БЮДЖЕТ ВІД БЮТ — УСЕ ЗНАЙОМІ НОТКИ
Із настанням осені в Україні традиційно чимала увага прикута до бюджетних процесів. Причому, враховуючи неабияку напруженість практично усіх без винятку кошторисів, такий інтерес, як би м'якше висловитися, не вельми оптимістичного ґатунку. От і цього разу, ані дві серії урядових «мозкових штурмів» бюджету (11 і 13 вересня), ані офіційна презентація головного фінансового документа на наступний рік (14 вересня) не розвіяли тривоги, попри потуги з боку Кабміну та його очільниці. ЦЬОГО ТИЖНЯ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ ПЕРЕДАВ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ ПРОЕКТ «ФІНАНСОВОЇ КОНСТИТУЦІЇ» НА НАСТУПНИЙ РІК Отже, у вівторок проект державного кошторису-2010 було офіційно передано до Верховної Ради. Наразі народні депутати (точніше частина з них) активно ознайомлюються із запропонованими цифрами. Хоча шквал критики на адресу фінансового бестселера звучить уже тепер. Чим він викликаний — справедливими побоюваннями за майбутнє вітчизняної економіки чи елементарним бажанням розкритикувати все і вся, що виходить з-під пера опонентів? Спробуймо розібратися. Доходи державної скарбниці наступного року плануються на рівні 285 млрд гривень, видатки — 324 мільярди. Дефіцит бюджету відповідно близько 46 млрд, або 2,96 відсотка. Доречно зауважити, що тиждень тому, коли Кабінет Міністрів почав розгляд проекту бюджету, дефіцит планувався ще більшим — 3,97%. Однак у процесі доопрацювання усе-таки було вирішено зменшити видатки на 12 мільярдів гривень (заплановані доходи залишилися на тих самих показниках). За словами в. о. міністра фінансів Ігоря Уманського, покривати дефіцит бюджету мають намір за рахунок приватизації — приблизно 10 мільярдів гривень і запозичень. Взагалі чимало фахівців не вірить навіть у те, що приватизація-2010 здатна наповнити державну скарбницю аж на 10 млрд. Достатньо згадати, як туго йдуть приватизаційні процеси упродовж останніх двох років, а також про постійні тертя між Кабінетом Міністрів і президентським Секретаріатом, «бої» за посаду голови Фонду державного майна, котрі, до того ж, досі не завершені. Чимало експертів не в захваті від того, що державна власність переходить до приватних рук у момент кризи. А криза ця, за зізнанням Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, наступного року ще триватиме. Щодо запозичень, то тут також не все зрозуміло з урядовими пріоритетами. На презентації свого «дітища» пані Тимошенко багато часу присвятила обговоренню проблеми запозичень. За її словами, всі попередні уряди не гребували тим, що лише накопичували борги. «Ми ж повинні їх віддавати»,— резюмувала глава уряду. Щоправда, приклад надмірної залежності від боргів вона навела тільки один. Ідеться про мільярд доларів, котрий було позичено на потреби «Укравтодору» для будівництва доріг. Юлія Тимошенко розкритикувала відповідну угоду, що її було укладено попереднім Кабміном. Мовляв, попри те, що гроші позичали на десять років, кредитори вимагають повернення уже тепер (через 1,5—2 роки). Загалом влучний приклад. Однак глава уряду промовчала про те, що за її керівництва в КМ заборгованість держави зросла до 34 відсотків ВВП. Певна річ, що опоненти Кабміну йдуть у невтішних прогнозах ще далі. Скажімо, міністр економіки так званого опозиційного уряду (що його очолює Віктор Янукович) Ірина Акімова застерігає: «Проект бюджету на наступний рік передбачає нарощування державного боргу без контролю парламенту. Рівень держборгу може сягнути 42 відсотки ВВП, а це означатиме, що країна опиниться в борговій ямі». Переконливо, от хіба що про парламент не зовсім зрозуміло. З його рівнем працездатності (котра «організовується» саме «регіоналами») щось коїться: про який контроль з боку ВР може йтися в принципі? Навіть якби проект державного кошторису формувався за якимись іншими принципами... Утім, є ще одна суперечлива теза, котра здатна загнати в глухий кут «борців із непрофесійністю» — «регіоналів». З одного боку, їм не до вподоби нинішні пріоритети КМ і великий обсяг потенційних запозичень; з іншого — представники ПР самі наполягають (причому вже тепер!) на збільшенні соціальних стандартів, не пропонуючи жодних варіантів наповнення державної скарбниці. Отже, також борг? Та повернемося до урядового проекту. Певні сумніви викликає у фахівців цифра запланованого прибутку на наступний рік — 285 мільярдів. Уряд сподівається на зростання ВВП у 2010-му на рівні 3,7 відсотка. Це при тому, що нині валовий внутрішній продукт упав на чверть. Тож, дай Боже, наступного року бодай вийти на нуль. Цікаво, що за даними Міністерства економіки, чіткого прогнозу динаміки ВВП у поточному році наразі... взагалі не існує (тож як вести мову про наступний рік?). За словами міністра Богдана Данилишина, розвиток ситуації залежатиме від парламенту та Національного банку. «Будемо сподіватися, що завдяки зусиллям уряду, парламенту України, якщо він на це здатний, і підвищенню ефективності діяльності Нацбанку, в першу чергу через стабілізацію курсу національної валюти, ми зможемо досягти результатів, які відповідатимуть реальним тенденціям розвитку нашого господарства»,— туманно пояснив свою позицію урядовець. До речі, Кабмін серйозно сподівається на згадану паном Данилишиним стабілізацію курсу національної валюти. Адже проект бюджету на наступний рік уряд готував, виходячи з курсу долара в розмірі 7,5 грн за один «зелений». Причому, за словами Юлії Тимошенко, навіть цей курс є завищеним. На її переконання, після президентських виборів гривня має шанси зміцнитися, «оскільки для її девальвації до того рівня, який існує тепер, немає економічних причин». Надто оптимістичною для багатьох видається й цифра 9,7 відсотка — рівень інфляції на наступний рік. До речі, цій темі глава уряду приділила чимало уваги на своїй бюджетній презентації. За її словами, в липні та серпні в Україні спостерігається дефляція. «Якщо хтось скаже, що влітку завжди є дефляція, то це неправда,— намагається переконати опонентів (чи себе?) Юлія Володимирівна.— Торік було лише зниження інфляції, а дефляції не було, хоча кризових явищ ми ще не мали». Не зрозуміло також, як ставитися до цього зізнання. Зрештою, торік Кабінетом Міністрів керувала та сама особа, що й нині... Більше того, аналітики наголошують: стагнація виробництва зазвичай завжди викликає скорочення інфляції. Отже, нинішній стан справ в інфляційній сфері радше спричинений рекордним за останні роки падінням ВВП у державі. На увагу заслуговують ще й такі цифри з проекту держкошторису. На третину (до 27 мільярдів гривень) вирішено збільшити стабілізаційний фонд. Щоправда, цього року навіть у менших обсягах наповнити його не вдалося. Показово, що Юлія Тимошенко уже тепер натякає: якщо парламент не спроможеться ухвалити бюджет-2010, то кошторис потрібно буде затвердити... урядовою постановою. Опоненти лідера БЮТ устигли розкритикувати її за цю ідею. Причому на тому, що за таких умов Кабінет Міністрів грубо порушить Конституцію, наголосили як «регіонали», так і представники «Нашої України — Народної самооборони». Та хто б там що не говорив, а бюджет-2010 ніяк не омине передвиборча риторика. Наразі лише початок цієї «мильної опери», а списи он як ламаються! А там можна пригадати, що Юлія Тимошенко обіцяла повернутися до «вистражданої» нею редакції Бюджетного кодексу у разі обрання її президентом. Словом, далі буде... Руслан ІВАНІВ також у паперовій версії читайте:
|