Нещодавно відома міжнародна аудиторсько-консалтингова компанія «Делойт» оприлюднила рейтинг 500 найбільших компаній Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Рейтинг було складено на підставі даних про рівень доходів компаній вісімнадцяти держав регіону за минулий рік. Частка українських представників у ТОП-500 досягла 10,4% (52 компанії), серед них — 17 підприємств енергетичної та видобувної галузі, 13 — промислових, 16 — споживчої сфери і транспорту.
Дві вітчизняні компанії «Метінвест» і «Нафтогаз України» за торішніми доходами увійшли до десятки найбільших у ЦСЄ. У загальному рейтингу «Метінвест» посіла третє місце, «Нафтогаз» — шосте, «Енергоринок» — 17, «Укрзалізниця» — 18, «АрселорМіттал Кривий Ріг» — 43, «Богдан» — 63, «Київстар» — 85, «Укртатнафта» — 88, «ЗАЗ» — 99, «Запоріжсталь» — 102, «Нібулон» — 162, «Укртелеком» — 187.
У рейтингу немає вітчизняних фінустанов, бо жоден із наших банків не потрапив до числа найбільших у ЦСЄ. Найкрупніша українська фінустанова не дотягує за своїми активами до банку, який займає двадцяте місце в «ТОП- 500». До того ж в Україні вдвічі менше публічних компаній, зокрема банків, ніж у державах Центрально-Східної Європи.
Що стосується компанії «Метінвест», то вона сформувалась у середині 1996 року шляхом виділення активів металургійного і гірничорудного комплексів. На той момент її головною метою був розвиток бізнесу та підвищення його цінності. Два роки тому «Метінвест» приросла активами європейської компанії «Марколо», а через кілька місяців — групи «Драгметал», що базується в Італії, Німеччині, Великій Британії й стала вертикально інтегрованою. Ще більше посилились її позиції на світовому ринку після придбання у квітні американської вугільної компанії.
Нині «Метінвест» успішно розвивається завдяки тому, що має певні переваги — сприятливе географічне розташування, долучення до процесу глобалізації, вона створила 75 представництв у різних країнах світу. Компанія вдало реагує на зміну світових економічних умов — зменшила витрати, поліпшує свої позиції з ліквідності.
За словами керівництва «Метінвесту», до її бізнес-плану входять різні сценарії. За даними першого півріччя, компанія розвивається згідно з очікуваними результатами, наступного року — за тенденціями макроекономічної ситуації в Україні (кореляція один до одного).
Випробування
на міцність Якщо торік зростання доходів українських компаній у середньому було 16%, то в першому цьогорічному кварталі ситуація погіршилась — у більшості з них обсяг доходів знизився на 30 відсотків.
Як відомо, світова криза прийшла у держави Центральної та Східної Європи, до якої належить Україна, із запізненням — наприкінці 2008 року на початку 2009-го. Саме тоді падіння ВВП і обсягів промислового виробництва супроводжувалось знеціненням національних валют, зниженням фінансових потоків і обсягів кредитування, падінням споживчого попиту. А до того, впродовж останнього десятиріччя, ЦСЄ була «плеканцем» міжнародної економіки зі стабільними макроекономічними показниками й високими результатами компаній, що займаються бізнесом і здійснюють інвестиції в регіон. Лише минулоріч доходи 77% компаній, що внесені до рейтингу, зросли на 20% (у 2007 році +18%).
У цьогорічному першому кварталі у 112 компаній з «ТОП-500» зафіксовано зниження виручки в середньому на 24% порівняно з аналогічним торішнім періодом. Найбільше втратили промислові підприємства (-33%) і підприємства оброблювальної галузі (-23%), сектор нерухомості (-22%), компанії видобувної, металургійної та енергетичної галузей (-17%). А ось виручка фірм сфери медико-біологічних наук і охорони здоров'я скоротилась лише на один відсоток.
Торік найбільші компанії ЦСЄ змогли поліпшити свої статки через сприятливу економічну ситуацію. Середній показник зростання виручки ста найбільших компаній був 17,5%, водночас як у малих — 12%. Завдяки цінам на нафту, які збільшувались протягом майже всього минулого року, лідером рейтингу залишилась польська нафтова компанія «PKN Orlen». Друге місце посіла угорська MOL. Чеська «SkodaAuto» зайняла четверте місце. Першу п'ятірку замкнула флагман чеської енергетики — компанія CEZ. Найбільш підготовленими до економічного спаду виявились компанії, що працювали у секторах, традиційно стійкіших до впливу фінансових криз. У їхньому числі підприємства енерговидобувної галузі, а також компанії, які найчутливіше реагують на потреби своїх клієнтів.
У 2005–2007 рр. зростання ВВП у країнах Центрально-Східної Європи в середньому становило 7,2%. Минулого року на тлі світової кризи, що набирала сили, цей показник зміг зрости лише на 2%. До речі, економіка того регіону характеризується низьким рівнем боргу у державному секторі. Торік сукупна сума державного боргу сягала менше 34% ВВП. Тільки половина цієї суми значилась у графі «зовнішні борги». У 2008 р. валютні резерви країн ЦСЄ дорівнювали майже 18% загального обсягу ВВП (196 млрд євро). Цього достатньо для забезпечення виплати зовнішнього боргу.
У результаті високої інфляції ринкові відсоткові ставки у банках і ставки рефінансування в державах ЦСЄ залишались відносно високими. Це спричинило збільшення вартості внутрішнього капіталу. Через це населення і підприємства прагнули отримати кредити в іноземній валюті із закордонних джерел. Тож зовнішній борг у приватному секторі економіки зріс і платіжний баланс погіршився.
Експерти «Делойт» вважають, що Хорватії, Естонії, Литві, Латвії, Македонії, Сербії, Україні та Угорщині знадобиться чимало зусиль, аби подолати кризу. А ось Албанія, Боснія, Герцеговина, Болгарія, Чорногорія, Чехія, Молдова, Румунія, Словенія і Словаччина відносно легко вийдуть з кризи. Польщі взагалі вдалось уникнути економічного спаду. Зростання її ВВП у перших двох кварталах 2009-го сягало 0,8 і 1,1% порівняно з аналогічними періодами 2008 року.
Нині, зауважують експерти, в усьому регіоні спостерігається підвищена активність — проводяться корінні політичні й соціальні реформи, реалізуються великомасштабні інфраструктурні проекти, які підтримуються ЄС, Світовим банком і МВФ. Адже компанії та країни, що зможуть ефективно використати нинішній період часу для реформ, напевно, стануть світовими лідерами.
«Швидко» не буде Україна ввійшла у кризу із запізненням порівняно із Західною Європою та Сполученими Штатами, тож вихід із неї не буде швидким, зазначають експерти «Делойт». Вони звернули увагу на те, що на глобальному рівні більше половини найкрупніших компаній контролюються міжнародними інвесторами, в Україні таких менш ніж 25%. Майже половину українського бізнесу контролюють місцеві інвестори, водночас як у Європі цей показник становить понад 20%, вітчизняні компанії недоінвестовані. Висока частка місцевого капіталу є тільки в Словенії.
Це свідчить про суттєвий потенціал нашої економіки щодо залучення іноземних інвестицій. Потрібно створити сприятливі умови для їхнього входження, зокрема поліпшити регуляторний режим. Україна має шанс змінити своє становище на світовому ринку, переконані експерти. Все залежить від того, як держава зможе реалізувати наявний потенціал, у тому числі інвестиційний. В нашій країні можливе більш швидке зростання економіки після кризи, ніж у державах ЦСЄ.
Аналітики Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розробили три сценарії розвитку економічних подій в Україні — оптимістичний, базовий та песимістичний. Згідно з оптимістичним, очікується, що ВВП цьогоріч знизиться на 11,5%, а наступного року зможе зрости на 7,4%. Проте досягнення таких показників залежатиме від зовнішнього економічного середовища, відновлення ринків, швидкості адаптації вітчизняного бізнесу до нових економічних умов.
Базовий сценарій передбачає, що ВВП у поточному році впаде на 13,4%. Якщо проаналізувати останні статистичні дані, то це виглядає реалістично. Наступного року очікується зростання на 3,8%. Воно невелике і багато в чому пов'язане з ефектом низької статистичної бази, адже цьогоріч економіка падала суттєвими темпами.
Найгірший варіант, тобто песимістичний сценарій, теж треба враховувати. В ньому йдеться про те, що ВВП може впасти на 16,2%, наступного року це триватиме і досягне 1,5%. Слід ураховувати, зазначають аналітики, що Україна має молоду відкриту економіку, тому відновлення її активності переважно визначатиметься ситуацією в світовому господарстві, на товарних і фінансових ринках.
Де приховується ризик? Найбільший ризик для нашої країни в тому, що відновлення світової економіки почнеться з другого чи третього кварталу 2010 року. Попри появу певних ознак економічного оптимізму, чимало експертів говорять про те, що навряд чи у першому кварталі наступного року будуть радикальні зміни в тенденціях економічного розвитку.
Другим суттєвим ризиком є те, що світові ціни на метал почнуть зростати з другої половини 2010-го. Тож треба протриматись до підвищення попиту і бути готовими швидко відреагувати на його зростання. Зрозуміло, що крім України, є багато держав, які чекають на можливість продати свою металургійну продукцію на світовому ринку.
Аналітики нагадують про ризик зростання заборгованості з ПДВ. Зволікання держави з його відшкодуванням створює фінансові проблеми для підприємств. За негараздів у банківській системі ці недоліки навряд чи можна компенсувати кредитуванням. Крім того, в Україні нагромаджується податкова заборгованість. Тому необхідно секвеструвати бюджет, тобто зменшити його видатки, а не фінансувати їх за рахунок різних фінансових інструментів.
Не виключається ризик дефолтів у реальній економіці. Суттєвими є проблеми реалізації продукції, платоспроможного попиту, кредитної заборгованості перед банками. Зараз влада намагається запобігти банкрутству великих фінустанов, аби уникнути соціальних проблем. Окреслився й ризик припинення співпраці з МВФ. Поки вона триває, але щоразу переговори між Україною та Фондом стають все складнішими.
Для того щоб ситуація розвивалась за базовим сценарієм, потрібна продумана послідовна державна політика і сприятливий міжнародний фон. Це дасть змогу українським експортерам реалізовувати свою продукцію на міжнародних ринках, виходити на закордонні фінансові ринки. Українська економіка є зовнішньоорієнтованою, тож надто важко переорієнтувати експортні потоки на внутрішній ринок.
Україна стоїть перед низкою ризиків і викликів. Але аналітики не впевнені, що песимістичний сценарій обов'язково здійсниться. Його можна попередити. Наша держава має можливості для мінімізації негативних наслідків глобальної фінансово-економічної кризи. Вітчизняний бізнес стомився боятися кризи й адаптувався до нового економічного середовища. Дослідження інституту засвідчили, що від квітня зросли позитивні очікування вітчизняного бізнесу. Якщо така динаміка посилюватиметься, можна констатувати, що складні часи позаду.
Наразі 68% українських бізнесменів скаржаться на низький попит. А 50% не задоволені надмірним оподаткуванням. Майже 43% опитаних (уперше за багато років) зазначили, що реальною перешкодою для бізнесу є нестабільна політична ситуація в країні.
Сподіваємось
на краще Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) прогнозують, що реальний ВВП, за підсумками року, впаде в Україні на 13,5%. Гривня на кінець року ослабне до 10 грн за долар (середньорічний курс становитиме 8,3 грн). Інфляція уповільниться з 22,3 до 16% через скорочення споживчого попиту. Рівень безробіття збільшиться до 10%. Нагадаємо, що МВФ прогнозував падіння нашого ВВП на 14% за інфляції до 13%. Офіційні урядові прогнози залишаються без змін, хоча більшість експертів вважає їх нереалістичними. Кабмін очікує зростання ВВП на 0,4% та інфляцію на рівні 9,5 відсотка.
За оцінкою МЦПД, стагфляція в Україні збережеться з урахуванням очікуваного зростання тарифів, що регулюються державою, ослаблення гривні й низького споживчого попиту. Курс гривні у другому півріччі 2009 року знаходитиметься під впливом відтоку коштів через виплати за зовнішніми боргами, від'ємного сальдо поточного рахунку, політичної невизначеності та недовіри до банківської системи.
Ослаблення гривні може виявитися меншим, якщо умови зовнішньої торгівлі поліпшаться в четвертому кварталі на тлі успішної пролонгації зовнішніх запозичень і політично мотивованих інтервенцій НБУ на валютному ринку напередодні виборів.
Щодо внутрішнього ринку, то аналітики прогнозують, що приватне споживання впаде на 13,2%, зокрема через призупинення кредитування. В 2010–2012 роках його зростання очікується відповідно на 2,5, 4 і 7%. Зростання економіки не супроводжуватиметься таким же збільшенням зайнятості, а буде повільнішим.
Крім того, в Центрі очікують, що в згаданих роках зростання ВВП становитиме відповідно 3, 4,7 і 6,5% завдяки відновленню зростання світової економіки. Збільшення споживчих цін у цей період уповільниться, а цін виробників — прискориться. Експерти сподіваються на незначне зміцнення гривні після 2009-го в результаті покращення торговельного балансу.
На думку аналітиків МЦПД, політика уряду може розбалансувати фінансову й фіскальну системи 2010 року. Якщо уряд стримуватиме зростання обмінного курсу до виборів (приміром, до 8 грн. за долар), це може призвести до скорочення валютних резервів НБУ. Це ризиковано, враховуючи необхідність фінансування критичного імпорту й виплат за зовнішніми запозиченнями.
У МЦПД вважають, що уряду не вдасться цьогоріч приватизувати великі підприємства, зокрема «Укртелеком» та обленерго, через вплив політичної конкуренції. За оцінкою експертів Центру, валютні резерви Нацбанку до початку 2010 року скоротяться до 22,3 млрд дол.