ІНСУЛЬТУ МОЖНА
ЗАПОБІГТИ
В Україні щороку реєструється понад 110 тисяч інсультів й за цим показником вона посідає в Європі перше місце. Ми багато говоримо про критичну ситуацію, що склалася з такими недугами як СНІД, рак, туберкульоз тощо. Так, від них українці теж потерпають чи не найбільше в Європі. Але захворюваність на інсульт набула форм пандемії. Приміром, кожні 5 хвилин він фіксується в когось з наших співвітчизників, кожні 12 хвилин хтось один від нього помирає. Лише в столиці щорічно діагностують понад 6 тисяч нових захворювань. Якщо ситуація кардинально не зміниться, то найближчим часом кожен п'ятий громадянин помре від цієї хвороби або стане інвалідом.
ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ДО МІНІМУМУ
ЗВОДИТЬ РИЗИК ЦЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ Що таке інсульт? Якими чинниками обумовлена ця недуга? Чи можна їй запобігти?
З цими та іншими запитаннями я звернувся до Анатолія Ткачова — головного невролога Міністерства оборони України, начальника відділення неврології Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України, полковника медичної служби.
— Інсульт — це гостре порушення кров'яного руху в головному мозку, яке спричиняє загибель мозкової тканини. Виникає при звуженні, закупорюванні, розриві судин, що забезпечують головний мозок кров'ю. Причин, що призводять до виникнення інсульту, багато,— розповідає Анатолій Володимирович.— Наприклад, артеріальна гіпертензія, тобто підвищений тиск, від якого, за інформацією ВООЗ, страждає понад мільярд землян, є одним із основних чинників. В Україні він дошкуляє приблизно 25 відсоткам населення. Переважна більшість людей не надає цьому належної уваги, ризикуючи одержати інсульт — хворобу, від якої важко оговтатись.
— Побутує думка, що гіпертонія виникає у тих, хто зловживає алкоголем.
— Так, переважна більшість прихильників «зеленого змія» справді страждає від неї. Як, до речі, й курці. Але, на жаль, серед тих, у кого підвищений тиск, є багато людей, котрі не курять і чарку беруть до рук лише, як мовиться, у великі свята або взагалі ніколи не вживають.
— Чому людині притаманна зміна артеріального тиску, особливо у похилому віці?
— Серед неінфекційних захворювань інсульт є найпоширенішим як у нас, так і загалом на Землі. Головною причиною, що призводить до нього, вважається старіння людського організму. У кожного воно проходить по-різному: одні й в 70 років почуваються 40–50-літніми, а інші в точності до навпаки. Хай там як, а з віком судини стають менш еластичними, в них усе більше накопичується атеросклеротичних бляшок. Майже 50 відсотків людей, котрі досягли 60 років, мають проблеми з тиском. Але ще раз наголошую: між артеріальною гіпертензією і віком людини існує пряма залежність. Чим старша людина, тим більша у неї ймовірність «підхопити» цю хворобу. Бо саме з віком в організмі відбуваються певні зміни, насамперед у нирках, гормональній системі, які, так би мовити, є відповідальними за тиск.
— Чи здатна людина відчувати перші симптоми, що передують виникненню інсульту?
— Ними є нервозність, часті головні болі, коли не допомагають і ліки. Провісниками інсульту можуть бути також запаморочення, надмірна дратівливість, швидке зниження працездатності. Людина має насторожитись, відчуваючи затерпання язика, відчуття оніміння, слабкості на певній частині тіла. Це свідчить про порушення кровообігу в центральній нервовій системі, й, звичайно, підвищений тиск. Останнім часом від нього страждає дедалі більше людей, яким 30–40 років, тобто ті, котрі перебувають в розквіті сил. Але при цьому ведуть спосіб життя, який виснажує їх. Маю на увазі порівняно молодих і успішних людей, які поспішають робити кар'єру. Саме у цієї категорії бувають мікроінсульти, яких ті, трапляється, не помічають, заклопотані нагальними проблемами. Це стосується і військовиків, котрі в процесі виконання службових обов'язків отримують великі фізичні й моральні навантаження.
— Яка ситуація з наданням медичної допомоги людям, що стали жертвами інсульту?
— У нас, на жаль, досі не створено повноцінної, за європейськими стандартами, служби надання допомоги таким хворим. Спостерігається тенденція до централізації кваліфікованої медичної допомоги, поетапності її надання. При цьому забувається про пріоритетність часового фактора. А ось в європейських країнах дедалі більшого розвитку набувають мережі відділень спеціалізованої медичної допомоги, завдання яких — рання госпіталізація недужих, доправлення їх у стаціонари та проведення необхідних аналізів. Це дає змогу своєчасно поставити діагноз, провести моніторинг життєво важливих функцій організму, отже, розпочати правильне лікування. Досвід Німеччини, Австрії, Великої Британії та інших західних країн свідчить, що подібні заходи значно поліпшують якість лікування, збільшуючи шанси хворого на виживання і зменшуючи відсоток інвалідизованих. Останнім часом наші фахівці багато роблять для того, щоб покращити результативність своєї роботи. Вони, зокрема, запозичають закордонний досвід, створюючи регіональні інсультні центри. Якщо говорити про військову медицину, то, скажімо, на базі нашого Головного військово-медичного клінічного центру, а також військово-медичних центрів Західного, Південного оперативних командувань створено спеціалізовані відділення судинної неврології. В недалекому майбутньому такі ж відділення планується створити у військово-медичних центрах Центрального (Вінниця), Північного (Харків) і Кримського (Севастополь) регіонів.
— Як можна запобігти виникненню гіпертензії та інсульту?
— Статистика свідчить, що найчастіше жертвами інсульту стають люди, яким за сорок років. Це означає, що досягнувши цього віку, потрібно особливо уважно ставитись до свого здоров'я. Наприклад, курцям я б порадив полишити цю шкідливу звичку. Необхідно обмежити споживання оковитої, а то й відмовитись від неї насамперед тим, у кого підвищений артеріальний тиск. Ученими доведено, що у 80 випадках зі 100 інсульту можна уникнути, коли приділяти серйозну увагу таким факторам ризику як невиліковна артеріальна гіпертензія, тютюнокуріння, цукровий діабет, ожиріння та гіподинамія. Ми часто нарікаємо на відсутність коштів, мовляв, саме за їхнього дефіциту не можемо піклуватись як слід про власне здоров'я. Та чи так це насправді? Адже хіба потрібні особливі кошти для того, щоб не зловживати алкоголем, не курити, не бути рабом інших шкідливих звичок? Чи всі ми ведемо рухливий спосіб життя? Відверто кажучи, багато з нас віддає перевагу відпочинку біля телевізора чи на канапі. Чимало й тих, хто страждає від надмірної маси тіла. Так, є серед них і такі, у кого вона обумовлена певним захворюванням. Але ж більшість полюбляє смачно поїсти незадовго до сну, вживає не вітамінізовану, а висококалорійну їжу. Цього не варто робити, особливо у похилому віці.
Для запобігання інсульту потрібно робити доплерографію судин головного мозку, комп'ютерну томографію, проходити інші обстеження.
Для профілактики інсульту я б порекомендував, особливо тим, які переступили сорокарічний рубіж, здавати кров для визначення рівня холестерину і його фракції, відвідувати невропатолога, уникати надмірного психоемоційного напруження і контролювати свою вагу. Радив би кожній сім'ї придбати апарат для вимірювання артеріального тиску, щоб контролювати його. У нас лише 36 відсотків громадян, які потерпають від гіпертонічної хвороби, звертаються по допомогу до лікаря. Решта займається лікуванням самотужки. А це небезпечно для здоров'я.
— Що б Ви порадили людям, які постраждали від інсульту?
— Насамперед не впадати у відчай. Розумію, як їм важко. Однак пригнічений моральний стан ще більше загострює хворобу, ускладнюючи її перебіг. У кожної людини недуга протікає індивідуально, тому я б утримався від загальних рекомендацій: все залежить від конкретного випадку. Коли ж трапиться інсульт у вашого родича чи знайомого, відразу викликайте лікаря, намагайтесь якомога швидше доправити хворого до лікарні, в таких випадках дорога кожна хвилина. Що стосується загалом лікування та реабілітаційного періоду, то скажу так: потрібно суворо дотримуватись рекомендацій лікаря.