати, не на часі.
Невтішні прогнози Показник ВВП є ключовим у плануванні бюджетних доходів. Державний бюджет на поточний рік депутати затверджували, виходячи з його зростання на 0,4%. Проте, згідно з експертною оцінкою Рахункової палати, за сім місяців реальний ВВП знизився на 17,6%. За підсумками поточного року спад сягне близько 15%, що загрожує недоотриманням як мінімум 20 млрд грн доходів.
Запланований рівень інфляції — 9,5% — є заниженим, вважають фахівці Рахункової палати. За вісім місяців споживчі ціни вже підвищились на 8,2%. За оцінкою Рахункової палати, до кінця року зростання цін на споживчому ринку перевищить 15%.
Інфляційні процеси призвели до реального зниження основних державних соціальних гарантій, а отже, до падіння життєвого рівня наших співгромадян. Мінімальна зарплата, наприклад, порівняно із січнем номінально зросла на 4,1%. Проте в реальному вимірі, зважаючи на інфляцію, вона знизилась на 4%. Мінімальна пенсія номінально зросла на 2,9%, тоді як фактично знизилася на 5,2%. У той же час в умовах «заморожування» прожиткового мінімуму на рівні торішнього жовтня (626 грн) і з огляду на інфляцію за останні десять місяців цей показник реально знизився на 14%. Для компенсації реального зниження основних державних соціальних гарантій і стандартів, не кажучи про їхнє підвищення, потрібні значні фінансові ресурси. А їх немає, констатує Валентин Симоненко.
За і проти Що ж стосується проекту бюджету на 2010 рік, то голова Рахункової палати стверджує: жоден прогнозований показник не відповідає реаліям сьогодення. Зокрема, навряд чи вдасться збільшити доходи на 14,8% завдяки зростанню ВВП. У дохідну частину держбюджету заплановано отримати 104 млрд з внутрішніх запозичень (+50% порівняно з 2009-м). Внутрішні запозичення — це облігації внутрішньої державної позики. Їх ніхто не купує, крім Нацбанку, якому для цього доведеться запустити друкарський верстат.
Закладений у проекті валютний курс у 7,5 грн за долар Валентин Симоненко називає урядовими хитрощами. Через різницю офіційного і готівкового курсу урядові завдяки акцизним зборам, ввізному миту, ПДВ вдасться отримати додатково від сімох до 10 млрд гривень.
На наступний рік інфляцію передбачено на рівні 10,9%. За оцінками Рахункової палати, вона становитиме 12%. Унаслідок заниження планових інфляційних показників Кабмін додатково отримає 2,3–2,8 млрд грн.
Державний бюджет — це не бухгалтерська книга, нагадує Валентин Симоненко, а концентроване вираження соціально-економічної політики. Над його підготовкою працювало щонайменше 2,5 тис. фахівців. Якщо його готуватиме інша команда, як запропонувала глава уряду під час презентації проекту бюджету, вона вибудує іншу політику. Тож така пропозиція Прем'єр-міністра є некоректною.
Глава держави Віктор Ющенко на нараді з проблем економічної та фінансової кризи жорстко розкритикував бюджетну політику уряду, назвавши її непрофесійною, такою, що поглиблює кризу, пропонуючи, зокрема, 18 млрд грн дотацій Пенсійному фонду. Фактичний дефіцит держбюджету наступного року становитиме 106 млрд грн.
На переконання Президента, формування цьогорічного державного кошторису на нереалістичних показниках призвело до падіння в багатьох галузях економіки, до дестабілізації цін, нераціонального розподілу національних фінансів. Бюджет-2009 — точна копія торішнього. Цьогорічний рівень доходів був спланований на рівні 2008 року — одного з найуспішніших в історії України.
Бюджет-2010 спрямовано на розвиток економіки, стверджує глава уряду. Звинувачення в популістському характері державного кошторису Юлія Тимошенко категорично відкидає. За її словами, основну частку державних фінансів уряд збирається спрямовувати на підтримку реального сектора економіки. А от кардинальних зрушень у соціальній сфері українці навряд чи наступного року дочекаються. Прем'єр-міністр пояснює це тим, що фінансово-економічна криза ще не закінчилась і триматиме Україну і світ в напрузі щонайменше до кінця наступного року. Тож на суттєве підвищення мінімальних пенсій та зарплат коштів немає.
Щоправда, деяким категоріям бюджетників наступного року уряд планує встановити щомісячні доплати до зарплатні. Ідеться про працівників культури, освіти, медиків. Заплановано й підвищення мінімальної зарплати, але чекати цього доведеться до грудня 2010-го. Втім, з огляду на кризу урядовці вирішили за необхідне збільшити Стабілізаційний фонд на сім мільярдів, отже, він становитиме 27 млрд грн.
Водночас в уряді припускають, що до кінця року проект бюджету-2010 не буде проголосований Верховною Радою або його не підпише глава держави. Такий поворот подій для Кабміну не буде несподіваним. Про всяк випадок там готують постанову про порядок виконання бюджету-2010. Механізм напрацювання документа визначено Бюджетним кодексом, запевняє Юлія Тимошенко.
Про нелегітимність такого механізму уже не раз говорили і в опозиційному уряді, і в Секретаріаті глави держави. Не вдоволені там й обсягами фінансування армії та рівнем соціального забезпечення. Необхідно, вважають, переглянути соціальні стандарти.
Зрозуміло, що такий перегляд може відбутися за достатніх фінансових ресурсів. Тож варто запровадити податок на багатство, предмети розкоші, відмовитись від усіх соціальних пенсійних програм. Якщо зауваження Президента не знехтують, кажуть на Банковій, він не скористається правом вето.
Однак урядовцям ще треба переконати опозицію проголосувати за цей проект бюджету. Поки що опоненти налаштовані критично і називають напрацьований урядом головний фінансовий документ не кошторисом розвитку, а шляхом до дефолту. Зокрема, депутат від Партії регіонів Ірина Акімова пояснює, що проект бюджету складено так, аби ним було зручно керувати в ручному режимі — збільшувати обсяги державного боргу, розміри держбюджету, надавати кредити Пенсійному фонду, безвідсоткові позики місцевим радам. Урядові не потрібна для цього Верховна Рада, він зможе вирішувати ці питання самостійно.