ПОЗАЧЕРГОВОЮ ПО ЧЕРГОВІЙ
ВЕРХОВНІЙ РАДІ ЗНОВУ НЕ СИДИТЬСЯ НА КАНІКУЛАХ

Нинішні літні канікули ввійдуть в історію вітчизняного парламентаризму як найбільш «працелюбні». Досі за час існування нашої держави жодного разу не було випадку, щоб народні депутати впродовж свого відпочинку двічі (!) збиралися на позачергові сесії. А цього року саме так і відбувається. Уперше наші обранці переривали відпочинок через тиждень після його початку і позапланово збиралися «під куполом» 24 липня. Тепер їхню «здибанку» заплановано на сьогодні.
Ініціатором чергової позачергової сесії знову став блок Юлії Тимошенко. Прибічники Прем’єр-міністра не можуть змиритися з тим, що Президент Віктор Ющенко заветував наслідки їхньої праці. А саме — закон про зміни до бюджету-2009 (у частині, котра стосується фінансування Євро-2012) та новий передвиборчий «бестселер» про правила гри на президентських «великих перегонах».
Певний парадокс у цій ситуації полягає в тому, що ініціатива позачергової сесії з визначеним порядком денним визріла в бютівців тоді, коли закон про вибори глави держави ще не був заветований. Віктор Ющенко спрямував його до Верховної Ради тільки цього вівторка, а про скликання сесії було відомо ще тиждень тому.
Власне, ні в кого немає жодних сумнівів, що дві найбільші парламентські фракції — БЮТ і Партія регіонів — сьогодні досягнуть свого і подолають обидва вето глави держави. Політологи зауважують: нова редакція закону про вибори Президента — для Юлії Тимошенко та Віктора Януковича свого роду «золота акція». Вони так палко й наполегливо проштовхують новації в життя, що депутат з фракції «Наша Україна — Народна самооборона» Андрій Парубій навіть напівжартома-напівсерйозно сказав, мовляв, обидві політичні сили йдуть на вибори... єдиним блоком.
Нагадаємо: новий закон про вибори глави держави БЮТ та ПР ухвалили на попередній позачерговій сесії 24 липня. Їхні опоненти (передусім з «НУ— НС», чи то пак з її пропрезидентської частини) застерігали: документ не витримує критики, навіть після того, як з нього прибрали норму, згідно з якою виборчі комісії формуються не з представників кандидатів, а з представників наявних на сьогодні парламентських фракцій.
Фактично за кілька годин до подолання вето найнепримиренніші опоненти нового закону не полишали спроб апелювати бодай до суспільства та судових інстанцій. Наприклад, «нашоукраїнець» Юрій Ключковський днями заявив: «Цей закон про виборче законодавство України є не просто кроком назад, це — величезний стрибок назад. Якщо він діятиме в тому вигляді, в якому його ухвалив парламент, то результати президентських виборів будуть уже в першому турі, а другий проводитися не буде».
На думку Ключковського, в тексті документа є як мінімум вісім позицій, що викликають серйозні зауваження. Ідеться, зокрема, про процедуру формування округів і виборчих комісій, формування списків та реєстру виборців, норму про скасування відкріпних посвідчень для голосування, положення про голосування за кордоном тільки для тих осіб, які перебувають на консульському обліку, норму про заставу для кандидатів, а також процес підрахунку голосів.
Крім того, депутат відзначив положення закону, що стосується оскарження результатів виборів, а також зміни до Кримінального кодексу, якими передбачено позбавлення волі до трьох років (!) за неявку члена виборчої комісії.
«Сьогодні є всі умови, щоб рейдерським способом була захоплена посада Президента України»,— резюмував Юрій Ключковський, підкріпивши свої слова намірами оскаржувати цей документ в Конституційному суді. При цьому він висловив упевненість, що знайде 45 колег, котрі поставлять підписи під відповідним поданням.
Хоча, як показали подальші події, нагальної потреби шукати 45 добровольців, можливо, й не доведеться. Президент Віктор Ющенко, котрий має право особисто оскаржити будь-яке рішення в КС, також не в захваті від цього законодавчого новотвору. Як заявила заступниця глави президентського секретаріату Марина Ставнійчук, Віктор Андрійович проситиме суддів КС розглянути питання відповідності закону Конституції в невідкладному режимі, щоб до початку виборчого процесу в державі була належна законодавча база.
Тут доречно нагадати, що ще минулого тижня заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера заявляв: якщо новий закон про вибори не набере чинності, ЦВК оголосить про початок виборчої кампанії уже 19 вересня, оскільки, згідно з чинним законом, вона має розпочинатися за 120 днів до виборів. А бютівсько-«регіональний» шедевр скорочує її до 90 діб.
Власне, проти зменшення цього терміну ніхто особливо й не протестує. Президента обурюють інші нюанси ухваленого документа. Позавчора, перебуваючи на Полтавщині, у Великих Сорочинцях, Віктор Ющенко не шкодував епітетів на адресу нових правил передвиборчої «гри».
«Закон, який провели дві політичні сили — БЮТ і ПР — по суті робить українські вибори нечесними та нелегітимними,— наголосив глава держави.— Це удар по виборцю, це повернення до 2004-го року, коли один підкуплений суд буде творити чудеса, які ніхто, крім громадського конфлікту та втручання Верховного Суду, не зможе розв’язати. Я не можу погодитися з багатьма позиціями, які привнесені в цей закон. Хоча чимало речей, зокрема, терміни проведення кампанії, влаштовують виборців».
Показово, що свій гнівний спіч Президент завершив нагадуванням «двом політичним силам», що вони — не вічні. Щось подібне не так давно уже було. Пригадайте події кінця травня — початку червня, коли БЮТ та ПР стояли буквально за крок від створення так званої «мегакоаліції» з усіма можливими наслідками...
Досить стриману позицію в цій суперечці зайняв спікер. На думку Володимира Литвина, зауваження, що їх надіслав Президент до закону про вибори (загалом — понад три десятка аркушів) мають право на життя. «Є два шляхи розв’язання проблеми,— вважає керівник парламенту.— Перший: прямий підхід до подолання вето, тим паче, що голоси на це є. Другий полягає в тому, що треба було б спільно провести обговорення і погодити, яку частину зауважень враховує Верховна Рада. Після того приймається закон у новій редакції за умови, що Президент його одразу підписує для того, щоб ЦВК могла спланувати свою роботу і розпочати підготовчі заходи до організації і проведення виборів».
Пропозиція спікера ВР справді видається найбільш прийнятною. Втім, далеко не всім. І в те, що Верховна Рада піде саме таким шляхом, мабуть, не вірить і сам генератор цієї ідеї.
Певні сумніви попервах були щодо долі іншого документа, винесеного на розгляд сьогоднішньої позачергової сесії. Мовляв, за подолання вето на зміни до цьогорічного бюджету «регіонали» можуть і не проголосувати. Однак ці сумніви також відпали, коли представники ПР навіть без анонсованого засідання політради вирішили підтримати БЮТ і в цьому питанні.
Показово, що чимало фахівців побоюється: вимога до Нацбанку спрямувати на потреби Євро-2012 майже 10 мільярдів гривень може неабияк зашкодити вітчизняній економіці. Наприклад, Президент Віктор Ющенко — людина добре обізнана в банківських питаннях, коментуючи ухвалення цього закону, наголосив, що нині в Україні слабка, не мобілізована на час кризи бюджетна політика. За його словами, подібні рішення «несуть у собі колосальні непродумані витрати, які покриваються відповідною емісією цінних паперів уряду як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках».
Про можливість пришвидшення інфляційних процесів після впровадження бюджетних змін говорять й експерти. Отже, ймовірно, що й у цьому питанні не уникнути звернення до Конституційного суду. Добре, що Євро-2012 — значно далі, ніж офіційний старт президентської кампанії.

Руслан ІВАНІВ

також у паперовій версії читайте:

---