«МАЙБУТНЄ ДЕРЖАВИ ГАРТУЄТЬСЯ СЬОГОДНІ»
Ця конференція відбулася в Інституті гігієни та медичної екології за сприяння Міністерства охорони здоров'я, Академії медичних наук та Проблемної комісії «Гігієна навколишнього середовища» за участі науковців з Білорусі, Польщі та Росії. На її актуальності наголосив перший заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар України Олександр Біловол, який з цього приводу зазначив, що нинішній стан здоров'я дітей, на превеликий жаль, не витримує порівняння з 50–60-ми роками минулого століття.
НОТАТКИ З НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ: «МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНІ
ТА СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ В УКРАЇНІ» Протягом останнього часу, за його визнанням, значно збільшилася кількість захворювань юного покоління, з'явилися нові хвороби, викликані насамперед дедалі більшим негативним впливом довкілля, що, безперечно, не сприяє збереженню генофонду нації. Звідси — нагальна необхідність ретельно аналізувати причини цього явища і знаходити шляхи його мінімізації та поліпшення цієї небезпечної для держави ситуації.
Чиїх батьків
чиї ми діти Приводом до такої представницької конференції, крім незаперечної актуальності її теми, стало й 60-ліття одного з провідних підрозділів інституту — відділу охорони здоров'я дітей. Організував цей відділ відомий учений, академік Олександр Марзєєв, чиїм ім'ям названо заснований ним і визнаний в Україні та за її межами науковий заклад, який досліджує проблеми, пов'язані з охороною здоров'я людей і довкілля.
Знаменно й те, що саме Україна стала ініціатором цього представницького зібрання фахівців, бо ще за часів Київської Русі тут почали предметно опікуватися здоров'ям молодого покоління. У «Повісті минулих літ» зафіксовано визнаний історичний факт — відкриття першої школи при дворі Володимира Великого. Саме в ті часи склалося кілька основних типів початкових навчальних закладів — державні школи при Десятинній церкві та Софії Київській, так звані зовнішні та внутрішні при монастирях.
Голова організаційного комітету конференції, заступник директора інституту, доктор медичних наук Надія Полька розповіла, зокрема, про те, що князі в Київській Русі були авторами збірок текстів виховного характеру, у яких містилися поради з гігієни та здорового способу життя. Вона, наприклад, згадала «Повчання дітям» Володимира Мономаха та «Медичний трактат» його онуки Євпраксії, у яких наголошувалося на необхідності загартування холодною водою, харчування без переїдання, чистоті тіла й одягу. Елементарні, здавалося б, речі, але чи всі нині додержуються цих корисних рекомендацій? Воістину: здоров'я дітей — турбота батьків і всього суспільства. Наші славні предки показують нам приклад, гідний наслідування.
Пройшовши історичний емпіричний, а згодом і науково-експериментальний шлях, гігієна дітей виокремлюється в самостійний розділ медичної науки. У 1871 році у Київському і Харківському університетах були створені спеціалізовані кафедри, які стали центрами дослідження з питань шкільної гігієни.
Перша світова і громадянська війни уповільнили розвиток дитячої медицини, але не зупинили його. У 1921 році в Харкові відбувся перший з'їзд фахівців з проблем здоров'я дітей, після якого почали повсюдно організовувати курси для санітарних лікарів, на яких висвітлювалися питання охорони материнства й дитинства.
Після Великої Вітчизняної війни знову гостро постала нагальна потреба в організації науково-методичного центру з шкільної гігієни. На початку 1949 року О. Марзєєв звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з пропозицією утворити в очолюваному ним Інституті гігієни та медичної екології відділ шкільної гігієни. Він став першим у Радянському Союзі профільним центром з охорони здоров'я дітей.
Інститут гігієни дітей і підлітків у Москві був створений лише через 10 років і спирався на досягнення в цій галузі своїх досвідчених колег. Нинішній директор цього закладу Владислав Кучма, щиро вітаючи колектив з 60-літнім ювілеєм, відзначив вагомий внесок українських фахівців у справу охорони здоров'я дітей і вручив Н. Польці картину, на якій зображено очолюваний ним інститут. А потім виступив із доповіддю «Інноваційні технології в освітніх закладах: гігієнічні проблеми і шляхи вирішення», яка з цікавістю була вислухана всіма присутніми на конференції.
Здоров'я дітей— без кордонів Протягом двох днів тривало обговорення нинішнього стану здоров'я дітей та заходів для його невідкладного поліпшення. Наукові дослідження та практичний досвід у галузі гігієни, про які йшлося в доповідях, переконливо засвідчили потребу в подальшій спільній профілактичній роботі, спрямованій на гігієнічне забезпечення умов виховання, навчання та оздоровлення у навчальних закладах, а також посилення уваги органів державної влади і самоврядування, широких верств громадськості до цих проблем.
Піклування про здоров'я дітей, зазначили учасники конференції, не знає кордонів. Ця проблема хвилює світову громадськість. За свідченням Міжнародної організації охорони здоров'я, у більшості країн медики все частіше фіксують функціональні відхилення і хронічні захворювання в дітей. Спостерігаються низькі показники фізичного розвитку, дедалі набуває поширення тютюнокуріння серед дітей, вживання алкоголю, наркотичних і токсичних речовин, що призводить до ранньої інвалідності, зниження працездатності, погіршення репродуктивних можливостей молоді.
До речі, перші кроки, зокрема в боротьбі зі шкідливим впливом тютюну на здоров'я людей, уже зроблено. Академія медичних наук поклала на Інститут гігієни та екологічної медицини організаційно-методичне та наукове керівництво у виконанні державної цільової програми з цього питання.
Цілком зрозуміло, що особлива увага була приділена суто регіональним, європейським особливостям небезпечного впливу на здоров'я техногенних та природних катастроф, стану водозабезпечення й атмосферного повітря. Саме про це йшлося у доповідях науковців і працівників санітарно-епідеміологічних служб із Запоріжжя, Дніпропетровська, Луганщини, Сумщини, Львівщини, Харківщини, Івано-Франківщини, Криму та інших регіонів України, а також Білорусі, Росії та Польщі.
Промовці висловили, зокрема, занепокоєння недостатньою увагою місцевої влади до проблем охорони здоров'я дітей, безпосередньо постраждалих від наслідків чорнобильської катастрофи, та тих, хто живе на уражених радіонуклідами територіях. Серед них, як свідчить статистика, найбільше хворих на рак щитоподібної залози та на лейкози.
Через незадовільне фінансування гальмується створення відповідної лікувальної бази для мінімізації наслідків поширених серед дітей постчорнобильських хвороб, батьки змушені звертатися по допомогу до зарубіжних клінік, хоча наші фахівці за наявності спеціального медичного обладнання, маючи досвід у боротьбі з цими недугами, цілком здатні вирішувати зазначені проблеми. Отже, справа насамперед за підтримкою з боку нашої держави. У нас, зокрема, є кілька центрів з пересадки кісткового мозку, але вони не працюють через брак коштів, необхідних для їхнього належного функціонування.
Окремо прозвучала тема оздоровлення молодого покоління. Пріоритети в цій справі, безперечно, стосуються передусім постраждалих від чорнобильського лиха, інших техногенних та природних катастроф, таких, наприклад, як аварії, позв'язані з хімічними речовинами, та руйнівні повені на Західній Україні.
Щодо належного водозабезпечення, то наші вчені давно вже розробили ефективне устаткування для очистки питної води, яке стало б у пригоді в дошкільних, освітніх та оздоровчих закладах для дітей. Їхня установка невиправдано стримується — знову ж таки через брак асигнувань на цю важливу справу. Так само не вирішуються проблеми, пов'язані з очищенням атмосферного повітря, хоча рекомендацій науковців з цього приводу вистачає.
Усі ці проблеми були, звісно, порушені й у виступах працівників Інституту гігієни та медичної екології, які стали ініціаторами конференції і зробили вагомий внесок у дослідження і розв'язання обговорюваних проблем.
Спілкування науковців і журналістів було зумовлене необхідністю з'ясувати причини й унеможливити надалі випадки харчових отруєнь малят і підлітків, які сталися останнім часом і викликали об'єктивне занепокоєння громадськості. Промовці, висвітлюючи цю досить болючу тему, аргументовано довели, що причини криються передусім у нехтуванні елементарних правил гігієни особами, безпосередньо відповідальними за забезпечення дітей доброякісними продуктами харчування.
Головний висновок полягає в тому, що держава не докладає належних зусиль, аби налагодити приготування калорійної та корисної для молодого покоління їжі згідно з санітарно-гігієнічними нормами. Це особливо гостро відчувається в звичайних та спеціалізованих інтернатах й у військових частинах.
Недбале, м'яко кажучи, ставлення до охорони здоров'я юних громадян викликає небезпідставну тривогу на тлі катастрофічного зниження чисельності населення України, яке за останні 18 років зменшилося більш ніж на шість мільйонів чоловік. За оцінками науковців Інституту соціології та демографії НАНУ, з такими загрозливими темпами ми через 20 років недорахуємося ще 10 мільйонів співвітчизників.
Цьому треба і можна запобігти, якщо влада дослуховуватиметься до пропозицій учених, реагуватиме на їхні застереження, зокрема й на ті, що були висловлені на науково-практичній конференції за участі іноземних фахівців.
Здоров'язбережна медицина — національна стратегія Коментар А. Сердюка, директора Інституту гігієни та медичної екології, академіка АМН України.
Аналізуючи підсумки цієї представницької конференції, можна, без перебільшення, стверджувати, що вона стала помітним явищем у сфері охорони здоров'я молодого покоління. У її підготовці та роботі взяло участь 110 представників майже всіх областей України, міст Києва і Севастополя, а також Росії, Білорусі й Польщі. Надіслано 93 доповіді, вони опубліковані в збірнику конференції, 28 виступів заслухано на двох пленарних та двох секційних засіданнях.
У повідомленнях висвітлено підсумки та перспективи наукових досліджень з проблем здоров'я дітей й основні тенденції його змін на сучасному етапі розвитку суспільства. Розглянуто питання впровадження законодавчої та нормативної бази санітарно-епідеміологічного благополуччя дітей та підлітків. На конференції визнано необхідним постійно інформувати міністерства освіти і науки та в справах сім'ї, молоді та спорту про результати гігієнічних досліджень здоров'я дітей різних вікових категорій.
У резолюції, схваленій після детального обговорення, зазначено, що найважливішою умовою модернізації освіти в Україні має стати інтеграція гігієнічної науки та практики до інших суміжних дисциплін — педагогіки, педіатрії, психології тощо, до сфери яких належать проблеми збереження здоров'я дітей.
Учасники конференції спільно визначили основні пріоритети у вирішенні згаданих проблем. Насамперед наголошувалося на актуальності опрацювання наукових засад й шляхів переходу від клініко-профілактичної до здоров'язбережної стратегії медицини. У резолюції містяться також пропозиції щодо дослідження особливостей формування потенціалу здоров'я дітей з огляду на умови життєдіяльності, екологічну безпеку та спосіб життя, наукові обґрунтування вимог до облаштування дитячих закладів.
Важливо й те, що учасники конференції порушили перед Міністерством освіти і науки питання про необхідність обов'язкової експертної гігієнічної оцінки сучасних освітніх технологій на відповідність віковим і фізіологічним можливостям школярів та впровадження їх за погодженням з Міністерством охорони здоров'я.
Конференція завершилася. Тепер головне завдання полягає в тому, щоб її висновки і пропозиції залишилися не тільки на сторінках виданого нами збірника, а й викликали належний резонанс у державі та суспільстві з приводу докорінного поліпшення охорони здоров'я молодого покоління — нашого майбутнього. Саме з цією метою вона була проведена.
Олександр ПОБІГАЙ Від редакції. Ці нотатки підготовлено відповідно до угоди про співпрацю між Академією медичних наук та Гільдією головних редакторів (керівників) ЗМІ. Для тих, хто прагне докладніше ознайомитися з матеріалами конференції, радимо звернутися по збірник тез доповідей, виданий Інститутом гігієни та медичної екології, за адресою: 02660 Київ-94, вул. Попудренка, 50. Телефон для довідок:
(044) 559-73-73.
ДОВІДКА
Нині проблеми гігієни молодого покоління досліджують у державних установах Академії медичних наук України — Інституті гігієни та медичної екології ім. О. Марзєєва, Інституті охорони здоров'я дітей і підлітків (м. Харків), Інституті медицини праці АМНУ та Інституті педіатрі, акушерства та гінекології (м. Київ), Київському, Харківському, Вінницькому, Луганському, Львівському і Кримському національних медичних університетах, Київській медичній академії післядипломної освіти, Дніпропетровській медичній академії та в інших закладах, а також фахівці з гігієни дітей і підлітків центральної, міських та обласних санітарно-епідеміологічних станцій Міністерства охорони здоров'я України.