ІРАНСЬКІ ТУРБОТИ
Після обрання Махмуда Ахмадінежада на другий президентський термін Іран залишається в міжнародній ізоляції. Черговим малоприємним сюрпризом для Тегерана стала зустріч у казахстанському місті Актау президента Росії Дмитра Медведєва, його казахського колеги Нурсултана Назарбаєва, а також президентів Туркменії й Азербайджану — Гурбангули Бердимухамедова та Ільхама Алієва. Учасники намагалися узгодити позиції щодо умов розподілу шельфу Каспійського моря. Нагадаємо, що Іран з підозрою ставиться до спроб нав'язати йому принцип секторального поділу Каспію, за якою Тегеран не матиме шансу отримати багаті на поклади корисних копалин райони. Нинішні переговори Росії, Казахстану, Туркменістану та Азербайджану продемонстрували регіональну ізольованість Ірану. Водночас ця тенденція поширюється не лише центрально-азійським та каспійським регіонами. Напруженим залишається становище навколо іранської ядерної програми. Її оцінка безпосередньо пов'язана з внутрішньополітичним становищем в Ірані. З цього приводу президент Франції Ніколя Саркозі та канцлер ФРН Ангела Меркель зауважили, що Іран «гідний кращого уряду», ніж той, який сформував президент Махмуд Ахмадінежад. Французький та німецький лідери запевнили, що Тегеран має усвідомлювати: ультиматум з ядерного питання є «дуже серйозним». Зокрема, влітку, відразу після скандального завершення президентської виборчої кампанії в Ірані, президент США Барак Обама заявив, що Тегеран має час до кінця вересня, аби повернутися за стіл переговорів. У Європейському Союзі поки що скептично оцінюють перспективи цих перемов, попри те, що їхня неофіційна частина триватиме на початку 64-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Напередодні цих подій інтриги додала містична історія із зникненням, а потім знайденням судна «Арктик Сі», яке ще в липні, за офіційними документами, перевозило деревину з Фінляндії до Марокко. Однак вантаж був перехоплений. У підсумку вже понад два місяці ця тема залишається актуальною в інформаційних повідомленнях. За деякими з них, днями в Москві з таємною місією побував прем'єр-міністр Держави Ізраїль Беньямін Натаньяху. Ішлося про перехоплення судна «Арктик Сі» під мальтійським прапором, але, вірогідно, з російським військовим вантажем. За однією з версій, це могли бути системи проти-повітряної оборони «С-300», призначені чи то для Сирії, чи то для Ірану. Російська сторона, природно, спростувала подібні припущення, попри те, що офіційної заборони на продаж зброї Ірану, а тим паче Сирії, немає. Втім, загострення становища ставить на порядок денний проблему відповідальності великих держав за свої дії або бездіяльність, від яких залежить, як саме розгортатимуться події на Близькому Сході. Безперечно, зазначена тема стане злободенною й під час загальнополітичних та неофіційних дебатів у стінах ООН, на інших міжнародних форумах. Від успішності спільних зусиль залежатиме мир і стабільність. Шкода тільки, що підстав для оптимізму наразі обмаль. Андрій МАРТИНОВ також у паперовій версії читайте:
|