УКРАЇНА І СВІТ

ІРАК ЗНОВУ У ВОГНІ
Навесні 2009 року адміністрація Барака Обами ратифікувала договір про умови перебування американських військ в Іраку, укладений з іракською владою ще попередньою адміністрацією Джорджа Буша-молодшого. Відразу після цього здалося, що внутрішньополітичне становище в цій близькосхідній країні хай і досить умовно, але стабілізувалося. Тамтешній уряд звітував про розгром підпілля, яке співпрацювало з терористичним угрупованням «Аль-Каїда». Після цього американці залишили великі іракські міста та передислокувалися на надійно захищені військові бази за межами населених пунктів.

Частина місцевих патріотів почала відлік часу до запланованої на кінець 2011 року дати остаточного виведення американських військ з країни. Тим часом адміністрація Білого дому зосередилася на афганській кризі. Однак полум'я іракської громадянської війни, як виявили подальші події, пригасло, але не остаточно. Це й не дивно, адже глибинні міжетнічні, міжконфесійні та економічні проблеми так і не були розв'язані.
У конфесійному та етнічному аспектанх Ірак залишається поділеним на три частини. На півночі країни поступово зміцнюють свою фактичну незалежність курди. Місяць тому вони провели вибори до свого парламенту, підтвердивши тим самим непохитність курсу на незалежність. Однак ні іракські шиїти, які становлять більшість на півдні країни, ні сунітська меншість не готові до переходу найбагатших нафтових родовищ під контроль курдів. Ця етнічно-економічна проблема знову стала приводом для хвилі насилля.
Завершення літа позначено масштабними терактами в столиці країни Багдаді та в Мосулі, центрі нафтовидобування в Іраку. У місті майже на паритетних засадах живуть араби-шиїти, які становлять етнічну більшість у країні, і курди. Гострі етнополітичні суперечності між арабами та курдами змусили іракську владу відмовитися від давно запланованого перепису населення, оскільки чітке визначення чисельності різних громад може стати додатковим приводом для з'ясування відносин між ними з приводу поділу солодкого пирога влади.
Оскільки за цих обставин виведення американських підрозділів з Іраку може стати сигналом для остаточного територіального розпаду країни з негативним наслідками для стабільності на всьому Близькому Сході, адміністрації Барака Обами, певніше за все, доведеться переглянути рішення про передислокацію військ. Адже нині лише їхня присутність заважає радикально налаштованим політикам, які є в усіх таборах, довести справу до розколу Іраку шляхом громадянської війни.
також у паперовій версії читайте:
  • СІМДЕСЯТИРІЧЧЯ БОЇВ НА ХАЛХІН-ГОЛІ
  • СУПЕРЕЧЛИВИЙ ІСТОРИЧНИЙ СИМВОЛІЗМ
  • У ПОШУКАХ КОМПРОМІСУ
  • КАНАДА ГРАЄ М'ЯЗАМИ