РАДА БЕЗПЕКИ В НЕБЕЗПЕЧНОМУ СВІТІ
У Нью-Йорку триває загальнополітична дискусія з нагоди початку роботи 64-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Учасники дебатів висувають на порядок денний найгостріші проблеми регіонального та глобального розвитку, які разом становлять своєрідний діагноз системних хвороб сучасного людства. Сполучені Штати в поточному місяці за принципом ротації головують у Раді Безпеки. Тож 24 вересня відбулося засідання цього органу ООН під особистим головуванням президента США Барака Обами. Планувалося, що його учасниками стануть глави всіх держав — членів Ради Безпеки разом з постійними державами-членами. Такий формат засідання дає можливість визначити найбільш актуальні питання міжнародної безпеки та стабільності. На жаль, перелік цих проблем є сталим. Насамперед ідеться про ситуацію в зонах міжнародних конфліктів, невизначене становище нових незалежних держав. Напередодні засідання Росія повідомила Суд ООН про намір взяти участь у слуханнях з проблем незалежності Косова. На порядку денному — становище в Афганістані, Іраку, Абхазії та Південній Осетії. Зокрема, стосовно афганського питання Росія визнає, що капітуляція НАТО в цій країні стала б справжньою катастрофою для регіону, однак запевняє, що ніколи не відправить свої війська до Афганістану. В іракському та іранському питаннях США наполягають на залученні ширшого кола представників світового співтовариства до вирішення проблем безпеки країн у районі Перської затоки. Суперечливою, особливо після визнання Венесуелою незалежності Абхазії та Південної Осетії, є позиція ООН щодо статусу цих територій. На порядку денному Ради Безпеки залишається проблема неконтрольованої гонки озброєнь. У цьому сенсі США засудили Венесуелу за намір купити велику партію зброї в Росії. Венесуельський президент Уго Чавес у відповідь звинуватив у дестабілізації становища в Латинській Америці Колумбію, яка надала США додаткові військові бази. Обговорюються також заходи, спрямовані на подальшу боротьбу з міжнародним тероризмом і піратством. Наприклад, постійний член Ради Безпеки ООН Франція недавно уклала спеціальну «антипіратську» угоду з Сейшельськими Островами. Втім, понадпіврічний досвід протидії Європейського Союзу сомалійським морським розбійникам продемонстрував недостатність лише військових зусиль для перемоги над піратством. Ця проблема породжена труднощами виживання найбідніших верств населення в деяких регіонах земної кулі. Причому можливостей ООН надати фінансову та консультативну допомогу за дефіциту бюджету цієї організації, на жаль, не вистачає. Нарешті, серед проблем, які не зникаються з порядку денного ООН, є питання перегляду Кіотського протоколу, що стосується запобігання глобальним кліматичним змінам. Зокрема, новий японський уряд наполягає на жорсткіших нормах обмеження викидів вуглецю в атмосферу. Такою ж є позиція і Європейського Союзу. Тим часом ставлення адміністрації Барака Обами до екологічної проблематики наразі залишається не до кінця з’ясованим. Зрозуміло, що лише на одному засіданні Ради Безпеки ООН на рівні глав держав не можна вирішити глобальних проблем, які накопичувалися десятиріччями. Але є надія, що світові лідери більш прискіпливо контролюватимуть роботу своїх дипломатів, аби Організація Об’єднаних Націй дійсно відповідала своїй назві в аспекті спільної роботи над пошуком шляхів до розв’язання проблем сучасності. також у паперовій версії читайте:
|