КОРОТАТИ ЮНІСТЬ— НЕ БАЧИТИ СТАРОСТІ
На Слобожанщині люди у віці від 14 до 35 років становлять майже 40% населення. Як у цьому регіоні втілюють ідеї Року молоді? Про це наша розмова з начальником управління в справах сім'ї та молоді Харківської облдержадміністрації Анатолієм Бабичевим.
— Основна мета Року молоді, яким згідно з Указом Президента України є нинішній рік,— розвиток творчого, наукового й професійного потенціалу молодого покоління, його активне залучення до соціально-економічних перетворень у країні, виховання почуття патріотизму й громадянської відповідальності в молодих людей. Яка робота ведеться на цих напрямах?
— В області створено 193 молодіжних і дитячих громадських організацій, сотні молодіжних клубів й об'єднань, десятки студентських рад вищих і середніх професійних навчальних закладів. Вони беруть участь у реалізації молодіжної політики на Харківщині.
— Які є пріоритети в роботі з молоддю?
— Це насамперед соціальний захист. Наша мета — надати соціальні гарантії молоді та сім'ям, які опинилися в скрутних життєвих ситуаціях. Приділяємо увагу людям, котрі потрапили під вплив наркотиків, алкоголю, захворіли на СНІД тощо. З ними працює обласний центр соціальних служб для сім'ї та молоді разом зі службою у справах дітей. Ці центри здійснюють супровід родин — і молодих, у яких батьки віком до 35 років, і старших, у котрих є неповнолітні діти.
— Торік в області відкрито три заклади, у котрих провадять соціальну роботу.
— Харківщина — єдина область у державі, де протягом року створено три соціальних заклади. У райцентрі Чугуєві відкрито обласний соціальний гуртожиток на тридцять місць. У ньому живуть сироти, напівсироти та діти, позбавлені батьківського піклування, за котрими після закінчення інтернатів не було закріплене житло, де вони раніше мешкали. Тепер, навчаючись або працюючи, вони можуть жити в цьому гуртожитку протягом трьох років, не сплачуючи за помешкання. Прагнемо розширювати мережу таких закладів, адже щороку близько 70 дітей-сиріт та напівсиріт, котрі не мають житла, залишають інтернати.
На жаль, цього та наступного року не буде грошей на створення таких гуртожитків. Тому до організації подібного закладу залучаємо добродійні фонди. Один уже відгукнувся: британський «Де Поль», котрий у нашому регіоні понад десять років опікується дитячими проблемами, береться створити гуртожиток соціального захисту молоді в селищі Коротич, що в передмісті Харкова. Представники фонду придбали садибу з будівлею, котру тепер розширюють, щоб там могли проживати 20–30 осіб. Більшого не створюватимуть, аби зберегти в цьому закладі родинний затишок.
Минулої весни в місті Люботині відкрили обласний центр матері та дитини на тридцять місць. Він єдиний такий в Україні. У ньому отримали прихисток жінки та малюки, котрі потрапили в складне життєве становище. Скажімо, у вагітної жінки загинув чоловік, утримувати її нікому. Або інша ситуація: молода сім'я внаслідок пожежі залишилася без даху над головою. Тут вони можуть жити три роки. Харчуються безплатно, а ще мають змогу взяти город, щоб вирощувати овочі.
Торік навесні в Балаклії на базі занедбаного приміщення лікарні відкрито центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді. Тут провадять тренінги, сюди з'їжджаються на семінари учні з усієї області. Їм розповідають, що таке ВІЛ-інфекція, як поводитися, коли вже захворів. Молодь переконують у тому, що життя цією бідою не закінчується, слід жити, як усі люди.
— На жаль, часто в скрутних життєвих обставинах опиняються не тільки окремі особи, а й цілі сім'ї. Як працюєте з ними?
— Здійснюємо їхній соціальний супровід. Це прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу. Хоча останніми більше опікується служба в справах дітей. Велику увагу приділяємо родинам, у яких батьки ведуть асоціальний спосіб життя.
У кожному районі є центри соціальних служб, котрі мають інформацію про кризові родини, у яких панує нездорова для розвитку дітей атмосфера. Соціальні працівники обов'язково раз на місяць, а якщо є потреба, то й частіше, приходять до кожної такої сім'ї. Вони цікавляться фізичним та інтелектуальним розвитком дітей, чи ходять вони до школи, чи залучені до позашкільних занять, яку увагу батьки приділяють дітям. Інколи краще дитину віддати до інтернату чи прийомної сім'ї, аніж їй перебувати з горе-батьками. Коли таке трапляється, порушують питання про позбавлення батьківських прав. На жаль, були такі випадки.
— Слобожанщину називають студентською територією, адже тут найбільше вузівської молоді. Які тут проблеми?
— Так, у нас нараховується 245 тисяч студентів. В області провадиться активна робота із залучення учнів, зокрема сільських шкіл, до навчання у вищих навчальних закладах. Восени та навесні на село виїздять представники ВНЗ та ПТУ. Вони розповідають, де можна здобути ту чи іншу професію, працевлаштуватися.
На жаль, серед молоді 34 тисячі безробітних, з них дві третини мають вищу освіту. Близько 40% юнаків та дівчат, що не знайшли постійної роботи, перебувають на обліку в центрах зайнятості.
Викликає цікавість у юнаків та дівчат акція «Власна справа», започаткована відділом «Молодіжний центр праці» обласного центру молоді. Вона покликана прищеплювати молоді та студентам навички ведення власного бізнесу.
Крім того, майже при кожному вузі організовано центри праці, котрі опікуються випускниками. Такі структури активно діють при національних університетах — імені В. Каразіна, «Харківському політехнічному інституті», автомобільно-дорожньому та ін.
Значну увагу приділяємо вторинній зайнятості молоді. Цього року сформовано кілька трудових загонів, у лавах яких майже 170 осіб. Вони працювали літньої пори переважно у сфері послуг і торгівлі: в санаторіях, дитячих оздоровницях, на підприємствах громадського харчування в Криму. Дехто з них працюватиме й восени.
До вторинної зайнятості належать й студентські та учнівські формування, організовані ВНЗ та профтехучилищами для практики на підприємствах. Скажімо, майже дві сотні студентів педагогічного університету імені Сковороди зголосилися стати наставниками в дитячих заміських таборах. Під час літніх канікул працювали наші студенти також на курортах Туреччини та Болгарії. А в Бєлгороді трудовий загін будував храм.
— Як в області вирішується житлове питання?
— У нас засновано Фонд молодіжного кредитування житла. Торік він надав позику кільком молодим сім'ям, зокрема освітянам. На жаль, ситуація з молодіжним кредитуванням є не найкращою. Уряд та облрада не асигнують грошей цьому фонду впродовж кількох років. Та й складно отримати кредит. Людина має перебувати на квартирному обліку. А головне, не всім під силу зробити перший внесок, котрий обчислюється десятками тисяч доларів.
На мій погляд, слід змінити механізм фінансування молодіжного кредитування житла. Аби задовольнити потребу в квартирах сотень й тисяч осіб, варто державі будувати якомога більше соціального житла, а потім надавати його молоді на певних пільгових умовах.
Прикро, але банки не надають кредитів під невисокі відсотки. Було багато випадків неповернення позик. Обласний фонд працює з коштами, котрі повертаються за користування раніше виданими кредитами. Цього року має повернутися близько 400 тис. грн. Ці гроші будуть спрямовані на надання позик сім'ям, котрі стоять в черзі на отримання кредитів на житло.
— Як оцінити демографічну ситуацію?
— В області, на жаль, зменшується чисельність населення, зокрема молоді. Правда, приїжджі з різних регіонів України на навчання до ВНЗ Харкова допомагають утримувати кількість на певному рівні. Однак корінної харківської молоді поменшало. Є плюс — збільшується чисельність зовсім юних слобожан. Тому актуальною стає проблема забезпечення дитячими садочками. Десять таких закладів відкрито торік, цього року буде ще дев'ять. Зберігаються черги до дитячих садків у Харкові та деяких районах області, зокрема в Харківському, Куп'янському та інших. Десяток років тому, коли дітей народжувалося мало, дошкільні заклади масово здавали в оренду з подальшим продажем.
— Молодь і здоровий спосіб життя. Який зв'язок між ними?
— Особливого значення надаємо розвитку спортивної бази. Здійснено ремонт і реконструкцію стадіонів у деяких районних центрах, у Харкові споруджується сучасний комплекс «Металіст». В обласному центрі відкрито також нові футбольні поля й спортивні майданчики зі штучним покриттям, зведено Палац льодових видів спорту. Слобожани мають можливість кататися на ковзанах, грати в хокей, навчатися фігурного катання в будь-яку пору року.
Консультативні пункти з питань планування сім'ї та репродуктивного здоров'я працюють у жіночих консультаціях та пологових будинках. Вони покликані запобігати абортам, відмовам від новонароджених, аби менше було соціальних сиріт. Хоча слід визнати, що останнім часом кількість відмов від дітей збільшилася часто через погане здоров'я немовлят, котрих батькам виходжувати не під силу.
Працюємо також з громадськими організаціями, пропагуємо здоровий спосіб життя, агітуємо проти наркоманії. Це — акції «Абетка здоров'я», «Все про наркотики», «Думай про своє здоров'я». В області діє два центри ресоціалізації молоді «Твоя перемога», де проходять реабілітацію наркозалежні особи. До наркозалежних щотижня в райони виїздять працівники консультативного пункту, котрий спільно з обласним центром СНІДу проводить обмін шприців, щоб не було зараження ВІЛ-інфекцією.
Діють «гарячі лінії» із запобігання торгівлі людьми. Нині багато студентів їде на заробітки за кордон, наприклад, працювати офіціантами, а потрапляють у борделі, або їм пропонують тяжкі умови роботи.
— Як фінансуються молодіжні програми?
— Зростання податкових надходжень до обласного бюджету дало змогу щороку збільшувати кошти на молодіжну політику й оздоровлення дітей. Цього року, незважаючи на загальні фінансові труднощі, асигнування на соціально важливі витрати не зменшуються.
Як і в попередні роки, в обласному бюджеті згідно з обласними цільовими програмами передбачено кошти на підтримку молодіжних і дитячих організацій, патріотичне виховання, підтримку молодих учених і студентства, зміцнення інституту родини, забезпечення житлом молодих родин, організацію відпочинку, працевлаштування.