БЮРОКРАТИЧНІ НОВАЦІЇ ЗДОРОЖЧУЮТЬ ЛІКИ
І ЗВУЖУЮТЬ ЇХНІЙ АСОРТИМЕНТ
Плануючи сімейний бюджет, багато людей вимушені відмовлятися від звичних колись витрат. Проте є товари, які купуватимуть завжди і за будь-яку ціну, наприклад, ліки. І хоча, за Конституцією, медицина в нас безплатна, відомий вислів «здоров'я не купиш» набуває аксіоматичності: «Дійсно, не купиш. Ні за які гроші». Справа в тому, що вітчизняна фармацевтична галузь не в змозі належним чином забезпечувати населення якісними безпечними ліками в повному обсязі. Щодо імпортних препаратів, то незабаром може скластися вкрай напружена ситуація з доступом до них,— такий невтішний прогноз активістів професійних об'єднань аптечних установ, виробників і дистриб'юторів фармацевтичної продукції. Крім того, на їхню думку, різко зростуть ціни на ліки і реалізація їх у тіньовому секторі. Однією з причин погіршення ситуації, за словами співголови комітету з охорони здоров'я Американської торговельної палати Бориса Даневича, є непродумана політика Міністерства охорони здоров'я України, яке замість того, щоб спростити систему контролю за якістю лікарських засобів до схеми «єдиного вікна» (як це, до речі, відбувається в розвинених країнах), навпаки, бюрократизує її, створюючи нові можливості для корупції чиновників. На думку Бориса Даневича, утворення за рішенням Кабінету Міністрів Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (Держлікінспекції), виведення її з єдиної системи контролю за якістю лікарських засобів МОЗ та формування Департаменту регуляторної політики МОЗ України тільки сприяє корупційним діям. Виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків Юрій Савко вважає, що намагання чиновників перевести систему регулювання обігу лікарських засобів в «ручний режим» відіб'ється насамперед на кінцевому споживачеві, бо всі додаткові витрати на реєстрацію ліків виробник або дистриб'ютор закладатимуть у ціну товару. Другим негативним аспектом такого непродуманого реформування, на думку Юрія Савка, є те, що тривала процедура реєстрації, імовірно, призведе до розривів у часі між чинністю наявного реєстраційного свідоцтва й отриманням нового. А це обернеться тим, що в аптеках зникнуть певні лікарські препарати, принаймні на якийсь період. Надмірна бюрократизація процесу реєстрації і контролю за якістю лікарських препаратів уже спричинила зникнення з ринку України деяких іноземних фармацевтичних компаній. Наприклад, американської Bristol-Myers Squibb, разом з якою з продажу зникає немало необхідних ліків кардіологічної групи, антибактеріальних препаратів широкого спектра, а також велика кількість антиретровірусних препаратів. Загалом поточного року близько 800 препаратів не подано на перереєстрацію. Звуження асортименту загрожує передовсім пацієнтам, котрі мають хронічні захворювання — діабет, туберкульоз, СНІД, оскільки вони будуть змушені відмовлятися від звичних довготривалих форм лікування. Непрофесійні дії чиновників новоствореної Держлікінспекції, на переконання голови Комітету порятунку фармацевтичної галузі України Олени Прудникової, фактично призведуть до зростання тіньового обігу лікарських засобів і засилля фальсифікату, бо ринок диктує свої закони. Якщо потреби не задовольняються цивілізованим шляхом, незареєстровані ліки, на які є попит, ввозитимуться нелегально. Парадокс у тому, що такі оборудки часто-густо відбуваються за «кришування» з боку тих самих чиновників, які й створюють перешкоди нормальній роботі аптек. Ще не забуто недавній скандал з реалізацією фальсифікованих лікарських препаратів фірми «Heel». Тоді сам виробник виявив підробку і звернувся з вимогою терміново вжити заходів. Головний державний інспектор України під час прес-конференції в травні підтвердив факт фальсифікації. Але перевірка мережі аптек, де був виявлений фальсифікат, відбулася чомусь тільки через місяць. Олена Прудникова зазначила, що, на думку її колег, складається враження, що новостворену Держлікінспекцію цікавить не так покращення роботи галузі, як способи будь-що заробити гроші. Зокрема, інформацію, яку мають збирати і розповсюджувати державні службовці і яку раніше надавала відповідна структура МОЗ безоплатно, тепер можна отримати тільки за плату. Отже, доводиться платити двічі: сплачувати податки і додатково утримувати новостворену бюрократичну організацію, яка хоч і називається державним органом, фактично є підприємницькою структурою. З цією думкою погодилася член правління Фармацевтичної асоціації України Світлана Зброжек, яка також вважає, що Держлікінспекцію створено для додаткового «викачування» грошей з аптек. Урешті-решт увесь тягар додаткових платежів лягає на хворого. Сім асоціацій фармацевтів України, які представляють і місцевих, й іноземних виробників лікарських засобів, об'єднання роботодавців й об'єднання аптечних закладів звернулися з відкритим листом до Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, міністра охорони здоров'я Василя Князевича, голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександри Кужель, у якому висвітлюють проблеми галузі і сподіваються на допомогу в їхньому розв'язанні. Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ також у паперовій версії читайте:
|