РЕФОРМАТОРСЬКІ ІНІЦІАТИВИ ОБАМИ
Днями президент США Барак Обама на спільному засіданні обох палат конгресу США виголосив промову з приводу проблеми, яка була однією з провідних у його передвиборчій програмі — реформування системи охорони здоров’я. Сорок четвертий президент Сполучених Штатів нагадав довгу історію зусиль, спрямованих на вдосконалення цієї сфери в США. Основи страхової медицини були закладені за часів «нового курсу» адміністрації Франкліна Делано Рузвельта у 1930-х роках. Але тоді, як і згодом, у бурхливих шістдесятих, доступ до страхових кас отримала переважно верхівка середнього класу.

Такий стан справ викликав занепокоєння президента США Білла Клінтона. У 1992–1999 роках він запропонував реформувати систему медичного страхування, поширивши її можливості на решту представників середнього класу. До речі, тоді перетвореннями в системі охорони здоров’я опікувалася нинішній державний секретар США Гілларі Клінтон. Однак, зважаючи на значний опір асоціації медичних страхових товариств, довести тоді реформу в країні до логічного завершення не вдалося.
Торік Барак Обама висунув ще більш радикальну програму реформування системи охорони здоров’я. Зокрема, він пообіцяв, що зміни стосуватимуться всіх громадян, тобто мовиться про найбіднішу частину американського суспільства. Обов’язок сплачувати внески до медичних кас за незаможних громадян має бути покладений на державу. У разі схвалення пропозиції Обами, кількість учасників медичних кас збільшиться відразу на 46 мільйонів осіб. Однак такий «соціалістичний» підхід обурив республіканців, які розкритикували проект реформи системи охорони здоров’я, запропонований главою держави.
Аргументи опонентів Обами ґрунтуються на традиційних ринкових підходах до охорони здоров’я. Зокрема, консервативні республіканці заперечують проти розширення сфери втручання держави в приватні справи громадян. Як приклад вони наводять ідею Барака Обами заборонити страховим медичним компаніям відмовляти тим, хто вже має значні проблеми зі здоров’ям. Крім того, республіканці виступають проти збільшення «патерналістських» державних витрат на систему охорони здоров’я та наполягають на відповідальності самих громадян.
Контраргументи прихильників реформи стосуються поліпшення становища найбідніших громадян США, чиє життя — на рівні країн «третього світу». Проблема для Барака Обами полягає в тому, що упереджено до перетворень ставляться й праві демократи. Вони вважають проголошені цілі надто амбітними, особливо за умов рецесії американської економіки. Утім, палкий заклик Барака Обами до діалогу навряд чи залишиться непочутим.
Контакти між його адміністрацією та конгресом з приводу реформування системи охорони здоров’я, безперечно, триватимуть. Інша справа, яким буде кінцевий результат. Аналітики американського політичного життя прогнозують непросту долю реформи. Певніше за все, вона стане основною темою дебатів вже за рік, під час перевиборів третини американських конгресменів. Причому якщо демократи досягнуть успіху, вони, ймовірно, святкуватимуть перемогу в листопаді 2010 року та збережуть контроль над конгресом. Це є передумовою вдалого завершення першого президентського терміну та заділу на другий термін. Зрозуміло також, що без бою таких можливостей перед Бараком Обамою республіканці не відкриють.
Тож віднині внутрішньополітичні турботи посідатимуть важливе місце в робочому графіку американського президента. Не варто відкидати й імовірності того, що компроміси з приводу реформування системи охорони здоров’я стануть частиною ширших «пакетних» рішень щодо інших питань порядку денного роботи законодавчої й виконавчої влади в США. У міжнародному сенсі успіх або провал ініціативи Барака Обами засвідчить домінування тенденції або до посилення принципу та практики соціальної держави, або до демонтажу її основних механізмів.

---

також у паперовій версії читайте:

---