ЕМОЦІЇ І СТРЕСИ
Почуття щастя безпосередньо залежить від наших емоцій, і в кожного вони свої. Хтось щасливий від вдалої покупки, а комусь подавай високоінтелектуальне спілкування. Зате негативні емоції всі ми сприймаємо однаково, отже, й почуття нещастя у нас також схоже. Як зазначають фахівці, природа «створила» негативні емоції для того, щоб дати можливість людині правильно оцінювати ситуацію в зовнішньому середовищі.
Емоції — це спосіб, у котрий наш організм повідомляє про те, в якій життєвій ситуації ми перебуваємо. Якщо ми відчуваємо позитивні емоції, це означає, що в нас все гаразд і зовнішня ситуація повною мірою узгоджується з нашими потребами, та якщо емоції негативні, то наші потреби не задоволено! Настрій (хороший чи поганий) — це своєрідний барометр внутрішньої емоційної погоди, щоб ми розуміли, як далі діяти. Тому ми здатні самі зробити себе щасливими — змінивши ставлення до ситуації. Мозок можна «натренувати» на щастя, і цьому цілком відповідає гасло «Хочеш бути щасливим — будь ним».
Фахівці стверджують: основний чинник, що робить людей нещасними, це стрес. Якщо людина, спираючись на свій колишній досвід, реагує на стресову ситуацію негативно, фіксується на негативних емоціях, то вона тим самим закріплює в мозку своє негативне сприйняття світу. Ресурси мозку виснажуються, а це призводить до зниження й настрою, і бадьорості, й активності і, зрештою, може викликати відчуття стану повного нещастя — депресії.
Уникнути стресу неможливо, та й не треба цього робити, оскільки саме короткочасні струси зміцнюють нашу нервову систему, зазначають медики. Тому стресів треба не уникати, а нейтралізувати їхній вплив. Один з методів — використання спеціальних антиоксидантів, здатних проникати в мозок і накопичувати «гормони щастя». Це непросто, потрібен постійний контроль, щоб не зруйнувати природні механізми захисту. Дехто намагається притлумити негативні емоції, які обов’язково виникатимуть у відповідь на прикрі ситуації — тому що ситуація «хорошої міни за поганої гри» здатна викликати соматичні захворювання. Наприклад, втамування смутку може призвести до порушення роботи бронхо-легеневої системи, притлумлення тривоги завдасть шкоди шлунково-кишковому тракту, переборювання гніву здатне позначитися на жовчному міхурі, печінці.
Важливо не відхрещуватися від стресу, а обміркувати ситуацію, знайти в ній те, що дасть змогу сказати собі: «Неприємність цю ми переживемо». Ще краще — навчитися «добувати» позитивні емоції. Хобі, медитації, фізичне навантаження — кожний з цих способів може стати в пригоді, але який допоможе саме вам, можна визначити тільки емпіричним шляхом спроб і помилок.
Мета зняття напруження полягає в тому, щоб дати мозкові перепочити, зосередитися на іншому виді діяльності. Рецептів чимало, але треба знайти те, що потішило б саме вас, незалежно від того, романтик ви чи раціоналіст.