НЕ УРІЗАЙТЕ СТРАХОВИЙ СТАЖ!
Усі знають, що люди, зайняті на окремих видах робіт зі шкідливими та важкими умовами праці, мають право вийти на пенсію раніше, ніж звичайні громадяни на підставі ст. 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими це стосується працівників, зайнятих повний робочий день на роботах, передбачених Списками № 1 і 2. Здавалося б, усе чітко та зрозуміло. Однак через низку проблем, що накопичилися в системі пільгового пенсійного забезпечення людей, про яких мова, вони часом втрачають стаж і таке право (листи про це час від часу приносить редакційна пошта). У чому справа? Річ у тім, що для призначення пільгової пенсії до органів ПФУ слід надати уточнювальну довідку про характер роботи, яку виконував працівник. Однак підприємства подекуди усе роблять для того, щоб таку довідку не видати. Адже саме вони мають відшкодовувати витрати ПФ на виплату таких пенсій. Більше того, навіть видаючи довідку, вони вилучають із пільгового стажу час відпустки, хвороби працівника, відпустки для догляду за дитиною до трьох років, що є порушенням прав працівників. Однією з причин втрати стажу є несвоєчасна атестація робочих місць за умовами праці, чого вимагає законодавство: атестація робочих місць провадиться незалежно від форм власності згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 442 і методичними рекомендаціями Мінпраці та Міністерства охорони здоров’я не рідше ніж один раз за п’ять років. Однак практика, звернення робітників, профоб’єднань свідчать про численні порушення в цій сфері: на багатьох підприємствах атестація робочих місць взагалі не проводиться, на інших, хоч і проводиться, але несвоєчасно. За такої умови до пільгового стажу для призначення пенсії зараховується лише п’ятирічний період роботи після проведення останньої атестації, а подальший період не враховується. У такому разі робітникам доводиться звертатися до багатьох установ, у тому числі до суду, аби довести своє право на пільгову пенсію. Оскільки звернення до державних органів не завжди дають результат, ФПУ підготувала проект постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», яким передбачається: в разі, якщо атестація не проведена або проведена несвоєчасно, під час визначення права на пенсію за пільговими умовами на період до проведення чергової атестації використовуються результати попередньої атестації робочих місць. За дорученням Кабінету Міністрів у Мінпраці створено робочу групу за участю представників ФПУ. Вона нині опрацьовує різні варіанти вирішення проблеми. Важливим залишається питання призначення пенсій відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію за ст. 100 Закону «Про пенсійне забезпечення», призначається пенсія виходячи з віку та стажу, встановлених раніше чинним законодавством. Отож, коли особа має необхідний стаж роботи у шкідливих та важких умовах на 1 січня 1992 р. і далі працює на таких роботах, пенсія їй призначається відповідно до ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», незважаючи на те, що в уточнювальних довідках підприємств зроблено посилання на Списки № 1 і 2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах зі шкідливими умовами праці й в гарячих цехах, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Такий підхід органів ПФУ не відповідає вимогам ст. 100 названого закону, згідно з якими, за наявності необхідного пільгового стажу на 1 січня 1992 р., пенсія відповідно до згаданої статті має призначатися за поданням підприємства незалежно від того, продовжує особа працювати на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці після зазначеної дати чи ні. Подальшого опрацювання потребує питання фінансування пільгових пенсій, призначених за Списками № 1 і 2, які нині виплачуються за рахунок коштів підприємств. Існуючий правовий механізм щодо фінансування таких пенсій не враховує фінансового стану підприємств, у яких подекуди відсутні необхідні кошти через скорочення виробництва, зменшення чисельності працівників, зрештою внаслідок фінансово-економічної кризи. До того ж пільгові пенсії виплачуються за минулі періоди роботи, коли підприємства міцно стояли на ногах і реально могли сплачувати пенсії. Зрозуміло, що треба шукати інших механізмів відшкодування підприємствами таких пенсій, а для цього потрібне вивчення, обговорення зацікавленими сторонами, щоб знайти рішення, яке б ураховувало інтереси працівників та роботодавців. Нормативно-правова база у сфері пільгового пенсійного забезпечення вимагає реформування, як і вся пенсійна система загалом. З огляду на це, очевидно, слід вітати постанову Кабінету Міністрів «Про утворення Комісії з питань здійснення пенсійної реформи», яка має підготувати пропозиції щодо формування і реалізації державної політики для подальшого розвитку пенсійної системи України й визначення шляхів, механізмів і способів вирішення питань забезпечення належного рівня життя осіб похилого віку та інших громадян, які втратили працездатність. Слід запровадити справедливий механізму зростання пенсійних виплат, поліпшення фінансового стану ПФУ (зменшення недоїмки та зборів до ПФУ, вдосконалити систему адміністрування зборів на пенсійне страхування). також у паперовій версії читайте:
|