ЯКЩО НАПАЛА ЯДУХА...
Що ми знаємо про астму? Чому збільшується кількість хворих на неї, незважаючи на зусилля медиків? На ці запитання ми попросили відповісти директора Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Яновського АМН України, академіка АМНУ Юрія Фещенка.
— Астма — це ціна, яку ми платимо за цивілізацію. Вона виникає через генетичні зміни в організмі, що можуть бути спадковими, але провокатором хвороби часто виступає екологічний чинник. Бронхіальна астма (БА) — одна з найбільших медико-соціальних проблем сучасності. Її поширеність у багатьох країнах світу становить 5–7% загальної кількості населення, а у деяких регіонах сягає 15 відсотків. Загалом у світі на астму страждає понад 150 мільйонів людей.
В Україні, за офіційною статистикою, більш ніж 200 тисяч астматиків. Насправді їх у нас значно більше, адже та сама статистика свідчить: близько 20 відсотків дорослих потерпають від кашлю, який триває до трьох тижнів і довше. Причин може бути багато, але переважна більшість (в Україні це приблизно 6,5 млн. осіб) хворіє на обструктивний бронхіт або бронхіальну астму. За невтішними прогнозами, до 2020 року ці недуги посядуть третє місце серед причин смертності населення.
— Якими є стандарти медикаментозного лікування?
— Його слід починати з другого ступеня захворювання низькими дозами комбінованих препаратів: інгаляційний кортикостероїд плюс пролонгований бронхолітик. Перший зменшує запальний процес у бронхолегеневій системі, а другий знімає спазм. Якщо хворий користується цими препаратами більш як чотири рази на добу, тобто астма стає неконтрольованою, треба переходити на третій ступінь. У цьому разі комбіновані препарати починаємо вводити у середніх дозах, при четвертому ступені — у високих. У нових методиках плануємо ввести поєднану терапію БА, до якої б входило лікування відповідно до ступенів захворювання, та препарати, які мають протизапальну й антигістамінну дію.
— Якими є ризики захворіти на астму?
— Це хронічне захворювання має мультифакторну природу — результат взаємодії генетичної схильності й специфічних впливів чинників навколишнього середовища. Передусім це вплив алергенів і тютюнокуріння, у тому числі пасивного. До чинників ризику також належать наявність хронічного риніту (незалежно від етіології), порядок народження (перша дитина менше контактує з мікроорганізмами, що уповільнює правильний шлях формування імунітету) та професійна шкідливість.
— Нині у світі багато хто не хоче користуватись інгалятором і намагається знайти альтернативні методи лікування. Що можна порадити?
— Існує думка, що сонячне світло добре впливає на стан астматика. До речі, під час дослідження, проведеного нещодавно на мишах в Австралії, виявлено, що 15–30 хвилин, проведених на сонці, можуть «значно ослабити» імунні реакції на поширені алергени — безумовні причини астми, такі як пил, пилок рослин. Одначе теорію про користь перебування на сонці для людини необхідно довести, і сонячні ванни не є поки що методом, який можна широко застосовувати при астмі. Незважаючи на те, що найуживанішим методом для полегшення задухи, хрипів і кашлю залишається балончик-розпилювач із вентоліном, використання нетрадиційних методів не можна недооцінювати.
Акупунктура, приміром, рекомендується як допомога при широкому спектрі захворювань, таких як рак і ожиріння, діабет і навіть короткозорість. Це китайський метод, заснований на природних енергіях тіла. Голки вставляють у шкіру на ділянках, котрі, як вважається, поєднані з іншими органами або частинами тіла. Благодійний вплив цього методу на астму вивчений, і деякі дослідження доводять, що акупунктура справді зменшує її симптоми. Полегшення викликає введення голок у ділянки грудей і спини, що знаходяться безпосередньо над легенями, особливо у верхній частині й ще в кількох точках.
Інший альтернативний метод зняття нападу астми — дихальні вправи та йога. Йога, що прийшла з Індії, включає певну послідовність положень тіла. Вона, як і акупунктура, ґрунтується на циркуляції природної енергії організму. За даними індійських колег, використання йогівських поз істотно поліпшує самопочуття хворих на астму і дає змогу істотно зменшити застосування кортикостероїдів.
— Тож які перспективи в українців, що вже захворіли?
— Закликаю усіх пам'ятати, що діагноз «астма» — не вирок. За вчасної діагностики та правильного лікування хвороба здебільшого не стає перешкодою для тривалого і якісного життя. У багатьох областях України діє програма реабілітації хворих на астму, якою передбачається застосування медикаментозних засобів, дієти, фізичних вправ, відмова від шкідливих звичок тощо. Донести цю інформацію до кожного пацієнта, навчити його відповідного способу життя покликана «Астма школи» — своєрідні навчальні курси для хворих, що діють при пульмонологічних відділеннях багатьох медичних закладів.