ПІВНІЧНА АМЕРИКА ДОЛАЄ КРИЗУ
Завершення літа позначено оптимістичними заявами з приводу перспектив подолання світової економічної кризи та можливостей подальшого втілення принципу вільної торгівлі. Саме ліберальний підхід до торговельно-економічних відносин вважається винятково важливим фактором збереження відкритих ринків та недопущення подальшого згортання виробництва. Зазначені міркування п’ятнадцять років тому були вирішальними аргументами на користь створення Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА). Однак у 1994 році тодішній американській адміністрації Білла Клінтона довелося докласти чимало зусиль, аби конгрес ратифікував відповідну угоду. Опоненти наголошували, що попри визнання переваг зони вільної торгівлі, серед яких можна назвати органічне поєднання американських капіталів та сировинного й трудового потенціалу Канади й Мексики, є ризик утрати робочих місць у США. Зрештою, ці побоювання справдилися. Унаслідок діяльності НАФТА чимало виробничих ліній було переміщено, насамперед до Мексики, де найдешевша робоча сила, що призвело до зростання рівня безробіття в Сполучених Штатах. Тому президентська кампанія 2008 року в США проходила під гаслом перегляду умов функціонування згаданого утворення. Зробити це обіцяв і переможець перегонів Барак Обама. Днями настав час іспиту з цього питання: в мексиканському місті Гвадалахарі відбувся саміт за участі президента США Барака Обами, прем’єр-міністра Канади Стівена Харпера та президента Мексики Філіпе Кальдерона. Напередодні зустрічі очікували «оксамитового розлучення» учасників НАФТА. Адже, як це зазвичай буває, чим більш інтегрованою є економіка певної групи країн, тим упевненіше кожна з держав стверджує, що вона робить для решти партнерів набагато більше, ніж отримує від них. Але в підсумку учасники гвадалахарської зустрічі домовилися, що перегляду умов установчого договору 1994 року не буде. Це й не дивно, адже такий радикальний підхід загрожував розпадом НАФТА, через що економіка США, Канади та Мексики могла зазнати ще більших збитків, ніж від не зовсім досконалих механізмів міждержавної економічної конкуренції. Опоненти Барака Обами відразу зазначили, що він порушив передвиборчі обіцянки. У відповідь президент США запевнив, що позитивні зрушення, які впродовж третього кварталу відбулися в американській економіці, досягнуто не в останню чергу завдяки НАФТА. Тому, на думку Обами, було б помилкою відмовлятися від дієвого механізму торговельно-економічної співпраці країн Північної Америки. Тим більше, що це стало б додатковим приводом для тотального перегляду принципів вільної торгівлі та створило б ризик для світової економіки. Натомість під час зустрічі в Гвадалахарі було погоджене питання подальших переговорів на експертному рівні щодо умов лібералізації торгівлі з огляду на інтереси всіх країн НАФТА. Окремо обговорювалися політичні проблеми. Найбільше їх має Мексика. Нинішня мексиканська влада веде запеклу боротьбу з торговцями наркотиками. Особливо нестабільним є становище в прикордонних районах, що межують зі США. Побудована за часів Джорджа Буша-молодшого «стіна безпеки», яка за протяжністю перевершила Велику китайську стіну, не сприяла вирішенню проблем контрабанди наркотиків та нелегальних мігрантів. Додаткове невдоволення Мехіко навесні 2009 року викликали заходи, до яких вдалися санітарні служби США та Канади, проти виявленого в країні нового штаму грипу H1№ 1. У відповідь Мексика відновила візовий режим з цими державами. Нині сторони домовилися, гарантуючи безпечний санітарний режим на кордоні, знову відкрити їх для вільного пересування товарів та легальної робочої сили. Мексика отримає також додаткову військову допомогу від США для боротьби з наркотрафіком. Отже, країни НАФТА показали приклад відповідального ставлення до організації регіональної співпраці в інтересах всіх її учасників. також у паперовій версії читайте:
|